— Тобі щось потрібно? — він нахилився й обережно прибрав неслухняні пасма волосся, що лізли їй в очі.

Щирість відповіді здивувала навіть Адель. За інших обставин вона навряд чи наважилася б так необдумано вимовити таке вголос, але настоянка робила свою темну справу — притупляла страх і заважала тверезо мислити.
Ти.
Джентльмен завмер.

— Не варто говорити те, про що завтра жалкуватимеш.

— Завтра я можу пожалкувати лише про те, що не сказала
цього, — прошепотіла вона.