Вірш «Вона»💌

Вона була загадковою, особливо вечорами…
Особливо коли знала, що її парфюм сьогодні почує багато людей.
Вона була пречудовою і вела себе величаво,
Подавала себе так, наче ніхто не посміє відвести від неї очей.

Вона була неговіркою, але напрочуд
привітним здавалась її мовчання.
Особливо вона вміла слухати і розділяти чужий біль.
Вона була із тих, хто своїм холодом розпалює найпалкіше бажання,
Із тих, хто не повірить пустим словам без дій.

Вона була серйозною, особливо коли закохувалась,
Особливо, коли відчувала що це взаємно, фатально і не назавжди.
Вона була занадто довірливою і часто обпікалась.
Та вона любила всі свої шрами і не жалкувала червоної помади, щоб підписувати листи .

Вона була чарівною, але цілком природніми були її чари…
Особливо вона приваблювала внутрішньою свободою і відштовхувала тим самим.
Вона знала, що була варта більшого, але ходила у прості нічні бари.
Вона була тою самою жінкою, королевою драми.