Помер легендарний львівський художник Михайло Французов…
Один із головних представників львівського андерґраунду
1980-х, творець експериментальної неофіційної фотографії, Михайло Французов, народився у 1956 році. Він навчався фотомайстерності у свого батька, також фотографа та архітектора.
Після закінчення архітектурного факультету Львівської політехніки та кінофакультету театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого, Французов був активним учасником клубу Семафор, метою якого було вивчення фотографії та популяризація аматорського фото.
1980 року, разом із колегами [Володимир Монец, Олег Вербицький, Володимир Лернер, Фелікс Сельцер, Ігор Мильничук, Ігор Юхимович] створив групу Вежа при Союзі архітекторів, яка розмістилася у Пороховій вежі у Львові.
«Нам бракувало більш творчого підходу та якогось філософського підґрунтя для наших світлин. Ми хотіли орієнтуватися на закордонних авторів, а нас вчили просто правильно знімати. Я надіслав свою роботу на іспанський фотоконкурс експериментальної фотографії, де навіть узяв нагороду. Мабуть, тоді я й зрозумів, що готовий започаткувати власне об’єднання. Так з’явилася Вежа.» — розповідав фотограф.
«Так тривало чотири роки, але хтось вирішив, що ми дихали занадто вільно. Це сталося, коли я намагався відправити на виставку до Польщі портрет батька своєї першої дружини. Я зробив знімок під час відпочинку на природі, коли тесть був роздягнений по пояс і тримав чи то мандоліну, чи то балалайку. Це фото здалося метрам занадто відвертим, і мене викликали на засідання Спілки архітекторів.»
З 1984 року діяльність обʼєднання зазнала критики з боку влади, і Французова відсторонили від керівництва.
«Львів початку 80-х був схожий на інші українські міста. Як і всюди у СРСР, його мешканці були змушені вести розмови на кухні. Особливою ж видавалася атмосфера богемності — те, що ми називали «козу водити». Це коли творчий люд, художники, композитори, письменники та поети ходили з однієї кав’ярні до іншої, просто щоб поговорити. У моїй квартирі вони також збиралися. Іншою точкою збору був дім львівського психіатра Олександра Корольова, великого інтелектуала, поціновувача джазу та східної філософії.»
На портретних знимках Французова можна побачити всю львівську богему 1980-х.
Таку атмосферу формувало «коло Аксініна» — тусовка художників, нонконформістів та інтелектуалів, яка утворилась навколо графіка Олександра Аксініна. Багато фотографував Кузю [Сергія Кузьмінського].
У 1991-му році покинув Львів та переїхав до Києва вчитися на кінооператора, на початку 2000-х почав працювати в Львівській політехніці.
Три місяці тому, 4 вересня, внаслідок ракетної атаки на Львів загинула його донька Євгенія Базилевич та три його внучки…
Команда Я Галерея висловлює щирі співчуття рідним та близьким Михайла Французова. Світла памʼять! 💔
Фото 1: джерело.
Фото 2: Михайло Французов, художник Андрій Сагайдаковський на пляжі 1980-ті, цифровий друк.
Фото 3: Михайло Французов, Портрет дівчини з Коломиї, 1994. Джерело.
Фото 4: Михайло Французов. Портрет Ігоря Юхимовича ["Збиха"]. Джерело
#французов
Один із головних представників львівського андерґраунду
1980-х, творець експериментальної неофіційної фотографії, Михайло Французов, народився у 1956 році. Він навчався фотомайстерності у свого батька, також фотографа та архітектора.
Після закінчення архітектурного факультету Львівської політехніки та кінофакультету театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого, Французов був активним учасником клубу Семафор, метою якого було вивчення фотографії та популяризація аматорського фото.
1980 року, разом із колегами [Володимир Монец, Олег Вербицький, Володимир Лернер, Фелікс Сельцер, Ігор Мильничук, Ігор Юхимович] створив групу Вежа при Союзі архітекторів, яка розмістилася у Пороховій вежі у Львові.
«Нам бракувало більш творчого підходу та якогось філософського підґрунтя для наших світлин. Ми хотіли орієнтуватися на закордонних авторів, а нас вчили просто правильно знімати. Я надіслав свою роботу на іспанський фотоконкурс експериментальної фотографії, де навіть узяв нагороду. Мабуть, тоді я й зрозумів, що готовий започаткувати власне об’єднання. Так з’явилася Вежа.» — розповідав фотограф.
«Так тривало чотири роки, але хтось вирішив, що ми дихали занадто вільно. Це сталося, коли я намагався відправити на виставку до Польщі портрет батька своєї першої дружини. Я зробив знімок під час відпочинку на природі, коли тесть був роздягнений по пояс і тримав чи то мандоліну, чи то балалайку. Це фото здалося метрам занадто відвертим, і мене викликали на засідання Спілки архітекторів.»
З 1984 року діяльність обʼєднання зазнала критики з боку влади, і Французова відсторонили від керівництва.
«Львів початку 80-х був схожий на інші українські міста. Як і всюди у СРСР, його мешканці були змушені вести розмови на кухні. Особливою ж видавалася атмосфера богемності — те, що ми називали «козу водити». Це коли творчий люд, художники, композитори, письменники та поети ходили з однієї кав’ярні до іншої, просто щоб поговорити. У моїй квартирі вони також збиралися. Іншою точкою збору був дім львівського психіатра Олександра Корольова, великого інтелектуала, поціновувача джазу та східної філософії.»
На портретних знимках Французова можна побачити всю львівську богему 1980-х.
Таку атмосферу формувало «коло Аксініна» — тусовка художників, нонконформістів та інтелектуалів, яка утворилась навколо графіка Олександра Аксініна. Багато фотографував Кузю [Сергія Кузьмінського].
У 1991-му році покинув Львів та переїхав до Києва вчитися на кінооператора, на початку 2000-х почав працювати в Львівській політехніці.
Три місяці тому, 4 вересня, внаслідок ракетної атаки на Львів загинула його донька Євгенія Базилевич та три його внучки…
Команда Я Галерея висловлює щирі співчуття рідним та близьким Михайла Французова. Світла памʼять! 💔
Фото 1: джерело.
Фото 2: Михайло Французов, художник Андрій Сагайдаковський на пляжі 1980-ті, цифровий друк.
Фото 3: Михайло Французов, Портрет дівчини з Коломиї, 1994. Джерело.
Фото 4: Михайло Французов. Портрет Ігоря Юхимовича ["Збиха"]. Джерело
#французов