— Можна я тобі дещо розповім? — запитує він, цілуючи мене в плече, а кінчики його пальців танцюють по моїй руці вгору-вниз. — Спочатку я хотів, щоб ти вибрала мене.
Я все ще мовчу, докори сумління знову закрадаються в мою душу, а почуття провини накриває мене.
— Але ця думка швидкоплинна порівняно з потребою бачити тебе щасливою. Щасливою. У безпеці. Коханою. Якщо це означає, що до цього причетні інші...
— Лише один, — виправляю я.
Він посміхається.
— Ага. Гаразд, Джої.
Він навіть не намагається заспокоїти мене, його тон — грайливий, навмисне дражливий.
— Я серйозно, — наполягаю я, намагаючись сісти прямо, щоб дивитися йому в очі.
— Не сумніваюся.
🤩 #Занадтошвидко #ЕббіМіллсапс
Я все ще мовчу, докори сумління знову закрадаються в мою душу, а почуття провини накриває мене.
— Але ця думка швидкоплинна порівняно з потребою бачити тебе щасливою. Щасливою. У безпеці. Коханою. Якщо це означає, що до цього причетні інші...
— Лише один, — виправляю я.
Він посміхається.
— Ага. Гаразд, Джої.
Він навіть не намагається заспокоїти мене, його тон — грайливий, навмисне дражливий.
— Я серйозно, — наполягаю я, намагаючись сісти прямо, щоб дивитися йому в очі.
— Не сумніваюся.
🤩 #Занадтошвидко #ЕббіМіллсапс