Postlar filtri


То не жопою наголосували шість років тому. То просто Гімн не так написаний! 🤦‍♂️


Коли депутатіхє робити нема чого, вона яй…. Гімн переписує!


Лицар ордена Богдана Хмельницького, генерал Юрій Галушкін, а також полковник Ілля Лапін, з 2014 року захищають Україну. За це, отримали від влади «справедливість та верховенство права» у вигляді безальтернативного тримання під вартою. Тобто опинились за ґратами.

Провладне ху@ло, ексголова Броварської РДА, Майбоженко, який в стані «буха в гівно істота», вʼїхав в натовп людей, отримав від тієї ж влади «справедливість та верховенство права» у вигляді штрафу в 34 тисячи гривень.

Справедливість від ЗЕлених більшовиків вона така, вибірково справедлива.


Video oldindan ko‘rish uchun mavjud emas
Telegram'da ko‘rish
Чергове побиття малолітніми шакалами, одного хлопчика. Все в сучасних традиціях. Один (старший) бʼє, інші дивляться. Ах да, ледве не забув. Обов’язковий елемент. Відеозйомка. Я навіть не буду згадувати свої часи. Бились і в школі. Бились і в «бурсі». Виходили за теріторію і… один на один. Купа глядачів, але чітке правило, «До першої крові». В ніс пропустив і все. «Стоп. Досить». Вигравали та програвали такі поєдинки. Але не забивали ногами майже до непритомного стану. А чому йшли за школу? Боялись, що піймають. Боялись, що узнають. Потім проблем буде стільки, не вивезеш.

Ці шакалята, або свято впевнені в своїй безкарності, бо знімають все на відео. Або тупі від народження, бо знімають все на відео, тобто фільмують свої злочини та викладають все в мережу.

Але, якщо так піде далі, то в мережі, зовсім випадково можуть зʼявитись зовсім інші відео які шакалятам уж точно не сподобаються.


Унікальна ситуація. В тиловій зоні можна зустріти безліч військових в тактичних окулярах, себто із балістичним захистом. А в зоні бойових дій, хрен примусиш надіти…

Не забувайте, що балістичні окуляри (безумовно ж якісні), це в першу чергу захист очей. І в другу та третю чергу також. А вже потім понти, якесь військово мажорство і так далі. Не нехтуйте захистом очей. Придбайте собі (якщо не видали), а якщо видали, всеодно придбайте якісні балістичні окуляри і не знімайте їх, знаходячись ТАМ… вони можуть знадобитись всього раз. І не дай Боже їх не буде саме в той момент, коли очам знадобиться захист…

(Фото з інтернету).


Чемні такі «асвабадители». В мішечках вже. Приготувались в дорогу к «радним бірьозкам».


Ланцюжок «поставка (виробництво) боєприпасів - мінометний чи артилерійський розрахунок», мусить бути максимально коротким. МАК-СИ-МАЛЬ-НО!

Зрозумійте просту істину… вона проста, як кут будинку! Солдатам на фронті байдуже, як ви забезпечите необхідну кількість і головне якість боєприпасів. БАЙ-ДУ-ЖЕ! Бо міни, снаряди, ракети і все інше, потрібні тут і зараз. Навіть не завтра! Сьогодні! Байдуже ще учора. А краще позавчора… Бо за будь-яку затримку, своїм життям платять… ніііі, що ви? Які чиновники? Які владні бонзи? Українські солдати та офіцери платять своїм життям за це.

Майже всі зараз обговорюють черговий факт розстрілу наших військових російськими окупантами. Дві амеби навіть намагаються максимально принизити їх смерть. Не так. Не як в книжці «Маладая гвардия». Окей. Бог вам суддя, потвори. Але у мене питання дещо інше… А як так сталося, що під@ри зайшли на позиції? Може і готові були мінометники прикрити своїх, але… еххххх… міни неякісні. Один постріл, нерозрив. Другий, третій… сьомий. Десятий і знов нерозрив. Міни браковані. А пілоти дронів в цей час не могли піднятись в небо, бо негода. Ось і все. Час втрачений. А під@ри не будуть чекати, доки наші мінометники отримають на складі інші, можливо більш якісні міни. Так було, чи ні, можна тільки здогадуватись, але вам будь-який військовий скаже, що вчасна поставка якісних боєприпасів, вчасна та в достатній кількості… на вагу золота. Вірніше, на вагу життя солдата. Що набагато, в мільйони раз важливіше ніж жовтий метал.

