бога немає.
якщо він і був колись, то зараз його не стало –
він загинув від алкоголю, побоїв й селфхарму;
самоненависть охопила його настільки,
що серце із часом битися перестало.
дуже важкі повіки.
на руках покрилися брудом стигмати,
гній змішався із кров'ю й запікся,
розмежовуючи кордони раю,
закриваючи їх для мене назавжди,
як дітей закривають у темних підвалах,
щоб покарати.
по обличчю вино стікає
і стає усе червонішим.
я сьогодні, отче, згрішив,
проте зовсім не каюсь.
я стояв перед ним на колінах,
але точно вже не молився
отче, повір, після цього
я карав себе так,
як не вміє карати всевишній.
отче, клянусь, згрішив.
і зроблю це знову і знову:
нехай тліти мені до кінця існування в розп'ятті,
хай гріховність ця знищить саму суть поняття "святість";
гріх – це все, в чого є хоча б ілюзорна значущість.
отче, згрішив.
проте більше ніколи не буду
благати за це пробачення.
подруга хотіла, щоб це побачив весь світ, і хто я така, щоб відмовити їй
якщо він і був колись, то зараз його не стало –
він загинув від алкоголю, побоїв й селфхарму;
самоненависть охопила його настільки,
що серце із часом битися перестало.
дуже важкі повіки.
на руках покрилися брудом стигмати,
гній змішався із кров'ю й запікся,
розмежовуючи кордони раю,
закриваючи їх для мене назавжди,
як дітей закривають у темних підвалах,
щоб покарати.
по обличчю вино стікає
і стає усе червонішим.
я сьогодні, отче, згрішив,
проте зовсім не каюсь.
я стояв перед ним на колінах,
але точно вже не молився
отче, повір, після цього
я карав себе так,
як не вміє карати всевишній.
отче, клянусь, згрішив.
і зроблю це знову і знову:
нехай тліти мені до кінця існування в розп'ятті,
хай гріховність ця знищить саму суть поняття "святість";
гріх – це все, в чого є хоча б ілюзорна значущість.
отче, згрішив.
проте більше ніколи не буду
благати за це пробачення.
подруга хотіла, щоб це побачив весь світ, і хто я така, щоб відмовити їй