🌱 Про нове 🌱
Сьогодні нарешті запустила три нові продукти у своєму бренді дивовижних продуктів Brave Bee 🐝 і хочу поділитися шляхом для тих, кому цікаво.
Робити, запускати нове в часи змін дивно за багатьма відчуттями. Чому це, чому зараз, чому ти це хочеш зробити?
Продукти з бузини, які були на старті бізнесу для мене вже протоптана мною ж і добре знайома доріжка. Але це продукти у великих пакуваннях, В2В, для закладів.
І я чесно спочатку хотіла, щоб Brave Bee був монопродуктовим бізнесом. Проте українці люблять різноманіття. А тому питання як від шефів, так і від просто людей, які люблять смачні продукти, але яким ті кілограми бузини непотрібні і не зручні - були зі мною майже від початку запуску у 2023 році.
Тож я ще минулого літа почала думати над тим, що я можу запропонувати з невеликих продуктів, для приватних покупців. Так, щоб це відповідало сформульованій мною концепції бізнесу - дивовижні продукти, без складних трансформацій до невпізнаваності, створені, щоб розкрити потенціал українських інгредієнтів. Прості та ефектні. Розумні. Продумані.
І серед доступного в моїй голові обрала оцти. «Гурманські, фінішні оцти». Яскраві, ароматні, вражаючі.
А далі почався найцікавіший та найскладніший етап роботи: формулювання та пошук форми та сенсів. Хотілося створити продукт, який буде в кайф мені самій і іншим.
🏷️ Спершу я перебирала тару. Це біль, бо в Україні на жаль немає красивих флаконів зі спреєм. Пробувала різні рішення, одні створювали аптечний ефект, інші просто утилітарно-сумний. Поки не знайшлось те, що мене влаштовувало. Оцет у формі спрею - це game changer на кухні. Це дійсно дуже зручно і легко.
🏷️ Потім всі ці «хотєлкі» та об’єктивні обмеження треба було запхати в бриф та головне знайти людину, яка побачить майбутній продукт так, як я їх задумала, та допоможе вдосконалити. Вийшло не з першої спроби.
Паралельно з цими розвагами, роздумами та стражданнями відбувалась робота, виробництво та написання книжок. Спершу я дуже хотіла все зробити швидко, напружитись, всіх зібрати, прискорити. Є в характері така вада, яку я регулярно з різним ступенем успішності борю або використовую. Але швидко не виходило і я кожен раз казала собі «ну наступного місяця запущу». Але не запускалось з різноманітних причин.
В результаті фінальна ідея пакування перегралась, бо спершу я хотіла випускати оцти ще й в тубусах. Але тубуси прямо зараз - це занадто. Занадто в плані ваги у собівартості продукту, заморожених грошей, непередбачуваності ринку. Тому я знайшла компромісне рішення. Яке ще закривало інші присутні комунікаційні обмеження тари.
Чи вчасно я запускаю оцти? Та мабуть, що ні. Краще було б виходити навесні, щоб захопити пік свіжих овочів. Але відкладати далі я не хочу і не можу. Тому будемо вважати, що смілива бджілка розкриває перед вами вулик і демонструє як вона провела попередній рік у плідній праці.
Короче шо вам сказати. Це непомітний крок для людства, але це довгий та цікавий шлях мене як людини та підприємиці. Я дійсно задоволена тим, якими вийшли ці продукти. Завдяки залученим у процес людям нам разом вдалося перетворити ідею на реальність. Поруч із робочим столом у мене стоїть постер, подарований подругою, де написано «Hope is not a little thing». І так воно і є.
✨ Сподіваюсь вам самим буде приємно користуватися новими продуктами та дарувати їх іншим ✨
Сьогодні нарешті запустила три нові продукти у своєму бренді дивовижних продуктів Brave Bee 🐝 і хочу поділитися шляхом для тих, кому цікаво.
Робити, запускати нове в часи змін дивно за багатьма відчуттями. Чому це, чому зараз, чому ти це хочеш зробити?
Продукти з бузини, які були на старті бізнесу для мене вже протоптана мною ж і добре знайома доріжка. Але це продукти у великих пакуваннях, В2В, для закладів.
І я чесно спочатку хотіла, щоб Brave Bee був монопродуктовим бізнесом. Проте українці люблять різноманіття. А тому питання як від шефів, так і від просто людей, які люблять смачні продукти, але яким ті кілограми бузини непотрібні і не зручні - були зі мною майже від початку запуску у 2023 році.
Тож я ще минулого літа почала думати над тим, що я можу запропонувати з невеликих продуктів, для приватних покупців. Так, щоб це відповідало сформульованій мною концепції бізнесу - дивовижні продукти, без складних трансформацій до невпізнаваності, створені, щоб розкрити потенціал українських інгредієнтів. Прості та ефектні. Розумні. Продумані.
І серед доступного в моїй голові обрала оцти. «Гурманські, фінішні оцти». Яскраві, ароматні, вражаючі.
А далі почався найцікавіший та найскладніший етап роботи: формулювання та пошук форми та сенсів. Хотілося створити продукт, який буде в кайф мені самій і іншим.
🏷️ Спершу я перебирала тару. Це біль, бо в Україні на жаль немає красивих флаконів зі спреєм. Пробувала різні рішення, одні створювали аптечний ефект, інші просто утилітарно-сумний. Поки не знайшлось те, що мене влаштовувало. Оцет у формі спрею - це game changer на кухні. Це дійсно дуже зручно і легко.
🏷️ Потім всі ці «хотєлкі» та об’єктивні обмеження треба було запхати в бриф та головне знайти людину, яка побачить майбутній продукт так, як я їх задумала, та допоможе вдосконалити. Вийшло не з першої спроби.
Паралельно з цими розвагами, роздумами та стражданнями відбувалась робота, виробництво та написання книжок. Спершу я дуже хотіла все зробити швидко, напружитись, всіх зібрати, прискорити. Є в характері така вада, яку я регулярно з різним ступенем успішності борю або використовую. Але швидко не виходило і я кожен раз казала собі «ну наступного місяця запущу». Але не запускалось з різноманітних причин.
В результаті фінальна ідея пакування перегралась, бо спершу я хотіла випускати оцти ще й в тубусах. Але тубуси прямо зараз - це занадто. Занадто в плані ваги у собівартості продукту, заморожених грошей, непередбачуваності ринку. Тому я знайшла компромісне рішення. Яке ще закривало інші присутні комунікаційні обмеження тари.
Чи вчасно я запускаю оцти? Та мабуть, що ні. Краще було б виходити навесні, щоб захопити пік свіжих овочів. Але відкладати далі я не хочу і не можу. Тому будемо вважати, що смілива бджілка розкриває перед вами вулик і демонструє як вона провела попередній рік у плідній праці.
Короче шо вам сказати. Це непомітний крок для людства, але це довгий та цікавий шлях мене як людини та підприємиці. Я дійсно задоволена тим, якими вийшли ці продукти. Завдяки залученим у процес людям нам разом вдалося перетворити ідею на реальність. Поруч із робочим столом у мене стоїть постер, подарований подругою, де написано «Hope is not a little thing». І так воно і є.
✨ Сподіваюсь вам самим буде приємно користуватися новими продуктами та дарувати їх іншим ✨