Притча про чашу і чай ☕️

Одного разу учень прийшов до мудреця і запитав:
- Учителю, чому я постійно відчуваю втому? Начебто нічого складного не роблю, але всередині виснаження.

Мудрець мовчки поставив перед ним чашу і почав наливати в неї чай. Учень спостерігав, як напій поступово заповнює чашу. Коли вона стала повною, чай продовжував литися, переливаючись через край.

- Учителю, чаша вже повна! Навіщо ви продовжуєте наливати? - здивувався учень.😮

- Ти схожий на цю чашу, - відповів мудрець. - Ти постійно заповнюєш себе власними і чужими очікуваннями, переживаннями, турботами. А потім дивуєшся, чому немає місця для радості та спокою.

- Що ж мені робити? - запитав учень.

Мудрець усміхнувся:
- Спочатку треба вилити зайве. Зупинись. Зроби паузу. Дай собі час. Як чаша не може тримати гарячий чай вічно, так і ти не можеш наповнюватися, якщо не навчишся відпускати.🕊

Учень задумався:
- То мені треба просто нічого не робити?

Мудрець засміявся:
- Ні, ти можеш робити те, що приносить тобі радість. Наприклад, налити собі чаю й насолодитися моментом ☕️.

З того дня учень знав, що внутрішній стан - це чаша, яку треба берегти. Не можна тримати в собі все підряд. Адже навіть найкращий чай втрачає смак, якщо його пити надто багато.

Мораль:
Щоб відчувати себе спокійно, потрібно навчитися очищати свою «чашу». Відпустіть те, що вже не служить вам, і дайте місце для нових теплих напоїв у житті. 🌟