Архітектура Одеси

Будинок відставного гвардії полковника Івана Ягницького — одна з перших значущих триповерхових будівель на вулиці Пушкінській, яка у 1835 року, як і сьогодні, носила назву Італійська.

📖 У початкових проєктах архітектора Боффо будинок був двоповерховим, а третій поверх був доданий ближче до середини XIX століття.

На початку XX століття тут розташовувався готель «Паризький», яким управляли Костянтин Панаіотович Захаров і Володимир Миколайович Мельников, а власником будинку була М. М. Хайновська.

Ступінь збереження цього об'єкта вражає. Тут можна побачити збережені розписи на склепіннях арки, які частково було відновлено з-під шарів радянської фарби у 2010-ті роки. Вражає і величезний під'їзд із просторими мармуровими сходами. Особливо цінними є рідкісні нині деталі, як-от кронштейн газового ліхтаря з тонкостінного чавуну й оригінальне скління галерей.

🚶🏻‍♂️Ще більше цікавостей буде на прогулянці вулицею Пушкінською в цю суботу з 16:00 до 18:30!

Квиток — 350 ₴
Прогулковод — Дмитро

🚪 Частина коштів з прогулянки піде на підтримку реставраційної майстерні «Тисячі дверей».

Записатися на АрхПрогулянку

Є питяння?
Пишіть або телефонуйте 📞
063 1794 400

Запрошуємо🚶🏽на історико-архітектурну прогулянку Катериненською в цю неділю з 16:00 до 18:30!

Ми поговоримо про будинки та їх власників, побачимо приховані з очей парадні, унікальні сходи, мальовничі двори та багато іншого!

✨ Що буде:

• Познайомимося з історією Пале-Рояля та його унікальних секцій.
• Розглянемо унікальний мармуровий портал відомих тютюнових фабрикантів Асвадурових.
• Прогуляємося найглибшим двором у центрі міста.
• Помилуємося яскравою системою проїзних арок, збудованих у ряд.
• Познайомимося з пасажем Розпопова та порахуємо скільки всього пасажів зберегла Одеса.
• Побачимо розкішні інтер’єри парадних будинків Маврокордато та його відомий довгий балкон, що безперервною лінією оперізує фасади.
• Заглянемо у будинок Севастопуло – останній твір архітектора Прохаски.
• Подивимось роботи таких архітекторів: Бейтельсбахера, Шеврембрандта, Гальперсона, Дмитренка, Прохаски, Торічеллі, Кабіольського.

Квиток — 350 ₴
Прогулковод — Дмитро

🚪Частина коштів з прогулянки піде на підтримку реставраційної майстерні «Тисячі дверей».

Записатися на АрхПрогулянку

Є питяння?
Пишіть або телефонуйте 📞
063 1794 400

Запрошуємо🚶🏽 на історико-архітектурну прогулянку вулицею Пушкінською в цю суботу з 16:00 до 18:30!

Ми поговоримо про будинки та їхніх власників, познайомимося з унікальними маєтками, знайдемо збережені розписи і вітражи, побачимо сховані з очей парадні, унікальні сходи, мальовничі двори та багато іншого.

✨ На прогулянці плануємо подивитися:

• будинки Раллі та Маразлі;
• унікальний будинок Переца з розписними інтер’єрами;
• чудовий зразок міської садиби Вучини середини XIX століття, який дійшов до наших днів без особливих перебудов і змін;
• величні будівлі Облікового банку і Товариства взаємного кредиту;
• нову біржу (Філармонію) та інший шедевр архітектора Бернардацці — Готель «Брістоль»;
• безліч вишуканих прибуткових будинків рубежу XIX-XX століть з відвідуванням їхніх під’їздів і дворів;
• готель Сікарда, де жив О. С. Пушкін;
• найбільший і найкрасивіший прибутковий будинок свого часу, збудований Асвадуровим.

Квиток — 350 ₴
Прогулковод — Дмитро

🚪Частина коштів з прогулянки піде на підтримку реставраційної майстерні «Тисячі дверей».

Записатися на АрхПрогулянку

Є питяння?
Пишіть або телефонуйте 📞
063 1794 400

Прибутковий будинок Файнштейна на вулиці Базарній, 27, вирізняється традиційністю і не виділяється архітектурно серед одеських будівель кінця XIX століття.

✨ Однак у непомітному кутку між бічними флігелями ховається справжній скарб.

Йдеться про гвинтові сходи технічного призначення, виконані у вишуканому і дуже рідкісному стилі.

В Одесі існує всього двоє сходів цієї моделі: одні знаходяться тут, а другі — на Єврейській вулиці, 1, у будинку В. Ф. Докса.

Особливий інтерес становить орнаментація сходинок: вона складна, тонко виконана і запам'ятовується. Ймовірно, ця модель була досить дорогою, що пояснює невелику кількість таких сходів у місті.

Дача Маразлі, відома в Одесі в передреволюційні десятиліття, вважалася видатним зразком садово-паркового мистецтва та архітектури.

Вона займала велику територію, що простягалася від берега моря до червоної лінії Французького бульвару і містила більшу частину нинішнього санаторію «ім. Чкалова».

На півдні дача межувала з однією з територій Ботанічного саду, на півночі — з володіннями Г. І. Шехтера.

Мальовничий парк на території дачі був облаштований у 1880-х роках і, на відміну від багатьох інших приватних володінь на Французькому бульварі, був відкритий для відвідування широкої публіки.

📖 У 1907 року в газеті «Одесские новости» в замітці «Парк Маразлі» знаменитий художник П. Нілус писав:

«Але що особливо полонить у цьому парку — це широкі прості лінії плану, угруповання дерев, кущів серед газонів, серед квітів, часто підібраних з істинним розумінням гармонії фарб. Нічого дрібного, виснажливо складного — в усьому благородна простота, незвичайний розмір. А серед м'яких плям зелені миготить мармур статуй глибокими білими плямами, що здаються такими прекрасними...».

Дача Маразлі була багата архітектурними пам'ятками. Вхід до парку прикрашали витончені ворота з кам'яними пілонами, декорованими нішами, а широка брукована алея вела повз оранжерею до особняка, відомого як Верхня дача.

На стрімкому схилі починалася система каскадних сходів, що ведуть до підніжжя, де майже на самому березі моря знаходився ще один особняк, відомий як Нижня дача.

Єдиною збереженою спорудою колишньої дачі Маразлі є вишукана оранжерея, чий масштаб і архітектурна досконалість вражають навіть сьогодні.

Серед численних старих торгових рядів на Олександрівському проспекті (нині проспект Українських Героїв), які згодом перебудовувалися на житлові будівлі, особливий інтерес представляє двоповерховий будинок Емілії Йосипівни Бакош. Він був побудований у 1830-х — на початку 1840-х років.

Будинок вирізняється елегантною архітектурою і гармонійними пропорціями. У його формах помітна нехарактерна для тогочасної Одеси необарочна пластика з плавними лініями і вигинами, яка, ймовірно, з'явилася в результаті пізніших перебудов.

1903 року В. І. Прохаска перебудував будинок, обладнавши в ньому магазини, склади і мебльовані кімнати для домовласниці.

Водночас у будівлі збереглися унікальні дерев'яні сходи із заокругленими формами, що відносяться до періоду її первісного будівництва.