Сімейний лікар Наталія Суслова

Більшість випадків хвороби Лайма можна вилікувати, але іноді пацієнти можуть мати стійкі симптоми: біль, втомлюваність або труднощі мислення, які тривають більше 6 місяців після завершення лікування. Цей стан називається синдром після лікування хвороби Лайма (СПЛХЛ).

Бережіть себе, бо легше і дешевше попередити, аніж лікувати❗️❗️❗️

❗️❗️❗️УВАГА КЛІЩІ: що ще варто знати?!

Хвороба Лайма - це захворювання, що викликається укусом кліща, який передає збудника - бактерію Borrelia burgdorferi.

✅ Типові симптоми включають лихоманку, головний біль, втому та характерний шкірний висип у вигляді мігруючої еритеми. Якщо не лікувати інфекцію, вона може поширитися на суглоби, серце та нервову систему. Хвороба Лайма діагностується за клінічними проявами, висипом у вигляді мігруючої еритеми та даними анамнезу - контакт з інфікованими кліщами.

✅ Більшість випадків хвороби Лайма можна успішно вилікувати за допомогою прийому антибіотиків впродовж декількох тижнів.

✅ Профілактика хвороби Лайма включає використання засобів від комах, негайне видалення кліщів, застосування пестицидів та зменшення середовища проживання кліщів.

✅ Проводячи час на вулиці, гуляючи з собакою, перебуваючи в поході, займаючись садівництвом або полюванням, ви перебуваєте у близькому контакті із кліщами. Багато людей отримують укуси кліщів на власному подвір’ї.

✅ Використовуйте репеленти, що містять DEET, пікаридин, IR3535, олію лимонного евкаліпта (OLE), параментандіол (PMD) або 2-ундеканон. Завжди дотримуйтесь інструкцій до виробу. Не використовуйте засоби, що містять OLE або PMD, для дітей до 3 років.

❗️❗️❗️Видалення кліща
Не крутіть і не смикайте кліща, це може призвести до того, що частини ротового апарату відламаються і залишаться в шкірі.
Видаливши кліща, ретельно обробіть ділянку укусу та руки спиртом (антисептиком), водою з милом.
Ніколи не розчавлюйте кліща пальцями.

✅ Тестування кліщів не рекомендується, оскільки:
➡️Лабораторії, що проводять тестування кліщів, не завжди мають стандарти контролю якості для діагностики.
➡️Результати тестування кліщів не використовуються для прийняття рішень щодо лікування.
➡️Позитивні результати, що показують, що кліщ містить хвороботворний організм, не обов’язково свідчать про інфікування.
➡️Негативні результати можуть призвести до помилкової діагностики!

✅ Механізм передачі
За звичай, випадків кліщ повинен бути прикріплений впродовж 36-48 годин і більше, перш ніж збудник зможе передатися людині.
➡️ Більшість заражень відбувається через укуси незрілих кліщів (німф), які крихітні і часто непомітні!
Дорослі особини теж можуть переносити борелії, але вони швидше виявляються і можуть бути вилучені ще до того, як встигнуть інфікувати.

❗️❗️❗️Ранні ознаки та симптоми (3-30 днів після укусу кліща)
Лихоманка, озноб, головний біль, втома, болі в м’язах, суглобах, висип у вигляді мігруючої еритеми!
Почервоніння на місці укусу кліща, яке нагадує укус комара, є загальним явищем. Це подразнення часто проходить за 1-2 дні і не є ознакою хвороби Лайма.

✅ Діагностика хвороби Лайма:
➡️ враховуємо клінічні ознаки та симптоми хвороби
➡️ результати лабораторних досліджень - двоетапне тестування на хворобу Лайма
⁃ якщо результат першого тесту негативний, подальше тестування не рекомендується.
⁃ якщо перший тест позитивний або сумнівний, слід виконати другий тест.
⁃ загальний результат є позитивним лише тоді, коли перший тест є позитивним (або сумнівним), і другий тест є позитивним.

Важливі моменти❗️❗️❗️
1. Результат тесту може бути негативним, якщо зараження відбулося недавно.
2. Антитіла зазвичай зберігаються в крові протягом місяців або навіть років після одужання, отже, тест не можна використовувати для оцінки ефективності лікування.
3. Наявність інших захворювань (вірусних, бактеріальних або аутоімунних) може призвести до хибнопозитивних результатів.
4. Тестування включає:
⁃ імуноферментний аналіз (ІФА) або реакцію імунофлуоресценції (РІФ)
⁃ Вестерн-імуноблот
⁃ Усі позитивні зразки за ІФА або РІФ, повинні бути перевірені стандартизованим вестерн-імуноблотом.
⁃ Зразки негативні не потребують додаткового тестування.
⁃ Позитивний результат тесту тільки на IgM не рекомендується використовувати для визначення активного захворювання у осіб, що хворіють більше 1 місяця, оскільки у них є висока ймовірність хибнопозитивного результату.

✅ Лікування - антибіотикотерапія!

✅ Прогноз

«Таблетований езофагіт» - біль при ковтанні, спричинений пошкодженням слизової стравоходу лікарськими препаратами: тетрациклін, НПЗП, аспірин…

18. «Вірусний езофагіт» - викликає Candida, цитомегаловірус, вірус простого герпесу.

19. Сигнали тривоги:
✅Втрата ваги або поганий набір ваги
✅Сповільнення росту
✅Виразки ротової порожнини
✅Перианальні аномалії (тріщини, фістули, шкірні плями)
✅Локалізований чи латеральний (боковий) біль у животі
✅Болючість в надлобковій зоні чи реберно-хребцевому куті
✅Затримка статевого дозрівання
✅Гепатоспленомегалія (збільшення печінки і селезінки)
✅Позитивний тест на приховану кров у калі.

