Муза&Селінджер

Агата Крісті насолоджується чаєм на балконі Британської школи археології в Багдаді, 1950-ті.

#простофото

〰️ Муза&Селінджер

Креативне мистецтво з артбука "Telegraf.Завтра"

〰️ Муза&Селінджер

Сьогодні в рубриці #графікроботи піарниця, подкастерка та Менторка укр брендів - Наталі Чуловська.

Почну з того, що більш-менш чіткий та сформований графік роботи дозволяє мені залишатися продуктивною і креативною, адже багато часу в мене йде на написання текстів, вигадування ідей та впровадження піар-кампаній.
Чіткі рамки також допомагають мені знаходити джерела натхнення в повсякденному житті. Але я люблю і залишати за собою право бути гнучкою, тому, якщо відчуваю потребу у відпочинку, легко можу скасовувати роботу.

Планую тиждень чи наступний день звечора. Записую у блокноти все — від списку завдань і покупок до приблизного поділу часу на різні робочі завдання. Якщо маю завтра івент чи презентацію, звечора також збираю та обов’язково приміряю образ, щоб не витрачати час на це вдень. Так я намагаюсь позбутися звички постійно запізнюватися.

Починаю робочий день доволі пізно, ближче до 11-12, бо люблю залишати ранок для себе. Достатньо поспати, снідати без поспіху, попити каву під серію серіалу чи подкаст, зробити бʼюті рутину чи піти на заняття з кінезіотерапії.

Далі, у першій половині дня я займаюся різними робочими проєктами: створюю контент, пишу пресреліз, проводжу дзвінки з клієнтами. Цей час дуже важливий для виконання основних завдань, бо тут в мене найвища робоча концентрація.

Після обіду часто маю зустрічі — робочі чи дружні — відвідую заходи, виставки, події. Планування таких зустрічей з колегами по ринку допомагає тримати руку на пульсі того, чим ми займаємося і живемо зараз.

На завершення дня або дорогою додому з івентів можу підготувати нові публікації на канал, відписати на листи, що прийшли в післяобідній час. Перед самим сном можу також подивитися фільм чи почитати.

Зізнаюся, що будні в моєму житті доволі завантажені, і, звісно, все, що хотілося б, зробити не виходить. Тому тут потрібно навчитися вчасно відпускати. Слідуючи цій думці, вчуся не працювати на вихідних, а робити кардинально інші справи: гуляти з собакою, пити каву в закладі, читати у ванній.

📸 by pilligrimi

〰️ Муза&Селінджер

Кілька днів тому я святкувала своє ДН, тому в мене зібралася класна добірка подарунків, якими хочу поділитися:

• Лаконічний, ідеально м'який, кашеміровий светрик від INLYLAND. Обожнюю цей бренд і захоплююсь його засновницею.

• Блокнот Moleskine в лінійку - люблю писати плани, ідеї, фіксувати приємні події записами від руки в красивих нотатниках.

• Не уявляю свій день без кави. Гейзерна кавоварка - це ще один спосіб насолодитися улюбленим напоєм.

• Я колекціоную книги на різдвяно-новорічну тематику (і не тільки), тому моя хороша подруга вкотре вгадує з подарунком. "Під подушку чи під ялинку" Дарії Анцибор - це книга про традиції зимових свят.

• "The Beatles. Від Ліверпуля до Еббі-Роуд" - подарункове видання з рідкісними фото та історією гурту.

• 4 номер артбуку "Telegraf. Завтра" - просто витвір мистецтва від пакування та обкладинки до вкладених сенсів. Надихаюче!

Буду рада дізнатися, що б ви хотіли отримати на своє ДН, Миколая або на Новий рік?

〰️ Муза&Селінджер

У 65 років Серж Лифар проявив себе як художник. Власне, він малював і раніше: на театральних програмках та афішах.

У 1972–1975 роках виставки картин Лифаря успішно пройшли в Каннах, Парижі, Монте-Карло, Венеції. Хоча сам балетмейстер доволі стримано ставився до свого захоплення. «Графічні, майже пластичні роботи я присвятив своєму другові Пабло Пікассо. Він був настільки люб'язним, що здивувався, замилувався і гаряче порадив мені продовжувати. Тільки ж я не художник, а хореограф, що малює», — писав він у останній автобіографічній книзі «Мемуари Ікара».

Серж Лифар залишив після себе понад сотні оригінальних картин та малюнків. Основний сюжет — балет, рухи, драматургія танцю. У 1972 році Помпіду придбав його роботу за 250 тисяч франків. А у 1974 році у Венеції Лифар отримав чек на 250 мільйонів лір за картину «Танцівник».

Фото | Серж Лифар і Пабло Пікассо

〰️ Муза&Селінджер

У Всесвітній день балету розповідаю на vogue.ua про українців, які зробили вагомий внесок в розвиток цього витонченого мистецтва.

Картина | Зінаїда Серебрякова "Дівчата Сильфіди", 1924

〰️ Муза&Селінджер

Листопадові обкладинки The New Yorker

〰️ Муза&Селінджер