А мені що потім робити? Задав собі запитання майор, а потім такий на журнал дивиться. Журналр реєстрації прольоту іноземних космічних апаратів. І думає собі майор. От завтра викличуть його на доповідь і запитають:
- А що ти зробив майор?
І що майор має відповісти? Нічого. Ні. Треба хоч щось зробити. Відкриває журнал, бере ручку. Читає першу графу:
Назва іноземноземного космічного апарату. Майор пише «ІНОПЛАНЕТНИЙ КОРАБЕЛЬ», а потім такий думає ,і знову кличе помічника.
- Помічник.
- Я.
- Ану вийди придивися, що то за космічний корабель?
- Та я їбу? Корабель як корабель. Я що, фахівець інопланетних кораблів?
- Та тут у журналі написано, треба написати тип корабля. А я їбу, які вони бувають.
- Ну та якщо Ви не знаєте, то я звідки маю знати?
- Ну та ти помічником сутки троє ходиш!
Помічник дивиться на майора як на дурня, але розуміє що треба сказати щось розумне:
- Що мені зробити?
- Ну то вийди і подивись, може там назва є якась.
Помічник вийшов, зайшов:
- Немає там ніякої назви.
- Добре. Тоді запишу поставлю прочерк. Так... Наступне. Номер... Помічник!
- Я.
- Піди глянь, може там номер якіся є на ньому.
- Та який нахуй номер? - питає помічник.
- Бля. Ну я мушу журнал заповнити. А якщо завтра у ГШ номер запишуть і будуть данні зі мною звіряти. Ти хочеш пизди за то получити? Ітак йобані вже за цей наряд ходимо.
Помічник промовчав. Кого кого, але помічника куканець оменув.
- Добре, піду подивлюся.
Приходить.
- Нема там номера.
- Ти добре подивився?
- Та добре.
- На он, бінокль візьми. Може наблизить і побачиш.
Помічник взяв бінокль вийшов, зайшов.
- Немає там ніякого номеру.
- Бля... Хто ці йобані інопланетні кораблі придумує? Як я маю його у журнал записати... А хто цей журнал придумав. От чим вони думали, що я бля з дєжурки буду бачити номер іноземного космічного апарату? Пздц якися. Так, що тут ще. Час, коли він пролітав... Так. Ну нарешті хоч одне нормальне запитання.
- Помічник.
- Я.
- О який годині він прилетів.
- Десь о пів на другу.
- Бля. То точно?
- Да точно.
- Добре. Так. Примітки... Тут треба теж щось написати. Помічник!
- Я.
- Що у примітки можна записати?
- Та я їбу.
- Нє. Так не піде. Завтра Кочерзі покажу, він мене ще за той журнал виїбе.
- Ну та напишіть не знаю... Напишіть що він є видимим у ста кілометрах над поверхнею землі.
- Ага. Він скаже чим я міряв. Хуйня виходить.
- Ну то напишіть, його приблизні розміри.
- Та то теж саме, що і відстань. Чим я його поміряю. А ну глянь у срачах. Що там про то пишуть?
- Та от дивлюся. Мовчать срачі.
- Мовчать.
- Може написати, що це бойовий космічний корабель?
- Ну... Можна і так написати.
- Короче. Напишу бойовий-розвідувальний, тоді вже думаю ніхто не виїбе за то.
І в той момент, коли майор дозаповнив журнал, йому в голову приходить геніальна ідея: «пора лікувати гнилий зуб».
- А що ти зробив майор?
І що майор має відповісти? Нічого. Ні. Треба хоч щось зробити. Відкриває журнал, бере ручку. Читає першу графу:
Назва іноземноземного космічного апарату. Майор пише «ІНОПЛАНЕТНИЙ КОРАБЕЛЬ», а потім такий думає ,і знову кличе помічника.
- Помічник.
- Я.
- Ану вийди придивися, що то за космічний корабель?
- Та я їбу? Корабель як корабель. Я що, фахівець інопланетних кораблів?
- Та тут у журналі написано, треба написати тип корабля. А я їбу, які вони бувають.
- Ну та якщо Ви не знаєте, то я звідки маю знати?
- Ну та ти помічником сутки троє ходиш!
Помічник дивиться на майора як на дурня, але розуміє що треба сказати щось розумне:
- Що мені зробити?
- Ну то вийди і подивись, може там назва є якась.
Помічник вийшов, зайшов:
- Немає там ніякої назви.
- Добре. Тоді запишу поставлю прочерк. Так... Наступне. Номер... Помічник!
- Я.
- Піди глянь, може там номер якіся є на ньому.
- Та який нахуй номер? - питає помічник.
- Бля. Ну я мушу журнал заповнити. А якщо завтра у ГШ номер запишуть і будуть данні зі мною звіряти. Ти хочеш пизди за то получити? Ітак йобані вже за цей наряд ходимо.
Помічник промовчав. Кого кого, але помічника куканець оменув.
- Добре, піду подивлюся.
Приходить.
- Нема там номера.
- Ти добре подивився?
- Та добре.
- На он, бінокль візьми. Може наблизить і побачиш.
Помічник взяв бінокль вийшов, зайшов.
- Немає там ніякого номеру.
- Бля... Хто ці йобані інопланетні кораблі придумує? Як я маю його у журнал записати... А хто цей журнал придумав. От чим вони думали, що я бля з дєжурки буду бачити номер іноземного космічного апарату? Пздц якися. Так, що тут ще. Час, коли він пролітав... Так. Ну нарешті хоч одне нормальне запитання.
- Помічник.
- Я.
- О який годині він прилетів.
- Десь о пів на другу.
- Бля. То точно?
- Да точно.
- Добре. Так. Примітки... Тут треба теж щось написати. Помічник!
- Я.
- Що у примітки можна записати?
- Та я їбу.
- Нє. Так не піде. Завтра Кочерзі покажу, він мене ще за той журнал виїбе.
- Ну та напишіть не знаю... Напишіть що він є видимим у ста кілометрах над поверхнею землі.
- Ага. Він скаже чим я міряв. Хуйня виходить.
- Ну то напишіть, його приблизні розміри.
- Та то теж саме, що і відстань. Чим я його поміряю. А ну глянь у срачах. Що там про то пишуть?
- Та от дивлюся. Мовчать срачі.
- Мовчать.
- Може написати, що це бойовий космічний корабель?
- Ну... Можна і так написати.
- Короче. Напишу бойовий-розвідувальний, тоді вже думаю ніхто не виїбе за то.
І в той момент, коли майор дозаповнив журнал, йому в голову приходить геніальна ідея: «пора лікувати гнилий зуб».