20. Причини кровотеч у дітей:
Новонароджені:проковтування материнської крові (н-д з пошкодженого соска), аноректальні тріщини, коагулопатії (порушення згортання крові), ентероколіт, х-ба Гіршпрунга (мегаколон), судинні мальформації (аномальні зміни судин)…
👉Немовлята/діти раннього віку: анальні тріщини, алергічні ентероколіти, інвагінації, інфекційні ураження кишківника, коагулопатії, дивертикул Меккеля (випинання у стінці кишківника), еозинофільна х-ба, лімфонодулярна гіперплазія (специфічний прояв алергічного ураження кишечника), запальні захворювання кишківника.
👉 Дошкільний період: анальні тріщини, інфекційний коліт, інвагінації, дивертикул Меккеля, васкуліт, ювенільні поліпи, гемолітико-уремічний с-м, солітарні виразки прямої кишки…
👉 Шкільний вік/підлітки: анальні тріщини, васкуліти, ювенільні поліпи, геморой, інфекційний коліт, дивертикул Меккеля, запальні зах-ння кишківника, с-м солітарної виразки прямої кишки.

❗️❗️❗️Далі поговоримо про ГЕР (гастро-езофагальний рефлюкс), про ГЕРХ (гастроезофагальну рефлюксну хворобу) та тривожні результати при хронічному болі у животиках діток!

ЗАХВОРЮВАННЯ КИШКІВНИКА (ЗЗК) У ДІТЕЙ: основні моменти!

1. Золотим стандартом діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту як у дорослих, так і у дітей – це ендоскопія! Але на все є Але;)

2. Показами до неї у дітей є:
- Дисфагія (порушення ковтання), одинофагія (болісне ковтання)
- Втрата ваги, затримка росту
- Блювання кров’ю, кров у калі
- Незрозуміла анемія
- Біль у животі (хронічний, понад 2 місяці) з підозрою на органічне ураження
- Хронічна рефлюксна хвороба
- Повторні блювання з незрозумілої причини
- Хронічна діарея.

3. При наявності позитивних маркерів діагностики целіакії: IgA анти-tTG (антитіла до тканинної трансглутамінази); IgA ЕМА (ендомізіальні антитіла); DGP IgG (дезамінований гліадиновий пептид – для дітей до 2х років) – проводимо ендоскопію.

4. Тестування на маркери целіакії варто робити під час харчування глютенвмісними продуктами, щоб уникнути хибнонегативних результатів! Кількість глютену повинна бути 3 г ~1 скибочки хліба протягом 5-6 тижнів до лабораторної діагностики.

5. Позитивні результати на IgA анти-tTG та IgA ЕМА, але нормальні результати ендоскопії вказують на потенційну целіакію (о-во при наявності клінічних ознак), оскільки зміни при біопсії можуть розвиватись впродовж кількох років (у 40 % дітей з позитивними антитілами, ендоскопічні зміни розвивались протягом 12 років!!!).

6. Все частіше зустрічається запальні захворювання кишківника у дітей з надмірною вагою та закрепами (ми звикли до втрати ваги чи діареї)!

7. Пацієнти з діареєю повинні бути обстежені на предмет бактерії Clostridium difficile (кал, аналіз на токсин). Ця інфекція може імітувати запальні захворювання кишківника, може спровокувати розвиток запальних зах-нь кишківника. Тому наявність збудника не виключає ЗЗК.

8. Тестування на Clostridium difficile варто робити дітям із клінічно значимою діареєю – більше 3х рідких випорожнень в день або погіршення загального стану у маленьких пацієнтів з хронічною діареєю!

9. Важливо співставляти клінічні ознаки (скарги, симптоми), оскільки позитивний результат на ці бактерії також може бути наслідком колонізації, а не інфекції у дітей з ЗЗК або без нього (о-во у дітей молодшого віку).

10. FPIES – синдром ентероколіту (запалення тонкого/товстого кишківника), спричиненого харчовими білками, проявляється повторюваними блюванням, іноді з діареєю, втратою ваги, затримкою розвитку, метаболічними порушеннями. Вражає, як правило, немовлят, найчастіше проявляється після вживання коров’ячого молока чи соєвого білка, хоча тригерами можуть бути також: рис, овес, яйця та риба.

11. Діагностика даного синдрому:
- Наявні скарги
- Ведення харчового щоденника
- Сукупність симптомів
- Покращення після відміни «підозрюваного» білка
- Результати харчової провокації
- Інших специфічних лабораторних і рентген ознак немає.

12. FPIAP – алергічний проктоколіт, часто проявляється ректальними кровотечами у практично здорових діток, хоча може поєднуватись і з діареєю та неврологічними проявами. Найчастішими тригерами є також білок коров’ячого молока і соєвий білок.

13. Характерними проявами алергічних уражень ШКТ у дітей раннього віку можуть бути хронічна діарея, хронічне блювання, затримка росту, прояви афтозного стоматиту.

14. Часто при харчовій алергії у дітей грудного та раннього дитячого віку зустрічаються рецидивуючі, стійкі до традиційної терапії кишкові коліки та хронічні закрепи.

15. Хронічний біль у животі – це біль, який зберігається більше 2х місяців. Також може мати постійно рецидивуючий характер, бути досить сильним з порушенням загального стану та епізодами, що турбують більше 3х місяців. Органічна причина невідома, але може бути проявом харчової алергії.

16. Візуалізація органів шлунково- кишкового тракту (УЗД, ендоскопія, рН-метрія…) не є обов’язковими для початкової оцінки хронічного абдомінального болю! Проте вони можуть бути доцільними при відповідній клінічній картині, наявності «тривожних ознак – так званих червоних прапорців», позитивних лабораторних тестах.

17.

БІЛЬ У ГОРЛІ: про що ми забуваємо?1 
 
1. Біль у горлі є однією з найбільш частих скарг.

2. Лімфоглоткове кільце (власне скупчення лімфоїдної тканини у вигляді мигдаликів) включає глотковий, трубні, піднебінні і язиковий мигдалики. І кожен може боліти як реакція на вірусне навантаження.

3. Ці мигдалики є унікальними органами, які постійно знаходяться у стані запалення (і у практично здорових людей), тобто фізіологічного запалення, як частина імунної системи, що постійно у боєвій готовності!

4. Ось чому не можна вішати ярлик «хворого мигдалика» лише на основі їх клінічного огляду!

