Я ніколи не прагнув стати підприємцем, але завжди вважав, що ця особлива каста людей має справжню свободу. Обирати куди рухатися, що і з ким змінювати, говорити «ні».

І от я вже більше двох років серед них.

З одного боку, я маю повне право формувати своє оточення, обирати членів команди, партнерів і навіть клієнтів. Вирішувати хто мені підходить, а з ким мої цінності не співпадають настільки, що я не бачу спільного майбутнього. Бо у мене є власні переконання; бо я б не хотів токсичних людей у своєму оточенні. І звучить же красиво — «я звільнив клієнта» або «я відмовив інвестору».

З іншого боку, саме здатність знаходити спільну мову, виходити зі складних ситуацій, перемагати там, де інші опускають руки, відрізняє успішних підприємців. Легко «звільнити» неприємного клієнта, а от перетворити його на фаната твого бренда — от де потрібен справжній талант.

Звісно ж, ситуації не бувають чорними чи білими. Можна вміти чудово домовлятися та знаходити спільну мову навіть зі складними людьми, але в особливо важких випадках за секунду відправляти під три чорти, не дивлячись на втрату частини доходу чи репутаційні ризики.

А як зазвичай робите ви, коли у полі зору з’являються складні люди?