А саме тому, будь-які затримки із поставкою боєприпасів… «щось пішло не так, хтось наробив неякісних мін, або щось пизд@нув союзникам», що затримає постачання боєприпасів хоч на хвилину, мусить розцінюватись як пряма та умисна шкода обороноздатності країни!

Але де війна, фронт, посадки, ВОПи і так далі, а де… корпоративні інтереси, фінансові потоки і все інше?!

Кого заарештували за поставку у військо неякісних боєприпасів? Нікого…
Кого заарештували за те, що нагородив нашим союзником різної ху@ні про «відтермінування допомоги доки…»? Нікого…

Зараз почався новий «фестиваль гавайської пісні», із АОЗ. Когось знімають. Міняють. Призначають нових, перепризначають старих. Крики. Інтервʼю. Розборки. Звинувачення один одного. А як же фронт, спитаєте? Та фронт почекає? Дрібниці які…

Сказати, що у мене, як військового зла не вистачає спостерігати за всім цім ПИЗД@ЦОМ, це взагалі нічого не сказати! Скільки їм ще дати днів, аби вони навчились? Сто? Триста?… Тисячу?! Ось тільки зараз навіть один день коштує країні десятки життів її громадян. Як військових так і цивільних! Велика це ціна за внутрішні чвари та розборки, вирішуйте самі. Комусь шалено велика. А комусь…


Напевне варто нагадати, що напевне Паша Мерседес не такий небезпечний, як наприклад бойові полковники та генерали.

Добраніч.


Таке враження, що прокурори, разом із суддями, керуючись «справедливістю та верховенством права», тупо зірвались з котушок.

- А скільки йому застави? Мільйонів десять?
- Ні, мало! Він же повний кавалер ордену Богдана Хмельницького.
- А скільки? Тридцять? Ну якщо повний кавалер.
- Та мені пох@ю. Пиши скільки хочеш. Хоч мільярд. Давай швидше, робочий день закінчився. Пора на пиво.
- Ну тоді сімдесят.
- А чого сімдесят?
- Дійсно… Чого сімдесят, коли можна девʼяносто!

Звідки беруться розміри застав за бойових генералів, можна тільки здогадуватись?! За лицаря ордена Богдана Хмельницького, генерала Юрія Галушкніа, адепти «справедливості та верховенства права», попросили девʼяносто мільйонів застави. Хоча да! Можна дякувати за те, що не написали девʼяносто мільярдів. Напевне ліньки було дохера нулів малювати! А може вони так, «дякують» їм… йому за захист України?

Фото роботи Yan Dobronosov


Як тільки погіршилась погода, вони полізли з усіх щілин. Як таргани. Групами від двох до восьми істот. Білі маскувальні халати. Рюкзаки на спинах. Купа чатів одразу спалахнули криками, цілевказівками, матюками, обіцянкою негайно виїб@ти одного з десятків пілотів «Мавіків», який не може надати артилерії картинку необхідного ракурсу.

На нашому клаптику фронту, за годину, окупанти втратили приблизно взвод піхоти. Черговий взвод програних в карти. З посадки виходять троє і один за одним йдуть через поле до іншої посадки. Спокійно. Не біжать. Йдуть з якоюсь покірністю… приречених. Перша фпвшка яструбом падає зверху. Чорна хризантема розквітає біля ніг під@ра. Готовий. Він намагається відповзти в бік, але його кусає ще один дрон. Ще один чорний бутон. Все. Гейм овер. Двоє інших на мить завмирають, а потім знов йдуть далі. Тим же кроком приречених. Через лічені хвилини, ще три дрони заспокоюють їх назавжди.

- Тримайте посадку постійно під контролем. Зараз знов полізуть.
- Плюс.
- Бля, на Марселі рух.
- Скільки?
- Четверо.
- Десна, готовність?
- Одна маленька, вилітаємо.
- Давайте швидше. Уламок.
- Плюс, плюс… Десна небо.
- Скільки підльотних?
- Сім.
- Плюс. Вони зараз вже перейдуть на шахтар. Суміжники теж вилетіли.
- Оооооо… Тоді поспішаємо, бо за ними фіг встигнеш.
Знов на одному зі стримів, черговий бепеес суміжників в чергове обіцяє виїб@ти того ж самого пілота.