5. Є 3 основних захворювання цих мигдаликів:
- Гострий назофарингіт – запалення глоткового мигдалика і слизової носоглотки (саме це найчастіше нас турбує при вірусній інфекції), супроводжується закладеностю носа, виділеннями з носа…
N.B. Дуже рідко це бактеріальні інфекції!!!
 
- Гострий тонзиліт – запалення піднебінних мигдаликів та слизової, що їх вкриває – ось це ми називаємо ангіною, але пам’ятаємо, що 90% дорослих і 70 % дітей не потребують антибіотиків, оскільки це теж переважно вірусна природа!
 
- Гострий фарингіт – запалення слизової глотки (кашель, осиплість голосу…)
N.B. Дуже рідко це бактеріальні інфекції!!!
 
6. Більшість причин болю у горлі – вірусної природи!

7. Тонзиліти і фарингіти, які зумовлені гемолітичним стрептококом – єдина проблема, яка вимагає антибіотикотерапію❗️

8. Тонзиліти і фарингіти, які зумовлені гемолітичним стрептококом - це 20-30% дітей, і лише до 10% - дорослого населення!

9. Тонзиліти і фарингіти, які зумовлені гемолітичним стрептококом виникають, як правило, у дітей шкільного віку. Досить рідко у дітей до 3х річного віку.

10. Є критерії для призначення антибактеріальної терапії:
- Шкала Mclsaac (при оцінці 3 і вище – рекомендується АБ):
Лихоманка (1 бал)
Нальоти на мигдаликах (1 бал)
Відсутність кашлю, нежитю(1 бал)
Вік 3-14 років(1 бал)
Вік 15-44 роки (0 балів)
 
11. Діагностика:
✅ Бакпосів з ротоглотки НЕ рекомендований!
👉Через тривалість дослідження,
👉низьку чутливість, неможливість відрізнити носійство (40% дітей носії) від гострої інфекції!
👉Плюс позитивний результат посіву збільшує ймовірність причини, проте негативний результат її не виключає!

✅ Загальний аналіз крові НЕ рекомендований для розуміння вірусної чи бактеріальної причини. Єдине виключення підозра на інфекційний мононуклеоз (вірус Епштей-Барр)!
✅ Швидкий тест має високу чутливість та специфічність (85% і 95% відповідно). Але виходить, що у 85 випадків буде діагностований стрептокок, а у 14 – не буде виявлено, хоча вони потребуватимуть АБ. І навпаки,  95 пацієнтів отримають вірний діагноз, а 5 хоч і будуть мати позитивний тест, але це аж ніяк не визначає необхідність призначення АБ.

12. Важливим у лікуванні є використання місцевих і системних знеболюючих!

13. Діагноз «хронічний тонзиліт» - не існує!

14. Існує поняття «гострий рекурентний тонзиліт» і є критерії функціональної неспроможності мигдаликів, які приймаються до уваги при прийнятті рішення щодо їх хірургічного видалення:
👉Не менше 7 випадків гострого тонзиліту за останні 12 місяців
👉Або Не менше 5 випадків гострого тонзиліту за останні 2 роки
👉Або Не менше 3х випадків гострого тонзиліту в рік останні 3 роки
👉Наявність ускладнень (постстрептококовий синдром: артрит, ураження нирок, серця)
👉Алергія на антибіотики
👉Синдром  PANDAS (нейрокогнітивні, поведінкові порушення у дітей)
👉Розлади дихання (нічне апное), проблеми з ковтанням, мовою…
 
 
❗️❗️❗️Сучасний погляд на мигдалики – це максимально дбайливе ставлення до них, як важливого органу імунної системи!!!
І лише оцінка загального стану пацієнта, врахування його ризиків, чітке співставлення симптомів і скарг може допомогти у вирішенні питання щодо лікування!
 
Пам’ятайте, що лише 10% дорослих і до 30% дітей потребують лікування болю у горлі АНТИБІОТИКАМИ, яке пов’язане із гемолітичним стрептококом А!

P.S. Азитроміцин, захищені пеніциліни (з клавулановою кислотою) НЕ використовуються❗️
 

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЦЕ ПРО РОДИМКИ (НЕВУСИ)?!
 
1. Не кожна родимка злоякісна. Меланома може виникати «де ново», на чистій шкірі, тобто там де раніше не було родимки (невуса) до 70-90%!

2. Видаляти родимки просто так, на всяк випадок не потрібно, оскільки це аж ніяк не профілактика меланоми.

3. Не кожну родимку потрібно видаляти, варто зробити дерматоскопію.

4. Дерматоскопія не виключає гістологічне дослідження.

5. Меланоми можуть виникати в місцях, які не бачать сонце (стопи, долоні)

6. Меланома може бути атиповою, безпігментною, червоною, тобто не обов’язково чорна, коричнева…

7. Меланома може рости роками, за винятком окремих форм.

8. Меланома може не виступати над рівнем шкіри, не бути великою за розміром!

9. Меланома на сьогодні повністю виліковується, о-во при вчасному звернені.

10. Підозрілі, не зрозумілі невуси (родимки), а тим паче меланому, категорично не можна видаляти лазером під соусом: і для лікування і для естетики. Це може дати хибне уявлення при стадію захворювання і тим самим завадити адекватному лікуванню, втраті часу і життя! Це саме стосується кріодеструкції. Хірургічне видалення є №1 у світі для лікування підозрілих, злоякісних утворів шкіри.

11. Клінічно (на око) асиметрія, зміна кольору це не обов’язково меланома.

12. Клінічні ознаки меланоми потрібно обов’язково співставляти з дерматоскопічною картиною: вони не завжди збігаються!

13. При великій к-ті родимок, людям з високої групи ризику робимо картографію родимок (невусів) і фіксуємо всі невуси для щорічного спостреження.

14. Цілковитий міф «що після видалення родимок виникає рак чи меланома». Саме після некоректного лікування (див.пункт 10), помилковій діагностиці може прогресувати зах-ння, погіршуватись прогноз і ускладнюватись лікування!

15. Новоутвори на шкірі (рак, меланома) – не вирок! Вони лікуються і виліковуються, відносяться до візуальних форм онкологічних захворювань, тому ваша спостережливість + грамотний лікар = гарантує одужання та довге життя!

