Запусти посудомийку двічі
Коли у мене був один з найгірших періодів життя (у ментальному плані), я не могла піднятися з ліжка декілька днів. У мене не вистачало сил та мотивації і я заледве жила. Моя терапія відбувалася раз на тиждень, проте, конкретно того разу я мала небагато того, що можна було б “принести” на сесію.
Терапевт запитав, як минув мій тиждень, і я справді не мала що сказати.
“Що змушує тебе страждати?” - спитав він.
Я помахала руками перед собою і відповіла: “Я не знаю, чувак. Життя.”
Незадоволений моєю відповіддю він сказав: “Ні, що саме турбує тебе тут і зараз? Що змушує почуватись виснаженою? Коли ти підеш додому після сесії, з якою трудністю ти стикнешся?”
Я знала відповідь на це питання, але це звучало б так по дурному, що я не хотіла цього говорити. Я хотіла щоб це було щось серйозніше. Щось більш значиме. Але серйознішого я не мала.
Тож, я сказала: “Чесно? Посуд. Це звучить тупо, я знаю, але чим більше я на нього дивлюсь, тим МЕНШЕ МОЖУ щось із ним зробити, тому що я мушу відшкребти залишки їжі з нього перш ніж класти до посудомийки, адже вона у мене паршива, а я просто не можу встати і відшкребти посуд.”
Я почувалася геть дурною просто говорячи це.
Яка доросла жінка не може впоратися із кількома тарілками? Навколо купа людей зі справжніми проблемами, а я скиглю перед своїм терапевом через посуд?
Проте, мій терапевт кивнув із розумінням і сказав:
“Тоді запусти посудомийку двічі.”
Я відповіла, що ніхто так не робить, але він зупинив мене.
“Що, чорт забирай, не дає тобі це зробити? Якщо ти не хочеш відчищати їжу, а посудомийка погана, запусти її двічі. Запусти її тричі, кого це хвилює?! «Правильно» не існує, тож припини сама для себе їх встановлювати.”
Це просто взірвало мій мозок, я навіть не можу це пояснити.
Того дня я прийшла додому, склала як небудь свій смердючий посуд до посудомийки та запустила її тричі!
Я почувалась так, ніби перемогла дракона.
Наступного дня я приймала душ лежачи.
Кілька днів по тому, я завантажила пральну машину, байдуже чи одяг був різного кольору.
Більше не було чітких правил, яким потрібно слідувати, і це дало мені сили знову виконувати свої завдання.
Зараз, коли мій стан значно кращий, я відчищаю посуд і кладу його до посудомийки так, як має бути. Я приймаю душ стоячи. Я сортую своє прання.
Але у часи, коли моє життя було суцільним стражданням, а аж ніяк не благословінням, я вивчила надзвичайно цінний урок:
Немає ніякого «правильно».
Запусти посудомийку двічі!!!
Автор: Кейт Скотт
Переклад з англійської: психологічна студія Сенс
Коли у мене був один з найгірших періодів життя (у ментальному плані), я не могла піднятися з ліжка декілька днів. У мене не вистачало сил та мотивації і я заледве жила. Моя терапія відбувалася раз на тиждень, проте, конкретно того разу я мала небагато того, що можна було б “принести” на сесію.
Терапевт запитав, як минув мій тиждень, і я справді не мала що сказати.
“Що змушує тебе страждати?” - спитав він.
Я помахала руками перед собою і відповіла: “Я не знаю, чувак. Життя.”
Незадоволений моєю відповіддю він сказав: “Ні, що саме турбує тебе тут і зараз? Що змушує почуватись виснаженою? Коли ти підеш додому після сесії, з якою трудністю ти стикнешся?”
Я знала відповідь на це питання, але це звучало б так по дурному, що я не хотіла цього говорити. Я хотіла щоб це було щось серйозніше. Щось більш значиме. Але серйознішого я не мала.
Тож, я сказала: “Чесно? Посуд. Це звучить тупо, я знаю, але чим більше я на нього дивлюсь, тим МЕНШЕ МОЖУ щось із ним зробити, тому що я мушу відшкребти залишки їжі з нього перш ніж класти до посудомийки, адже вона у мене паршива, а я просто не можу встати і відшкребти посуд.”
Я почувалася геть дурною просто говорячи це.
Яка доросла жінка не може впоратися із кількома тарілками? Навколо купа людей зі справжніми проблемами, а я скиглю перед своїм терапевом через посуд?
Проте, мій терапевт кивнув із розумінням і сказав:
“Тоді запусти посудомийку двічі.”
Я відповіла, що ніхто так не робить, але він зупинив мене.
“Що, чорт забирай, не дає тобі це зробити? Якщо ти не хочеш відчищати їжу, а посудомийка погана, запусти її двічі. Запусти її тричі, кого це хвилює?! «Правильно» не існує, тож припини сама для себе їх встановлювати.”
Це просто взірвало мій мозок, я навіть не можу це пояснити.
Того дня я прийшла додому, склала як небудь свій смердючий посуд до посудомийки та запустила її тричі!
Я почувалась так, ніби перемогла дракона.
Наступного дня я приймала душ лежачи.
Кілька днів по тому, я завантажила пральну машину, байдуже чи одяг був різного кольору.
Більше не було чітких правил, яким потрібно слідувати, і це дало мені сили знову виконувати свої завдання.
Зараз, коли мій стан значно кращий, я відчищаю посуд і кладу його до посудомийки так, як має бути. Я приймаю душ стоячи. Я сортую своє прання.
Але у часи, коли моє життя було суцільним стражданням, а аж ніяк не благословінням, я вивчила надзвичайно цінний урок:
Немає ніякого «правильно».
Запусти посудомийку двічі!!!
Автор: Кейт Скотт
Переклад з англійської: психологічна студія Сенс