- Знов рух. Там же.
- Я ж казав, що полізуть… Яхта, стрім бачите?
- Так.
- Працюйте.
- Плюс, плюс. Вилітаємо.

Те поле ми вже назвали долиною см@рті. Бо мало кому вдавалось його перетнути і скільки їх там валяється, асвабадителей грьобаних, відомо одному Богу. І те він вже напевне втомився рахувати.

Взвод програних в карти, які ще зранку виходили в бік позицій наших пацанів, зараз вже валяється в полі та декількох посадках. Завтра знов полізуть. А може ще і сьогодні. Але вночі їх чатуватимуть «Кажани», а з ними під@оам краще не зустрічатись. Один з командирів екіпажу, родом із Запоріжжя. Там дружина, діти. І відповідно до окупантів у нього свій, особистий рахунок.


Де жа вю… Справжнє. Адвокат бойового генерала Юрія Галушкина, просто розносить на друзки усю ту макулатуру (дослівно), яку прокурори притащили в суд в якості доказів. І суддя міг би сказати зараз, «Шановні панове прокурори! Ви уважно читали вивіску на вході? Там написано, що тут суд, а не цирк! Тому я не підтримую ваші вимоги про тримання під вартою громадянина Галушкина у тому вигляді які ви підготували», але щось мені підказує, що все давним давно вирішено. І це лише шоу, під назвою «справедливе правосуддя». Саме це ми усі ВЖЕ бачили під час суду над Дмитром Марченко, Ігорем Павловським, Андрієм Антоненко, Юлією Кузьменко, Романом Червінським…


Дуже зручно, хоча ні… Не так. Дуже оху@нно зручно сидіти своєю дупою в теплому кріслі і розповідати всім про те, як же треба правильно помирати в посадці. А якщо неправильно, не так як прописано в книжках, то… ну ви самі читали.

Причому, одна «фахова» думка належить вумнику, який за часів АТО начебто примудрився завести на заміноване поле групу снайперів. А зараз героїчно воює за Україну в ресторанах закордоном.

А інша думка… Ну тут навіть і говорити нема про що. Нікчема Марʼяна із позивним «Ганьба».

Давати оцінку хлопцям (Світла їм памʼять) може лише той, хто хоча би один раз штурмував або хоча би один раз відбивав штурм! Нехай ця парочка піде в посадку, «погуляє» там з тиждень, а потім ми їх послухаємо…


- О, під@р! Підіймайте дрон на ураження.
- Точно під@р?
- Сто відсотків. Щойно воду з калюжі пив…


А тепер до головного. Особисто я вважаю, що справжня мета «гучних» справ проти бойових полковників та генералів, є фактичне знищення процесу управління військами. Бо завтра, а можливо вже сьогодні, умовний полковник Остап Іваненко, комбриг умовної 536638 механізованої бригади, дивлячись на весь цей пизд@ць під назвою, «проігнорував розвіддані, оцінив наступ росіян як малоймовірний», скаже, «Та іб@в я такі танці. Так і мене завтра легко звинуватять в тому, що я колись подзвонив Олександру Лукашенку та злив йому цілком таємну інформацію про вагнерівців? І докажи потім, що ти не верблюд. Ні, ні. Краще ляжу в шпиталь. Давно пора було». І бригада залишається без комбрига. А за нею, ще одна бригада, командир якої не хоче, аби його звинуватили в підготовці своїх підлеглих до шашликів в січні 2022 року, замість того, аби рити окопи….

«Ключи могу передать Швондеру, пусть он оперирует» (с)

На фото 2014 рік, Піски, околиці ДАПу. На той час ще полковник Юрій Галушкін, допомогає евакуювати пораненого бійця. Де в той момент були його теперішні судді? Які серіали знімали для росії, і з ким, або чим, порівнювали Україну та ЗСУ, на це питання відповідь знайдіть самі.