16. Грамотно навчитись робити дерматоскопію повинен кожен сімейний лікар, щоб щось не пропустити, вчасно направити до дерматоонколога і врятувати здоров’я і життя!

КАВА З МОЛОКОМ?!
 
Сама маніпулятивна тема – це звісно харчування) Адептів у ній вже стільки, що наука просто не встигає за ними: заборонені продукти, роздільне харчування, харчування по групам крові, кето і смузі-меню… Це все було б ОК, якби не НО!
 
Ми вже знаємо, як важливо н-д поєднувати поліфеноли (природні антиоксиданти з ягід, фруктів, овочів) з жирами для більшої біодоступності і ефективності!
 
Ми знаємо, що роздільне харчування це суцільне ігнорування законів фізіології та біохімії травлення!
 
Ми вже знаємо, що інтервальне харчування, на сьогодні, аж ніяк не дає право чи необхідність притримуватись все життя!
 
І, врешті-решт, кетохарчування це теж не панацея, а щоб отримати «молекули довгожителей» з вина, ми скоріш вкоротимо його аніж отримаємо необхідну к-сть позитивних бонусів) Аргумент задоволення є більш вагомим для його споживання!
 
Так от, щодо кави з молоком: поєднання білків і антиоксидантів подвоює протизапальні властивості. По мірі того, як поліфенол реагує з амінокислотою, посилюється його пригнічуючий вплив на запалення в імунних клітинах. Оскільки ми не отримуємо достатню к-сть природніх антиоксидантів, завжди стоїть питання як покращити їх засвоєння. Таким чином, це продуктове поєднання може мати позитивний вплив на запалення у людей.
 
Звісно, не потрібно стрімголов додавати у філіжанку кави молоко) Але якщо вам до вподоби інколи так поласувати – ніякої крамоли ви не зробите, але позитивний аргумент буде в кишені)
 
Проблема більша не в самому напої, а в тому:
- чим його доповнюють?!
- як часто споживають?!
- як себе почувають?!
- і що, взагалі, у вашій тарілці?!
 
P.S. якщо бути прискіпливим адептом, кожен продукт може мати свої за і проти! Важливим є кількість, якість продуктів, їх поєднання і ваше здоров’я!

ІНТЕРВАЛЬНИЙ ТИП ХАРЧУВАННЯ ПРОТИ КАЛОРІЙНОСТІ РАЦІОНУ?!
January 18, 2023
American Heart Association

Зменшення загальної кількості калорій може бути більш ефективним для схуднення, ніж інтервальне голодування❗️

➡️ У шестирічному дослідженні час від першого до останнього прийому їжі не був пов'язаний зі зниженням ваги. Було проаналізовано електронні медичні картки дорослих пацієнтів, за якими спостерігали протягом шести років.

Вживання меншої кількості їжі в цілому і меншої кількості великих прийомів їжі може бути більш ефективною стратегією контролю ваги, ніж обмеження прийому їжі у певному часовому проміжку. Інтервал часу від першого до останнього прийому їжі не був пов'язаний зі зміною ваги протягом шестирічного дослідження.
 
➡️ Дослідницька група створила мобільний додаток Daily24, щоб учасники могли реєструвати час сну, прийому їжі та пробудження для кожного 24-годинного вікна в режимі реального часу.
На основі даних про час сну та прийому їжі виміряли:
- час від першого до останнього прийому їжі кожного дня;
- проміжок часу від пробудження до першого прийому їжі;
- інтервал від останнього прийому їжі до сну.
 
❗️Аналіз даних показав:
✅ Час прийому їжі не був пов'язаний зі зміною ваги протягом шестирічного періоду спостереження.
✅ Загальна щоденна кількість великих (понад 1000 калорій) і середніх (500-1000 калорій) прийомів їжі була пов'язана зі збільшенням ваги протягом шестирічного спостереження, тоді як менша кількість дрібних прийомів їжі (менше 500 калорій) була пов'язана зі зниженням ваги.
✅ Середній час від першого до останнього прийому їжі становив 11,5 годин; середній час від пробудження до першого прийому їжі - 1,6 години; середній час від останнього прийому їжі до сну - 4 години; середня тривалість сну була розрахована на рівні 7,5 годин.

Хоча попередні дослідження припускали, що періодичне голодування може покращити ритми організму і регулювати метаболізм, це дослідження у великій групі з широким діапазоном маси тіла не виявило такого зв'язку. Масштабні, ретельні клінічні випробування інтервального голодування на довгострокову зміну ваги надзвичайно складно провести, однак навіть короткострокові дослідження можуть бути цінними для розробки майбутніх рекомендацій.
 
Дослідження показало, що частота прийомів їжі та загальне споживання калорій є сильнішими факторами ризику зміни ваги, ніж час прийому їжі, проте результати не можуть довести прямий причинно-наслідковий зв'язок.
 
❗️Дослідження звісно має певні обмеження, щодо прихильності до змін харчування, а також не могло виключити змінну будь-яких попередніх станів здоров'я.
 
➡️ Поточні рекомендації Асоціації щодо харчування та способу життя для зниження ризику серцево-судинних захворювань включають обмеження загального споживання калорій, вживання здорової їжі та підвищення фізичної активності.
 
❗️‼️Час і частота прийому їжі в рекомендаціях «Значення для профілактики серцево-судинних захворювань" не надає чіткої переваги частому дрібному харчуванню чи інтервальному голодуванню. У ньому зазначається, що нерегулярне споживання калорій є менш сприятливим для підтримання ваги тіла та оптимального стану серцево-судинної системи. А зміна частоти прийомів їжі може бути не корисною для зниження маси тіла або покращення традиційних кардіометаболічних факторів ризику.

✅ Одним словом, золоте правило, що вага (в ту чи іншу сторону) зміщується в залежності від кількості енергії (калорій), яку ми наїдаємо і яку витрачаємо, залишається, на разі, безапеляційним!

ХАЛЕПА – ЗНОВУ ЦИСТИТ!
 
