Скрижаль: Історичний HUB dan repost
🌻 90 років тому, 18 листопада 1935 року розпочався Варшавський процес над 12-ма членами ОУН, обвинуваченими у співучасті у вбивстві міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, відповідального за пацифікацію українців.
На лаві підсудних поруч зі 26-річним Степаном Бандерою були також Дарія Гнатківська, Ярослав Карпинець, Микола Климишин, Богдан Підгайний, Іван Малюца, Яків Чорній, Євген Кочмарський, Роман Мигаль, Катерина Зарицька, Ярослав Рак і Микола Лебедь.
Акт обвинувачення займав 102 сторінки машинопису. Звинувачені відмовлялися говорити по-польськи, віталися окликом «Слава Україні!», і використовували судову залу як трибуну для проголошення ідей ОУН.
Загалом, в рамках справи по вбивству Перацького, поліція заарештувала понад 800 осіб. У цей же час влада створила концентраційний табір у Березі Картузькій, де перебувало понад 120 ОУНівських діячів.
Процес завершився в січні 1935 року засудженням Бандери, Лебедя і Карпинця до страти. Решта обвинувачених отримали від польської влади тюремні терміни від семи до п'ятнадцяти років.
📌 На першій світлині пропагандистський плакат ОУН з портретами членів організації, які проходили обвинуваченими на Варшавському процесі
📌 Пацифікація:
16 вересня 1930 року польська влада вдалась до перших каральних акцій щодо галицьких українців в рамках польської політики «пацифікації».
Також назва «Галичина» була офіційно замінена на Східна «Малопольща». Відбувалися масові арешти, побиття та вбивства людей, закриття українських установ та знищення українських памʼяток культури, мови та літератури. Ці акції, що полягали в нападах, побиттях, грабунках і приниженнях українців охопили тоді близько 450 населених пунктів в Східній Галичині.
З середини вересня 1930 року до пацифікації було залучено шістнадцять рот поліції, а з кінця вересня та на початку жовтня до поліційних акцій також долучились і військові підрозділи — полки уланів і полк кінних стрільців.
🌾Підписатися 🌾
На лаві підсудних поруч зі 26-річним Степаном Бандерою були також Дарія Гнатківська, Ярослав Карпинець, Микола Климишин, Богдан Підгайний, Іван Малюца, Яків Чорній, Євген Кочмарський, Роман Мигаль, Катерина Зарицька, Ярослав Рак і Микола Лебедь.
Акт обвинувачення займав 102 сторінки машинопису. Звинувачені відмовлялися говорити по-польськи, віталися окликом «Слава Україні!», і використовували судову залу як трибуну для проголошення ідей ОУН.
Загалом, в рамках справи по вбивству Перацького, поліція заарештувала понад 800 осіб. У цей же час влада створила концентраційний табір у Березі Картузькій, де перебувало понад 120 ОУНівських діячів.
Процес завершився в січні 1935 року засудженням Бандери, Лебедя і Карпинця до страти. Решта обвинувачених отримали від польської влади тюремні терміни від семи до п'ятнадцяти років.
📌 На першій світлині пропагандистський плакат ОУН з портретами членів організації, які проходили обвинуваченими на Варшавському процесі
📌 Пацифікація:
16 вересня 1930 року польська влада вдалась до перших каральних акцій щодо галицьких українців в рамках польської політики «пацифікації».
Також назва «Галичина» була офіційно замінена на Східна «Малопольща». Відбувалися масові арешти, побиття та вбивства людей, закриття українських установ та знищення українських памʼяток культури, мови та літератури. Ці акції, що полягали в нападах, побиттях, грабунках і приниженнях українців охопили тоді близько 450 населених пунктів в Східній Галичині.
З середини вересня 1930 року до пацифікації було залучено шістнадцять рот поліції, а з кінця вересня та на початку жовтня до поліційних акцій також долучились і військові підрозділи — полки уланів і полк кінних стрільців.
🌾Підписатися 🌾