Честь генерал Юрій Галушкін.
Честь полковник Ілля Лапін.
🫡

(Буду вдячний за репост)


Слідкуйте за руками, вірніше діями… кгм… влади. Або, як це працює?

Почнемо з давнини. Сподіваюсь всі памʼятають дуже гучну справу генерала Dmitry Marchenko. Ну ту, про дуже «погані» бронежилети. Тоді колишній директор ДБР, пан Труба (до речі, він зараз яким батальйоном командує?), городив нам із Сергій Місюра суцільну дичину. Мовляв вони в якомусь підвалі перевіряли ті бронежилети. І вони виявляється не тримають кулю з гвинтівки Мосіна з відстані двадцять метрів. Чому не стріляли по бронежилету з гаубиці чи танка, пан Труба не повідомив. Але тим не менш. Бойовий генерал і два старших офіцери опинилась за ґратами, а підконтрольні владі ЗМІ і усілякі ручні лещенки, кривлялись на увесь. Потім, трохи пізніш все зійшло нанівець, генерал та офіцери вийшли на волю, але…

Доки залишимо доки цю справу і перейдемо до наступної.

Памʼятаєте інші «гучну» справу, про клістрони. Хто не в курсі, це така відносно невелика, але надважлива хреновина в комплексах ППО, без якого він це просто купа коштовного металобрухту. Браві слідчі того ж самого ДБР прискакали до деяких частин ППО, аби зняти ці девайси. Тим самим щоооооо? Бінго. Вирубити нах@й комплекси, пробивши величезну дірку в повітряному щиті країни, тобто нанесли пряму шкоду обороноздатності країни. Ну уявіть собі. Годину назад був щит, а через годину це вже схоже на голландський сир. Але Банкова тоді ні з ким воювати не збиралась, (то все Порошенко із своїм контрнаступом). Ба більше, Зеленський побачив «мир в глазах путина» і тому можна трішки порасследовать «корупційні» справи. Згадали? От і чудово…

А тепер про наслідки, які мудрому наріду не повідомили. Бо це трохи, конфіденційно, тобто не ваша справа. Так ось, знаючі люди ще тоді мʼяко натякнули, що справа була зовсім не в ціні тих самих клістронів. І навіть не в тому, заробив хтось на їх постачанні гроші чи ні? Хоча я не памʼятаю в Україні супермаркету «Клістрон кожному», а тому, аби протиповітряний щит твоєї країни працював, треба трохи… подумати. Ні. Все було набагато цікавіше. Дуже важливі були… серійні номери цих девайсів. А як їх дізнатися? Ну якщо тільки придумати ширму про корупцію аби отримати доступ до тих самих клістроінв. Тому так відносно швидко їх і повернули назад і навіть нікого гучно не почали садити. А ось що потім зробили із серійними номерами і навіщо вони були потрібні? Нуууууу, якщо припустити, що клістрони доставали через десяті країни із самої росії, тооооооо… Ну ви зрозуміли, да?

А справа проти генерала Дмитра Марченка, про яку я нагадав вище, врешті решт залишила армійські склади порожніми перед початком повномасштабного вторгнення. (Правда про це ніхто не сказав мудрому наріду під час судових шоу). До такого ступеню порожніми, що навіть ті, начебто погані бронежилети прийшлось терміново видавати, бо зненацька виявилось, шо на складах є одне велике… ніх@я.

Випадковість? Ну да… Саме вона. І припинення фінансування, тобто фактично зупинка ПХЗ перед великою війною теж, випадковість?


Знаєте, в чому полягає основне ЗЕлене бл@дство по відношенню до бойових полковників та генералів?… Це навіть не стільки карні справи зліплені з лайна та гілок, а на цьому ця недолуга влада давно набила руку. Ми же чудово памʼятаємо «гучну» справу Шеремета, три половинки однієї міни і нетипові футболки із нетиповим принтом. І те, як Юлі Кузьменко та Андрію Антоненку в якості запобіжного заходу не можна було обрати наприклад домашній арешт або особисте забовʼязання. Ви що? Вони ж можуть… втекти! Так і тримали місяцями в СІЗО, бо… команда така була. Закрити і тримати.