Хто ніколи в житті не стикався з цією проблемою, ніколи не зрозуміє наскільки це неприємна, дратуюча і некомфортна ситуація, що суттєво може порушити якість життя.

➡️ Найбільш частими і характерними симптомами циститу є:
• відчуття неповного випорожнення сечового міхура
• підвищення температури тіла
• нетримання сечі
• відчуття печіння в області уретри
• часте сечовипускання
• помилкові позиви до дефекації
• біль в нижній частині живота або поясниці.
 
❗️‼️Цистит – це не лише проблема жінок, але й у чоловіків він може з’явитись на фоні інфекційних процесів в області малого тазу: простатиту, уретриту, орхіту, епідидиміту, везикуліту.
 
➡️ Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) можуть проявлятись:

✅ рідкісними епізодами і легко піддаватись лікуванню (разове використання антибіотику оперативно вирішує цю проблему)
✅ рецидивуючими ІСШ
✅ циститами із варіабельними або негативними результатами посіву сечі на бактеріальну флору, що є більш складною діагностичною та терапевтичною проблемою.
 
🆘 Рецидивуючим вважається ≥2 епізодів інфекції сечовивідних шляхів протягом шести місяців або ≥3 епізоди ІСШ протягом 12 місяців із ступенем бактеріурії >10*3 КУО/мл.
 
Існують суперечки щодо бактеріологічного визначення ІСШ. На сьогодні визнано, що у жінок із симптомами та виявленням E. coli >10*2 КУО/мл можна точно підтвердити бактеріурію сечового міхура.
 
➡️ Безсимптомна бактеріурія — це термін, який використовується, коли стандартний посів сечі виявляє уропатоген >10*5 КУО/мл в особи без симптомів захворювань нижніх сечових шляхів. ❗️❗️❗️І власне такий безсимптомний перебіг бактерійурії не вимагає антибактеріальної терапії!
 
‼️ Варто звернути увагу на важливість посіву середньої порції сечі при рецидивуючих ІСШ. Цей тест визначає, чи є у людини бактеріальна ІСШ на відміну від інших потенційних причин циститу, а також є основним для забезпечення лікування відповідним антибіотиком.
 
➡️ Які ж можуть бути причини циститу у жінок з негативним бакпосівом сечі?:
 
1. ІСШ з хибнонегативним результатом посіву середньої порції сечі:
- збудник, що важко культивується
- антибіотикотерапія перед забором сечі
- забруднений зразок
- мала к-сть бактерій (нижче порогу діагностики лабораторії)
- низька к-сть бактерій через вживання великої к-ті води (хоча при істинній бактерійурії це сумнівно)
 
2. Інфекції: цервіцит, вульвовагініт, інфекції, що передаються статевим шляхом, уретрит.
 
3. Дерматологічні проблеми: псоріаз, атрофічний вагініт, дерматит, інші зах-ння шкіри сечостатевої зони.
 
4. Неінфекційні: дисфункція м'язів тазу, ендометріоз, уретрит при ревматологічних хворобах, с-м гіперактивного сечового міхура, конкременти сечоводу чи в міхурі, надмірне вживання рідини, інтерстиційний цистит.
 
5. Онкологічні проблеми: рак сечостатевої зони, метастазування.
 
6. Структурні зміни в сечовивідних шляхах чи інших органах, що прилягають: стриктури/дивертикули уретри, подразнення уретри після статевого акту, пролапс тазових органів, кісти, захворювання шлунково-кишкового тракту (дивертикуліт, абсцесс, нориці), пухлини яєчників, доброякісні утворення малого тазу.
 
7. Травми або ятрогенні ушкодження: чужерідне тіло, стенти, інструментальні втручання (діагностичні чи лікувальні), опромінення о-ів малого тазу, спортивні травми (велосипед, мотоцикл, їзда вверхи на конях) чи побутові (статевий акт).
 
8. Медикаментозний вплив: миючі засоби, сперміциди, є такі поняття як «кетаміновий цистит» і «циклофосфамідний цистит».
 
➡️ Ось чому при такому різноманітті причин, варто знайти фахівця, який допоможе детально зібрати анамнез, зрозуміти звідки ростуть ноги в цієї делікатної проблеми і якісно її вирішити або знайти інструменти профілактування чи коректного лікування.
 
Бережіть себе!

СЕЧОКАМ’ЯНА ХВОРОБА (СКХ): що потрібно знати і пам’ятати?!
 
➡️ Це хронічне захворювання і якщо вже є, то це на все життя! Вийшов камінець чи зробили літотрипсію – немає камінця, але проблема і х-ба залишається!

➡️ Мікроліти (не солі!!!), а потім камінці утворюються з різною періодичністю, але постійно!

➡️ Основними чинниками, які провокують початок захворювання і в подальшому постійні рецидиви це:

- Стриктури (звуження) як анатомічні, так і після запальних захворювань сечо-вивідної с-ми. Причому кожне загострення СКХ веде до погіршення проблеми і прискорення швидкості формування нових камінців!
- Порушення уродинаміки (тривалості сечовипускання, кількості сечі, що виділяється, величини тиску усередині сечового міхура і прямої кишки, а також напруженості м'язів сфінктера).
- Хронічна інфекція сечовивідних шляхів 
- Порушення обміну речовин.

➡️ Основа профілактики – це Метафілактика ❗️‼️– заходи щодо вторинного запобігання каменеутворенню, тобто виникненню рецидиву: 

✅ Спеціальних дієт немає!!! Збалансоване харчування чудово метафілює обмін речовин, незалежно від природи камінців (у більшості випадків це кальцієві. На долю уратних, фосфатних припадає менше). Вдаючись до кардинальних змін у харчуванні, ви не застраховані від формування камінців з іншою біохімією, особливо при СКХ пов’язаній з іншими причинами.

✅ Обов'язкові обстеження 1 раз в 3 місяці (при позитивній динаміці 1 раз в 6 місяців, в подальшому 1 раз в рік при відсутності насторожень) – терміни у кожному випадку можуть змінюватись в залежності від індивідуальної ситуації:
- загальний аналіз сечі + бак посів сечі
- аналіз сечі на транспорт солей
- паратгормон
- вітамін Д
- загальний та іонізований кальцій у крові.

