Думки з війни Діалог з тренером

#діалог_з_тренером
Сьогодні знову про критичне мислення та боротьбу з внутрішнім ворогом.
Черкаси. Україна. Практично штурмові дії в Свято-Михайлівському соборі.
Пробую сформулювати коректно, але не дуже виходить.
Це сука що нах, таке???

Сепарський священик, який має знаходитись під домашнім арештом. веде на штурм вірян? в країні, в якій іде війна? І зараз не треба про свободу віри та невтручання держави в релігійні питання.

Коли на кону стоїть безпека країни, держава має втручатись максимально дієво. Мер міста закликає містян прийти помолитись (а по факту створити двіж, в захопленому храмі.

Де поліція?
Де Служба Безпеки України?

Якщо подивитись, то штурмували переважно бабульки та дідусі, це варіант без програшу, бо якщо постраждає хтось з них, можна розігнати інфу по пі..ським каналам (думаю це і так відбудеться), але їм можна бити, трощити. Ні, так не працює,або не має спрацьовувати.

Я підсумую від себе, можливо не всім сподобається.
Якщо в тобі недостатньо розуму і ти ідеш на поводу в ворога, ти сам стаєш ворогом.
Якщо ти дозволяєш ворогу маніпуляціями (будь якими) заснованими на релігії, мові, будь чому підштовхнути тебе до деструктивних дій, ти стаєш ворогом.
Потім, ти можеш знайти тисячі пояснень та виправдовувань, але якщо ти на боці ворога - ти ворог.
Ворог не має вікових та гендерних ознак. Наслідки пояснювати не буду, сподіваюсь вони і так всім зрозумілі.
Думайте! Якщо бачите серед своїх, перші ознаки деструктивних настроїв, лікуйте, боріться, якщо вони свої, поки не пізно, поки вони не стали ворогами.

#спитай_в_рекрутера
Дій на випередження, або про зміни в законодавстві.
Відносно нещодавно було прийнято декілька змін нормативної бази, щодо мобілізації.
На чому потрібно зробити акцент:
Військові частини тепер можуть мобілізувати людину напряму. Це добре, бо так ви гарантовано опинитесь саме в тій частині, в якій плануєте служити.Тобто ризики, що вас на якомусь етапі оформлення “вкрадуть” значно зменшуються. Це плюс. Але є нюанси.
Алгоритм дій у випадку про який говорив вище, поки не відпрацьований. Тому, щоб запустити процес потрібен час. І це несе за собою наступні наслідки.
РТЦК та СП тепер не оформлюватимуть з мобілізацією людину з рекомендаційним листом від частини, тобто якщо вас затримали на вулиці, доставили в РТЦК та СП і розпочали процес оформлення, можете розмахувати “відношенням” скільки завгодно, це ні на що не вплине. І тут є своя логика, бо якщо збирався, то чому не почав оформлюватись раніше?
З оформленням за контрактом все без змін, окрім того, що підвищили вік до якого можливий контракт, тепер це 57 років.
Отже, підсумую. Якщо ви мобілізаційного віку та у вас відсутні законні підстави для відстрочки, рушайте в рекрутинговий центр та дійте на випередження.
Також є новина, яка стосується СЗЧ. Ви маєте можливість повернутись в стрій, без кримінального покарання навіть теоретично можна потрапити в інший підрозділ. А
ле це вже зовсім інша історія.

Повертаючись до витоків Nашого руху

Річниця створення Української Повстанської Армії.
Я — Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:

Маємо відчувати себе нащадками!
Шануємо Чин!

#діалог_з_тренером
Про ТРО.
Вчора всі всіх вітали, а я як завжди провтикав.
Коли хтось зневажливо каже ТРОшники, я постійно згадую 98 батальйон ТРО “Азов-Дніпро”.

Він був сформований 24 лютого 2022 року за лічені години.
98й, для мене став значною частиною мого життя (напевно, як і життя моїх побратимів) і це не тільки і не стільки тому, що саме з нього розпочався наш бойовий шлях. А тому, шо це був момент надзвичайно приємних, часто неочікуваних відкриттів для себе “твоїх людей”, коли на Гаванській всі збирались на комплектування, коли почали видавати зброю, я постійно ловив себе на думці: “О, і цей тут, як круто! І цей! А з отим, ми навіть вживу жодного разу не бачились, тільки на сторінках ФБ і він тут”

98й, це і перші втрати і перший досвід коли летить по тобі, над тобою, чи по твоїм.

