У 1874 році в українській столиці провели перший перепис населення.
До складу комісії входив і Іван Пантюхов, який пізніше, на основі даних, випустив «Статистичні та санітарні нариси Києва», що містять дуже багато цікавої та корисної інформації.
Отже, місто лідирувало за кількістю смертей серед найпрацездатнішого населення у Російській імперії: людей у віці від 20 до 45 років за рік вмирало до 230 осіб на кожну тисячу мешканців проти 170 на одну тисячу по всій країні.
Середній вік киян у 1874 році складав 26,6 року.
Причиною високої смертності Пантюхов вважав незадовільну санітарну ситуацію, оскільки каналізації тоді ще не було.
«Під час великих літніх дощів, коли єдина вивідна турба поблизу Бессарабської площі засмічується, [...] Хрещатик стає озером довжиною з версту, шириною у всю вулицю, а глибиною в сажень і більше. Нижні поверхи будинків затоплялися», — писав він.
До складу комісії входив і Іван Пантюхов, який пізніше, на основі даних, випустив «Статистичні та санітарні нариси Києва», що містять дуже багато цікавої та корисної інформації.
Отже, місто лідирувало за кількістю смертей серед найпрацездатнішого населення у Російській імперії: людей у віці від 20 до 45 років за рік вмирало до 230 осіб на кожну тисячу мешканців проти 170 на одну тисячу по всій країні.
Середній вік киян у 1874 році складав 26,6 року.
Причиною високої смертності Пантюхов вважав незадовільну санітарну ситуацію, оскільки каналізації тоді ще не було.
«Під час великих літніх дощів, коли єдина вивідна турба поблизу Бессарабської площі засмічується, [...] Хрещатик стає озером довжиною з версту, шириною у всю вулицю, а глибиною в сажень і більше. Нижні поверхи будинків затоплялися», — писав він.