✅ Регулярний питний режим – акцент на регулярно і рівномірно! Випити увечері літр води і, таким чином, виконати питну норму це не про метафілактику!

✅ Контрольні УЗД нирок і сечовивідної с-ми 1 раз в 3 місяці! У випадку, якщо не буде негативних змін (формування нових камінців), достатньо робити УЗД 1 раз в 6 місяців (терміни у кожному випадку можуть змінюватись в залежності від індивідуальної ситуації)!

➡️ Бессимптомну бактерійурію при відсутності СКХ ми не лікуємо антибактеріальними препаратими. Але у випадку СКХ – наявність бактерій це високий фактор ризику формування нових камінців! 

🆘 Пам'ятайте: кожен новий камінець – це нове запалення і ушкодження сечовивідної системи! А кожне нове запалення і ушкодження – це знову новий камінець, який формується вже набагато швидше, аніж його попередник!
А далі вторинна артеріальна гіпертензія, ниркова недостатність….

Бережіть себе!

НЕТРИМАННЯ СЕЧІ (НС) – це хронічна проблема, з якою стикаються більше ніж 30% людей.
 
1. Зміна способу життя. На жаль, але ці рекомендації при даній проблемі мають низький рівень доказів. Звісно, що такі рекомендації як контрольоване споживання рідини, зменшення вживання кофеїнвмісних та газованих напоїв, відмова від паління та алкоголю, регулярна фізична активність, контроль ваги ще нікому не нашкодили і є хорошим доповненням до вирішення цієї делікатної проблеми.
Вправи для зміцнення м'язів тазового дна, н-д вправи Кегеля, є основою терапії НС. Крім класичних вправ в сучасній медицині є ряд апаратних методик з різним рівнем доказовості, які можна використовувати для імбілдингу:
- EmSella (магнітна стимуляція м'язів тазового дна);
- SMAS-ліфтинг інтимної зони;
- Різноманітні механічні тренажери.
 
Стресове НС
 
2. Механічні вироби для лікування стресового НС включають вагінальні пристрої і можуть бути ефективними у пацієнток з передбачуваними, епізодичними симптомами (наприклад, під час фізичних навантажень, вагітності). Рівень задоволеності пацієнток є високим, хоча і ризик інфікування теж значний.
 
3. Управлінням з продовольства і медикаментів США (FDA) не схвалено жодних медикаментів для лікування стресового НС. Не рекомендується використовувати системну фармакотерапію. Альфа-адренергічні агоністи такі як псевдоефедрин, фенілефрин призначалися як додаткова терапія, але мають виражені побічні ефекти (прискорене серцебиття і головний біль).
 
4. Поведінкова терапія значно покращила результати в порівнянні з альфа-агоністами, тому ці препарати більше не рекомендовані при стресовому НС. Дулоксетин (антидепресант) препарат з низьким рівнем доказовості щодо ефективності або поліпшення якості життя у даної категорії пацієнтів. Немає переконливих доказів на користь використання трициклічних антидепресантів або гормональної терапії.
 
5. Ін'єкції транс- або периуретральних наповнювачів (філлерів) можуть розглядатися для лікування стресового НС. Хоча рівень доказів не високий, проте є покращення результатів порівняно з відсутністю лікування. Побічні ефекти: затримка сечовипускання, ургентні позиви, дизурія, інфікування і потреба у повторних ін'єкціях.
 
6. Внутрішньоміхурові балони є ефективніші, ніж відсутність терапії і виявились ефективнішими, ніж поведінкова терапія в поєднанні з нейромодуляцією.
 
7. Електродна стимуляція піхви або ануса є варіантом для пацієнток, що не можуть самостійно скорочувати м'язи тазового дна.
 
8. Урологічна хірургія при стресовому НС включає слінгові операції та уретропексію для підтримки уретри або стабілізацію шийки сечового міхура і уретри. Немає єдиної думки щодо найкращого хірургічного підходу.
 
Імперативне НС
 
9. Антимускаринові препарати та бета-адренергічні агоністи є схваленими пероральними препаратами для лікування імперативного НС. Антимускаринові препарати мають побічні ефекти у вигляді тахікардії, набряків, порушення свідомості, закрепів і порушення зору. Селективним антимускариновим препаратам (дарифенацин [Enablex], соліфенацин [Vesicare], мірабегрон (Бетміга)) надається перевага замість неселективних (оксибутинін, толтеродин [Detrol]) з метою зменшення когнітивних побічних ефектів. Антимускаринові препарати не рекомендовані в якості фармакотерапії першої лінії у літніх людей. Побічні ефекти включають шлунково-кишкові розлади, запаморочення, головний біль і підвищення артеріального тиску.
 
10. Інтравагінальний естроген може покращити симптоми НС, але не схвалений FDA для даного показання, а системний естроген посилює симптоми НС.
 
11. Черезшкірна стимуляція великогомілкового нерва вимагає щотижневих процедур протягом перших трьох місяців і подальших щомісячних підтримуючих процедур. Вона має таку саму ефективність, як і антимускаринові препарати.
 
12. Внутрішньоміхурова ін'єкція онаботулінотоксину А (Ботоксу), що вводиться за допомогою цистоскопії, схвалена FDA і призводить до в'ялого паралічу детрузора сечового міхура. Дослідження показують стійке поліпшення симптомів НС та якості життя. Процедуру можна повторювати кожні шість місяців при повторному виникненні симптомів.

Атопічний дерматит, харчова та інгаляційна алергія: що потрібно знати❓❗️

1. Атопічний дерматит і харчова алергія розвиваються, в основному, у дітей до 3х річного віку!

2. Інгаляційна алергія - частіше після 3 років життя!

3. Прояви харчової алергії можуть зменшитись, а у 90-95% і взагалі пройти після 5 річного віку!

4. Атопічний дерматит потребує особливого догляду шкіри та використання лікувальної дерматологічної косметики на постійній основі чи до моменту досягнення стійкої ремісії із ситуативною підтримкою при необхідності! Елімінаційне (дієтичне) харчування призначається лише у випадку поєднанної проблеми (сенсибілізація до продуктів чи чітка алергічна реакція на певний продукт)!

