Антиквар від Шкурупія


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha
Toifa: San’at


Про літературу і мистецтво

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Statistika
Postlar filtri


Минулого року прочитав книжку Орисі Демської "Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга". Враження були пречудові.

Vivat постаралися, аби книжка була доступна для всіх:
📖 / 📱Паперова/електроннаhttps://is.gd/RIDRz6
🎙 Аудіоhttps://is.gd/keYYOE


Дуже емоційна та пізнавальна і майже тригодинна розмова з мистцем Павлом Маковим про багато аспектів культури.

Про Голодомор:
Вони ж знищували навіть не людей. Вони хотіли знищити, [і] так їм вдалося... вони знищували менталітет вільної людини. Тому, що селянин — це людина, котра, якщо є худоба, якщо є клапоть землі, вона — незалежна людина...


Про представників "наших 20-х" і сучасних авторів:
По-перше стали друкувати, що написано було українським цим "розстріляним відродженням". Ну я, на жаль, хочу сказати що от я прочитав зараз останнього от "Без ґрунту" [В. Домонтовича], там Хвильовий. Ну чесно я вам хочу сказати... Ну якось оце воно мені... не дуже близько. Я читаю, бо треба прочитати. А от Проханська ні, я його перечитував, Андруховича...


https://youtu.be/yQ2jPTqj12w


У "Віхоли" нове передзамовлення. Книжка «Полководці Середньовіччя та Нового часу» Сергія Махуна. — https://is.gd/Qavtl5

Видатні полководці та воєначальники — невіддільна складова світової історії та історичної пам’яті людства. Ця книжка присвячена найвизначнішим полководцям Середньовіччя та початку Нового часу.

Ярослав Мудрий та Володимир Мономах, Данило Галицький і Костянтин Іванович Острозький, Петро Сагайдачний та Богдан Хмельницький. Автор оповідає історії Чингісхана та Річарда Левового Серця, Яна III Собеського й Олівера Кромвеля…


Ідея прийшла, коли Юрко Позаяк мені сказав: «А уяви, якби УНР вистояла». І я почав уявляти, результатом чого стала ця книга.


У Польщі вийшов переклад книжки Олександра Ірванця "Харків 1938"https://is.gd/9Od2a9

А також доступна розмова з Олександром Ірванцем в якій автор розповідає про те, як з’явилась ідея роману, яке місце у цій альтернативній історії займає Польща, та що письменник хоче, щоб поляки зрозуміли, прочитавши книжку. — https://is.gd/Ae87r6




Богдан Стасюк поділився цікавою новиною про поетів-романтиків на карті світу. В Україні відзначено 10-ть авторів.

Romantic-Period Poetry Archivehttps://www.romanticperiodpoetry.org/maps/


У Харкові 26 листопада відбудеться лекція на тему «Берлінська "Мекка" і літературні паломники 1920-х» про про відрядження українських письменників 1920-х років до Німеччини.🤩


О, на Абук з'явилося озвучення книжки Ростислава Семкова "Як читати українських класиків". Начитав Юрій Макаров 😊


Ухтишка, що буде 😱


Книжковий бункер dan repost
Оп. На 2025 рік заплановані дві памʼятні монети в тематиці «Розстріляне відродження». Обіцяють по 5 грн з Миколою Хвильовим та Михайлом Яловим на весну.


😯 Овва. У "Дух і літера" в серії "Постаті культури" незабаром з'явиться книжка "Світи Шолом-Алейхема" Джеремі Даубера в перекладі Юлії Шекет.

Поки без ціни — https://duh-i-litera.com/bookstore/sviti-sholom-alejxema




1920-ті роки. Чехословаччина. Два автобіографічні твори — українського і білоруського письменників. Твір Самчука вперше видано 2022 року, твір Вальтара 1991-1992 роках.

Рано, біля години дев’ятої, трохи зім’ятий, трохи невиспаний, з обличчям ніби після доброї випивки Михайло Федорук висів з потяга на Вільсоновому двірці чеської Праги. На ньому легкий, темно-сірий осінній плащ, бурий пім’ятий капелюх і заношені скривлені черевики. В руці у нього невелика, чорна, подряпана валізка.


Улас Самчук "На краю часу"

Дробны дождж выбіваў на стрэхах дамоў аднатонную музыку барабана. Асфальт блішчэў, як люстра, у якім адбіваліся ногі і фігуры рэдкіх прахожых. Было сумна. Сьлязьлівая чэшская восень запанавала на вуліцах Прагі.

У гэты час ніхто не зьвяртаў увагі, што, хлюпаючы па мокрым асфальце дзюравымі ботамі й старонячыся ад усіх, ішоў, наставіўшы каўнер даўгаполай шынелі, высокі, худы, нязграбна складзены юнак.


Віктар Вальтар "Роджаныя пад Сатурнам"


Оу. Яку книжку пропустили. Видавничий дім "Простір" ще у вересні презентував працю Юрія Лавріненка «Мій сад у Арктиці та інші спогади»

У спогадах розкривається сприйняття Юрієм Лавріненком самого себе у дзеркалі різних обставин його дитинства, юності й зрілості, початок якої пов’язаний з Харковом кінця 1920-х–1930-х років. Саме це місто на той час було центром культурно-мистецького життя підсовєтської України. І саме в ньому мемуариста звела доля з кількома знаковими особистостями історії української пореволюційної культури. Усе, що було написано і зроблено ним, залишалося недоступним для ознайомлення й дослідження за совєтського режиму, оскільки в 1930-х роках Юрій Лавріненко був репресований, а в роки Другої світової війни емігрував за кордон.