98й,... напевно за весь час ми не відчували себе настільки “тиграми”, як на самому початку.

98й, жартівлива фраза побратима під час перебування в Донецькій області “А я думав ми сквер Прибрежний будемо патрулювати”)))
Тож, коли збираєтесь знецінити ТРОшників, згадайте, що перші підрозділи ТРО формувались з добровольців, які не думали ні про зарплати, ні в принципі про оформлення, а пішли захищати своїх там, де це було потрібно.

Зі Святом ТРОшники! Це, як з УБД, краще пізно, ніж ніколи))))!!!

Буде цікаво! Це керівник Хорунжої служби 3 ОШБр

Завтра в Дніпрі!

Надзвичайно важливу роботу виконує Хорунжа Служба 3ОШБр, та окрім роботи з особовим складом встигають рятувати історичні пам'ятки. Не тільки Словом а і Справами доводячи важливість збереження ідентичності та Nаціональної єдності.

#діалог_з_тренером
Покоління…
Все частіше чую навколо себе фрази “50-річні дядьки (іноді діди)”, проте забарвлення цієї фрази бувають настільки кардинально різними, що вирішив задатись питанням:
То, хто вони 50-річні?
Це ті, хто народились і зростали в радянському союзі.
Це ті, хто дітьми пережив аварію на Чорнобильській АЕС
Це ті, хто зустрів Незалежність України в доволі свідомому віці.
Це ті, хто бачив розвал радянського союзу.
Це ті, хто вчив спочатку одну історію, а потім усвідомив, що там мало правди і треба шукати інші джерела (хоча не всі)
Це ті, хто пережив всі економічні кризи, рублі, купони, гривні.
Це ті, хто під час епідемії КОВІДу були на межі зони ризику за віком, але ту межу так і не перетнули.
Це ті, хто взяв зброю в руки, щоб не довелось їхнім дітям, але серед нашого покоління вже є і ті, хто поховав своїх Героїв, синів та доньок.
Це ті … і тут може бути ще безліч власних варіантів.

Я також є частиною цього покоління, яке розділилось на декілька племін.

Частина з нас змінила свій світогляд, переставши бути дітьми совка, та стали чоловіками, жінками України.
Інші продовжують мріяти. та ностальгувати про ті часи, коли було… (тут також в кожного своє було)

Пісня нашої молодості каже: “...війна, справа молодих, ліки, проти зморшок”, так міг написати лише той, хто не був на війні, бо війна старить всіх, як зовнішньо, так і внутрішньо.

50- річні дядьки не залітають в посадки, але саме вони часто їх потім тримають.
Вони навряд повально засвоять ФПВ та купу інших новітніх засобів ураження ворога.

50-річні дядьки швидше втомлюються і повільніше відновлюються, але "хорохоряться", бо ми ще не підстаркуваті, а “середнього віку”
Вони сором'язливо одягають окуляри, щоб прочитати дрібний текст, але знімають їх, коли треба цілитись з автомата.

Та є 50-річні діди, які “забили” на себе і самостійно перевелись в клан людей похилого віку. “ Я занадто старий, для цього дірьма”, це їхня улюблена фраза, але чомусь він не старий для бухла та і достатньо розібрався в гаджетах, щоб писати ностальгічні коментарі в групах на кшталт “назад в срср”. То сокріше звучить, як відмовка, яка підкріплюється назвами десятків діагнозів хвороб, які носять в собі.

І цього допису не буде в інстаграм, бо 50+ зазвичай там не дуже активні, ФБ - наша платформа.
І кожен в цьому дописі прочитає те, що прочитає.

Але так хочеться щоб в переліку того, що ми пережили були пункти:
Це вони виборювали Перемогу над rаshкою та гарно її відсвяткували.
Це вони виховали дітей та онуків, які побудували оновлену, щасливу, заможну, Соборну і Незалежну Українську Державу.
п/с на фото 50+ тому, хто зліва, дівчинка справа трохи … поважнішого віку.