5. Щодо собак і кішок: якщо контакт з тваринами є протягом першого року життя, поряд з іншими екологічними/генетичними факторами, ймовірність алергії зменшується. І, навпаки, коли вплив після 1 року життя, тоді ризик р-ку алергічних реакцій і сенсибілізації зростає!

6. Алергічна реакція (в т.ч.астматична) може виникати на котів/собак навіть при відсутності тварин в домашніх умовах!

7. Імуноглобулін Е не є єдиним/однозначним маркером алергічної реакції, тим більше важкості її протікання! Тому ми не лікуємо його і не виключаємо з раціону продукти лише через позитивний результат! Алергічна реакція (зах-ння) - це клінічний діагноз з причинно-наслідковим фактором!

8. Елімінаційне харчування може бути призначене після чіткого аналізу історії алергічної реакції або після проведення провокаційного тесту!

9. Тригери алергічних реакцій є:
⁃ Алкоголь
⁃ Інфекційні зах-ння
⁃ Гормональні порушення
⁃ Саліцилати
⁃ Фізична активність
⁃ ІПП

10. При алергії на молоко не завжди потрібно виключати його з раціону, лише за винятком алергії на казеїн! Інші білки молока є термолабільними і легко руйнується при нагріванні! Тому цілком можна вживати молоко/молочні продукти після термічної обробки чи у готових стравах!

11. Виключати яйця з раціону теж не обов‘язково, за винятком алергії на білок овомукоїд яйця! Оскільки інші білки легко руйнуються при хорошій термічній обробці продукту!

12. Немає жодної різниці щодо курячих чи перепелиних яєць, якщо ми говоримо про прояви алергії на цей продукт!

13. При алергії на рибу не потрібно виключати інші морепродукти, за винятком якщо є додаткова реакція на них чи морепродукти (креветки, мідії…) зберігались чи готувались разом з рибою!

14. Алергія на рибу може бути досить агресивною і з‘являтись навіть при її приготуванні на запах і пар!

N.B. Кожен клінічний випадок індивідуальний і потребує чіткого збору анамнезу, діагностики та лікування❗️❗️❗️

НЕАЛКОГОЛЬНА ЖИРОВА ХВОРОБА ПЕЧІНКИ⬇️

На фоні інтенсивного зростання к-ті людей з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) або в більш сучасному визначенні «метаболічно асоційованою х-бою печінки», втручання у спосіб життя було/є основним напрямком роботи з цієї проблемою, оскільки ефективних терапевтичних препаратів, на разі, не створено.
 
❗️Хоча середземноморський стиль харчування рекомендується багатьма Guideline, він не завжди доступний в повній мірі і потребує корекції з акцентом на можливості кожної людини. Кетогенні дієти та IF (інтервальне харчування/голодування) останнім часом стали дієтичними моделями, що становлять спільний інтерес.
 
Порівняльна характеристика 3х стилів харчування!
Дієтичні моделі:
✅ Середземноморська дієта
Високе споживання рослинних продуктів харчування та риби, оливкової олії, обмежене споживання рафінованого цукру та перероблених продуктів харчування, червоного м'яса, помірне споживання ферментованих молочних продуктів та вина.
Результати печінки:
Значне зниження жиру в печінці порівняно з відповідними контрольними групами в літературі. Спостерігалося покращення фіброзу печінки.
Час спостережень: дані досліджень (в огляді літератури) тривалістю до 18 місяців.
Побоювання: доступність, смакові якості.
 
✅ Кетогенна дієта
Обмежували споживання вуглеводів до

РЕЗЮМЕ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ВІТАМІНУ С (від теорії Полінга до ери COVIDу):

👨‍👩‍👦 Загальна популяція:
Немає рекомендацій щодо впливу добавок вітаміну С на захворюваність і тривалість застуди чи пневмонії, а регулярне вживання добавок наразі не є виправданим серед населення в цілому.
Дані щодо пневмонії у дітей менш чіткі, оскільки фармакокінетика вітаміну С у цій категорії наразі невідома.
Добавка 0,2 г/день вітаміну С може бути доцільною для осіб з низькою концентрацією вітаміну С у плазмі з груп ризику щодо підвищеної потреби у вітаміні С:
✅ курці
✅ вагітні/лактуючі
✅ при обмеженому харчуванні (сезон, доступність/прихильність до продуктів, спосіб приготування/вживання)…

👨‍🦳Особи з неінфекційними захворюваннями (НІЗ), немічні люди, люди похилого віку належать до групи високого ризику вірусних інфекцій. Додавання вітаміну С (0,2–1 г/день) може зменшити запалення, і, хоча прямих доказів ще немає, може зменшити сприйнятливість до інфекцій та/або тяжкість захворювання.
Добавки вітаміну С (0,2 г/день) можуть зменшити респіраторні симптоми у літніх пацієнтів.
 

🏋️ Добавки вітаміну С можуть зменшити захворюваність на застуду у людей, які перебувають у стані сильного фізичного навантаження.
Добавки вітаміну С не покращують фізичну працездатність у спортсменів, які добре харчуються, і регулярні добавки у високих дозах вітаміну С можуть перешкоджати адаптації окислювально-відновних сигналів, спричиненій фізичними навантаженнями, і їх слід уникати.
Спортсмени чи люди важкої фізичної роботи можуть розглянути можливість прийому добавок вітаміну С (0,25–1 г/день), щоб запобігти симптомам ГРВІ протягом періодів посиленого стресу!

🚑 У важкохворих пацієнтів дефіцит вітаміну С є поширеним явищем, і для нормалізації рівня вітаміну С у плазмі використовували терапію у високих дозах.
На сьогоднішній день немає рекомендацій, оскільки було надано мало даних щодо маркерів запалення, тривалості ШВЛ та рівня смертності у цих пацієнтів. Проводяться подальші контрольовані дослідження, особливо щодо COVID-19.
 