Замовити та подивитися зміст можна отут: https://is.gd/3BRemg


Книжка, яку варто було читати до 2022 року 🙁


На нас очікують ще три випуски журналу "Антиквар" за 2024 рік 😊

«Антиквар» №137 (4) та «Антиквар» №138 (5) планують надрукувати до кінця 2024 року, а «Антиквар» №139 (6) — у січні чи на початку лютого 2025 року.

🎥
Випуск про ранню київську фотографію. Це — історія київської фотографії від середини XIX ст. до середини ХХ ст., дослідження доктора історичних наук Геннадія Казакевича. Розповідь проілюстрована унікальними фотоматеріалами з Музею Шереметьєвих (публікуватимуться вперше). Обсяг числа буде більшим за звичайний (і його роздрібна ціна — 500 гривень).

🧰
Так званий «збірний» номер журналу. У це число ввійдуть матеріали, які ми протягом року (або й довше) збирали у редакційному «портфелі»: ексклюзивні тексти про сучасних митців, нові академічні дослідження, розповіді про виставкові проєкти тощо. Є багато приємних несподіванок, сюрпризів, пов’язаних із цим числом, які вже чекають на зустріч із читачами!

⛪️
Випуск, присвячений місту Добромилю, осередку європейського середньовіччя в Україні. Добромиль — нині невелике містечко у Львівській області і водночас — насичений пам’ятками та історіями куточок мапи України. У місті є середньовічний замок, частину якого реконструювали і створили музей. Тут проводять історичні і культурологічні дослідження… Тож у цьому випуску «Антиквару» ми покажемо Добромиль і його околиці: розповімо про культурні пам’ятки, про історичні події, познайомимо з самобутніми постатями, пов’язаними з цим регіоном.


Слідкую у Facebook за сторінкою Дерев'яне мереживо Чернігова, а сьогодні надибав подкаст з учасниками цієї спільноти в рамках проєкту Укр Фольк.

Послухати можна отут: https://is.gd/PzsBmq


Думав оце, чи варто писати. Вже певний час читаю одну книгу — це "Сабакі Эўропы" Альгерда Бахарэвіча — білоруського автора "у вигнанні". Дивно може здатися, але... раджу спочатку почитати два інтерв'ю автора. Прочитати в оригіналі — білоруською мовою. Книжку я читаю теж в оригіналі. Раніше ніколи не читав по-білоруськи, але виявилося, що я мову цю розумію і спокійно сприймаю.

На Захадзе практычна няма Беларусі, беларускай мовы, беларускай літаратуры па-беларуску, беларускай гісторыі, Беларусі як тэксту, зразумелага іншым і прынятага іншымі, акцэптаванага і ўпісанага ў вялікі сусьветны тэкст.

https://is.gd/BbSNCX

Беларусь у Нямеччыне даўно ўспрымаецца выключна ў кантэксьце палітычных рэпрэсіяў і, з 2022-га, вайны ва Ўкраіне. Літаратура, напісаная па-беларуску, мала каму цікавая — можна выдаць якую заўгодна кнігу, але абсалютная большасьць людзей тут не зацікавіцца ёю менавіта таму, што яна напісана ў арыгінале па-беларуску.

https://is.gd/M80TMe

Книжку можна придбати у видавництва, що так само мусило перебратися закордон — Янушкевічhttps://is.gd/dr86DV

А ще можна подивитися розмову Люди Вишневий Цвіт про білоруську літературу, культуру і блогінг. — https://www.youtube.com/live/KVqkS6BclLA

778 0 16 10 38

📖 Ще до теми Пантелемона Куліша. У видавництві "Критика" минулого року вийшов переклад книжки українсько-американського славіста, професора Пейського університету в Нью-Йорку Андрія Даниленка"Від Біблії до Шекспіра: Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови". — https://is.gd/sKB4vN

Крізь призму Кулішевих перекладів Святого Письма та Шекспірових п’єс дослідник розглядає перипетії модерної мовотворчости в контексті ширших суспільних процесів, що відбувались у ХІХ столітті в Російській та Австро-Угорській імперіях.


📖 Ну і принагідно нагадаю, що у серії "Vivat Класика" триває передзамовлення повісті/роману Куліша «Михайло Чарнишенко». — https://is.gd/EaGBtR

Куліш писав роман «Михайло Чарнишенко» російською. У сучасному виданні в серії «Vivat Класика» роман подано у перекладі українською від анонімного автора, що було опубліковано київським видавництвом «Сяйво» у 1928 році.


Виявляється, що Дім Франка оцифрував купу прижиттєвих видань до яких був дотичний Іван Франко, — як власні твори, так і ті, де він був редактором. Серед них відсканована п'єса Вільяма Шекспіра "Багацько галасу з нечевля" в перекладі Пантелеймона Куліша за редакцією Франка.

Раніше я писав про переклади, які зробив Куліш, і онлайн якраз не вистачало цієї п'єси. Тож тепер можна ознайомитися і насолодитися прекрасним перекладом. — https://dimfranka.lviv.ua/material/bahatsko-halasu-znichevia

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.