Основне бл@дство, це… кайданки на руках тих, хто воює за Україну вже більше десяті років! Спроба принизити перед всіма. Зламати морально. Тому і кайданки та «клітка» для підсудних. Генерал Галушкін та полковник Лапін, неоднарозово дивились в очі смерті. Ще тоді, в 2014 році, коли їх теперішні судді знімали серіали для росії та усіляко розважали її. Вони нічого не бояться, бо знають, що таке війна на звук, смак, дотик.

Нічого, окрім одного… безчестя! І на цьому грають сучасні НКВСніки.

Але є ще одна грань цього бл@дского судилища. І вона полягає в тому, що мова йде про події… травня. І в тому ж травні, вони, зокрема Галушкін та Лапін нікого не цікавили. І в червні, липні, серпні, так звану українську Феміду із бездонною кишенею, взагалі не цікавило питання, «А якщо вони… втечуть з країни? Ну заплатять якомусь Слузі трішки грошей і до побачення». Ні. Це також нікого не цікавило у вересні і навіть в грудні. А ось зараз, в сіііічніііі, їх треба терміново кинути за ґрати, бо… можуть втекти!

Хоча, ціль тут зовсім інша. Принизити бойових офіцерів перед усією країною. Бо занадто високий рейтинг у війська в суспільстві. Тому і кайданки. Тому і скляна «клітка» де під час суду сидять справжні злочинці: крадії, вбивці та ЗЕлені корупціонери…


За генерала Юрія Галушкіна внесли заставу, рахуйте викупили з буцегарні бойового генерала. Це вже проходили, зокрема із іншим десантником, генералом Дмитром Марченко. Це вже потім, «Марчелло» рятував Миколаїв в той час, коли браві прокурори та ДБРівці окопувались на околиці Мукачева.

Отже Юрій Галушкін на волі. (Хоча зараз від Банкової, можна очікувати будь-якої подлянки).

А ось полковник Ілля Лапін так і залишається за ґратами, бо йому інкримінують статтю 429 ККУ. Начебто він самовільно залишив поле бою. Угу! Так я і повірив, знаючи Іллю Євгеновича. От якщо би він під нуль сточив батальйон, тупо поклавши підлеглих на «підготованих» ЗЕленою владою позиціях, тоді би нагородили. Обовʼязково. А за те, що зберіг управління підрозділами, зберіг особовий склад, почав маневрувати… за це у нас зараз відправляють за ґрати! Головне не переплутайте!

Йоб@ні клоуни!

Тримайтесь, Ілля Євгенович! Тримайтесь, полковник Лапін!

(Репост надважливий).


Бойовий офіцер, полковник Ілля Лапін, в кайданках. Ось така вона, ЗЕлена відплата ЗЕлених клоунів за захист України!


І бойового генерала Юрія Галушкіна, лицаря ордена Богдана Хмельницького, також кинули… за ґрати.

Я багато чув про якесь десантне братерство. Про те, що «Десант своїх не кидає». І ось мені хочеться спитати у теперішніх та колишніх легендарних комбригів, бойових полковників та генералів, які знають Алімовича ще з чотирнадцятого… «А ви чого мовчите? Нема чого сказати? Немає слів на підтримку генерала Юрія Галушкіна? Страшно опинитись поруч? (Так з таким підходом, це лише справа часу). Чи ромби на погонах набагато важливіші за те саме десантне, марунове братерство»?

Де ви, побратими Алімовича? Невже ви не охуїв@їте від всього цього йоб@ного цирку? Десант своїх не кидає? Чи все ж таки кидає і все залежить виключно від перспектив подальшого карʼєрного зросту?

p.s. Юрій Алімович, в 2019 році я мав честь потиснути Вашу руку! Бачив на власні очі ваше ставлення до десантників та їх відношення до вас. Тримайтесь пане генерале! Ті, хто сьогодні за власні пр@йоби (які коштують країні сотні тисяч життів її громадян), кидають військових за ґрати, колись поміняються із ними місцями!

(Буду вдячний за репост)


А якщо до цих процесів підключаться "зовнішні сили", то наслідки цього "розбору польотів" будуть для країни - дуже й дуже сумними... Й в першу чергу, для самої нинішньої влади

Схаменіться... поки не пізно...

(Костянтин Машовець)

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.