Трохи містичного вам з городу
Увечері моя Ба закрила кота в хаті та й пішла на город. Вже сутеніло, навколо тихо.
Вона собі порається, аж раптом щось із темряви — цап її за ногу.
Ба сіпнулася. Обертається — кіт.
— Муля, як ти тут опинився? Я ж тебе в хаті закрила!
Несе цього волоцюгу додому, заходить у передпокій, а там на стільці сидить… Муля.
— Так, цей на руках — Муля, а на стулі тоді — шо?
Не знаю, чи котяра шукав втраченого брата, але бабу й хату він таки завів.
Тепер у нас їх двоє — Муля та кіт Х. Який саме з них Муля, ще з’ясовуємо.
На імʼя «Куди ти ото полізло» відгукуються обидва.
#ганнаівсеоце
Увечері моя Ба закрила кота в хаті та й пішла на город. Вже сутеніло, навколо тихо.
Вона собі порається, аж раптом щось із темряви — цап її за ногу.
Ба сіпнулася. Обертається — кіт.
— Муля, як ти тут опинився? Я ж тебе в хаті закрила!
Несе цього волоцюгу додому, заходить у передпокій, а там на стільці сидить… Муля.
— Так, цей на руках — Муля, а на стулі тоді — шо?
Не знаю, чи котяра шукав втраченого брата, але бабу й хату він таки завів.
Тепер у нас їх двоє — Муля та кіт Х. Який саме з них Муля, ще з’ясовуємо.
На імʼя «Куди ти ото полізло» відгукуються обидва.
#ганнаівсеоце