Архітектурний Гід України

Острозька академія
Острог, Рівненська область

Національний університет «Острозька академія» розташований у місті Острог у Рівненській області. Це один з найдавніших навчальних закладів у Східній Європі.

Університет колись був академією. Її створив князь Костянтин-Василь Острозький у 1576 році. Її меценатом також була Гальшка Острозька. Керівником закладу став Г. Смотрицький. Її викладачами і вихованцями були відомі постаті.

У 16 столітті тут діяв друкарський заклад Івана Федорова. Ним були надруковані відомі книги: перший підручник «Буквар» (1578 рік), «Новий Завіт» (1580 рік), твір Андрія Римші «Хронологія», а також відома «Острозька Біблія» (1581 рік).

У 1624 році у місті створили Єзуїтську колегію. Відтоді Острозька академія почала занепадати. Ганна-Алоїза Ходкевич зменшила фінансування і намагалася знизити її рівень до прицерковної школи. У 1636 році її закрили.

У 1994 році почалося відродження Острозької академії. Тоді створили університет «Острозька академія».

Архітектурний Гід

Джерело Святої Анни
Онишківці, Рівненська область

Джерело, а точніше територія, на якій воно розташоване, належить місцевому жіночому монастирю.

Оздоровчі властивості води з цього джерела були відомі ще у 16 столітті.

• 1853 року у селі побудували каплицю.
• 1887 року біля джерела звели кам’яну стіну. Тут встановили ікону Богородиці.
• У роки Першої світової війни каплицю розібрали для потреб військових. Тоді ж зник образ Богоматері.
• 1930 року тут збудували нову каплицю. Під нею створили арковий фундамент, де протікала вода від джерела. 1959 року каплицю закрили, а джерело засипали.
• 1991 року струмок розчистили і збудували басейн, який наповнювався водою. Тоді ж тут звели невелику церкву на честь Святої Анни.
• 2000 року на території біля джерела створили скит жіночого монастиря, який розташовано у селі Городок Рівненської області.

Архітектурний Гід

Манявський скит
Манява, Івано-Франківська область

Історія Манявського скиту розпочалася на зорі 17 століття, коли до цієї затишної і мальовничої місцини прибув смиренний чоловік Йов Княгиницький. Його шлях до Маняви пролягав від сусідньої Тисмениці через далекий Афон. Прослуживши на Святій Горі ченцем 12 років, він змушений був повернутися через прикрий стан православ’я на Галичині. Проживши довгий час в Уневі, Угорницькому та Дерманському монастирях, чернець вирішив покинути братію, учнів і шукав місця для молитви. Врешті знайшов його там, де до Манявки впадає річка Батерс (нині Скитець), і залишився вести аскетичний спосіб життя.

Незабаром його знайшли «осиротілі» угорницькі учні, до яких поступово приєднувалися й інші послідовники та прихильники чернечого життя.

1611 рік, коли була збудована перша келія Великоскитської обителі, вважають часом заснування монастиря. За рік тут уже з’явилася нова церква, яку освятили у день Воздвиження Чесного Хреста.

Архітектурний Гід

Палац Голіцина
Тростянець

Розкішний садибний будинок, зведений у стилі неокласицизму з елементами бароко, був побудований спадкоємцями Тимофія Надаржинського у 1762 році.

Рід Голіциних отримав садибу в якості приданого. Вони володіли будівлею до 1874 року, згодом продали землі купцю Марку, а той перепродав Леопольду Кенігу. У другій половині 19 століття середню частину будівлі розібрали і збудували заново. Також змінили планування, головну частину будівлі з'єднали з флігелями.

В інтер'єрі чудового палацу збереглися парадні сходи, що ведуть на другий поверх, дверні портали і танцювальний зал, оздоблений ліпниною і скульптурою. Палац розташовується в оточенні розкішного парку з озером і чудовими парковими скульптурами.

Архітектурний Гід

Кременецький замок – залишки оборонної споруди на горі Боні, яка підноситься над містом Кременцем на Тернопільщині. Його споруда належить до найдавніших та найнеприступніших фортець Західної України. На початку 20 століття руїни замку хотіли розібрати, а камінь використати для будівництва доріг. На щастя, цього не сталося, але те, що не зруйнувала радянська влада, донищив час. Нині від твердині зосталися лише частина стін з уламками бійниць, два яруси надбрамної вежі, а також залишки від колодязя.

Архітектурний Гід

Свято-Вознесенський кафедральний собор
Ізюм, Харківська область

Свято-Вознесенський кафедральний собор був зведений та освячений 1826 року. Рішення про будівництво ухвалили після того, як старий храм під дією води почав руйнуватися. Саме в цій церкві, розташованій на лівому березі річки Сіверський Донець, 1754 року Бєлгородському єпископу – святителю Іоасафу – явилася ікона Божої Матері Піщанської.

Із 1983 до 2008 року, зусиллями протоієрея Іосифа Романчака, Свято-Вознесенський кафедральний собор був повністю оновлений. У 2006–2007 роках замінили іконостаси, а також кіоти у всьому храмі, розписали стіни, відкрили готель для паломників, облаштували джерело. У листопаді 2007 року тут встановили новий дзвін вагою у 3,7 тонни. Виготовлений він за спеціальною технологією, завдяки чому має особливе звучання.

Архітектурний Гід