ВЕРБЛЮЖИЙ ГРИП🦠

Зараз з’явилось багато лякаючої інформації щодо мега смертельного «верблюжого грипу»

➡️ Це один із групи коронавірусів під назвою MERS (Близькосхідний респіраторний синдром), який вперше був зафіксований в 2012 році в Саудівській Аравії.

❗️На сьогодні, поширення вірусу немає! Інформація пов‘язана з масовим скупченням людей в Катарі на чемпіонаті світу з футболу і можливим спалахом інфекції!

ℹ️ За даними ВООЗ з 2012 року зареєстровано 2600 випадків інфікування, з високою летальністю - до 35%!

➡️ Після 2012 року випадки MERS зустрічались у 27 країнах світу, але це не викликало занепокоєння щодо світового поширення чи необхідності введення надзвичайного стану!

🆘 Основні клінічні прояви:
- Підвищення температури
- Кашель
- Задишка
- Інколи діарея

🆘 Ускладнення:
- пневмонія
- респіраторний дисстрес-синдром

ℹ️ Діагностика:
- Мазок з рота і носа (як при Covid)

💊 Лікування:
Специфічного не існує!

🚰 Профілактика:
- Специфічної не має!
- Особиста гігієна!
- Не спілкуватись з верблюдами;)

✅ У будь-якому випадку бережіть себе і не ігноруйте ніяких симптомів захворювання❗️‼️

Багаточисленні недавні дослідження повідомили про безпечне використання інгібіторів нейрамінідази під час вагітності.
 
‼️❗️Пацієнтам з важким або складним захворюванням з підозрою або підтвердженим грипом (наприклад, пневмонією або загостренням основного хронічного захворювання), які не госпіталізовані, рекомендується якомога скоріше почати противірусне лікування пероральним осельтамівіром.

‼️Недостатньо даних про інгаляційний занамівір та внутрішньовенний перамівір у пацієнтів з важким протіканням грипу.

‼️❗️Немає даних про клінічні випробуваннях щодо використання балоксавіру у негоспіталізованих пацієнтів з важким грипом.

ПРОТИВІРУСНІ ПРЕПАРАТИ?!

Полиці ломляться від кількості противірусних препаратів і нас не залишає думка: чи варто чи ні?! Якщо варто, то які?!
 
Що про це говорить доказова медицина?
 Так, все ж таки, кому, коли і що ми можемо призначати?

➡️ Амантадин і римантадин є противірусними препаратами, які активні проти вірусу грипу А, але не проти вірусу грипу В (хоча є дані щодо антитоксичної дії при грипі В)!
 
‼️❗️Розглядаються 4 основних препарати:
✅ Оральний (таблетований) осельтамівір
Лікування грипу А і В у будь-якому віці, профілактика дозволена з віку 3х місяців
 
✅ Інгаляційний занамівір
Лікування грипу А і В з 7 річного віку, профілактика дозволена з 5 років,
🆘 не рекомендується для людей з основними респіраторними захворюваннями (наприклад, астма, ХОЗЛ). Побічні ефекти: ризик бронхоспазму, особливо на тлі основного захворювання дихальних шляхів; синусит і запаморочення. Є повідомлення про серйозні шкірні реакції та спорадичні тимчасові нейропсихіатричні події.
 
✅ В/венний перамівір
Лікування грипу А і В з  6 місячного віку, профілактика не рекомендується!
🆘Побічні ефекти: діарея, серйозні шкірні реакції та спорадичні тимчасові нейропсихіатричні події.
 
✅ Оральний балоксавір
Лікування грипу А і В з 5 річного віку, схвалено для постконтактної профілактики у осіб віком від 5 років.
 
Противовірусне лікування рекомендується розпочати якомога раніше/швидше будь-якому пацієнту з підозрою або підтвердженим грипом, який:
➡️госпіталізований;
➡️має важке, комбіноване або прогресуюче захворювання або
➡️має більш високий ризик ускладнень грипу.
 
*Примітка: Оральний осельтамивір є рекомендованим противірусним препаратом для пацієнтів з важкими, складними або прогресуючими захворюваннями, які не госпіталізовані, а також для госпіталізованих пацієнтів з грипом.
 
‼️❗️Противовірусне лікування також може бути застосоване для симптоматичного амбулаторного лікування, без високого ризику ускладнень внаслідок грипу, в кого діагностовано підтверджений або передбачуваний грип, на основі наявної симптоматики (клінічної оцінки стану людини), при умові, що лікування може бути розпочато протягом 48 годин після появи перших симптомів!
 
✅Клінічна оцінка при прийнятті рішень про противірусне лікування базується на важкості і прогресуванні захворювання пацієнта, віку, наявності супутніх захворюваннях, ймовірності щодо грипу і часі з моменту появи перших симптомів, що важливо для амбулаторних пацієнтів з підвищеним ризиком важкого захворювання.
 
✅При наявності показань, противірусне лікування потрібно розпочати якомога швидше, в ідеалі протягом 48 годин після появи симптомів. Тем не менш, противірусне лікування може мати деякі переваги у пацієнтів з важкими, складними або прогресуючими захворюваннями, а також у госпіталізованих пацієнтів, якщо воно почалося після 48 годин початку захворювання.
 
❗️Рішення щодо початку противірусного лікування може не очікувати лабораторного підтвердження грипу.
 
➡️Хоча вакцинація проти грипу є кращим способом запобігання грипу, проте вакцинація проти грипу не виключає можливості зараження вірусом грипу.
 
➡️Рекомендований курс лікування неускладненого грипу становить дві дози перорального осельтамівіру або інгаляційного занамівіру протягом 5 днів або одну дозу внутрішньовенного перемівіру або перорального балоксавіру протягом 1 дня.
 
‼️❗️Не рекомендується використовувати балоксавір для лікування грипу у вагітних або годуючих матерів.
 
‼️❗️Немає даних про ефективність або безпеку балоксавіру у вагітних, і немає даних про наявність балоксавіру в материнському молоці, впливі на грудне вигодовування.
 
‼️❗️Не рекомендує використовувати балоксавір для людей із сильною імунодепресією.
 
‼️❗️Немає даних про використання балоксавіру для лікування грипу більше ніж через 2 дні після початку захворювання в амбулаторних умовах.
 
‼️❗️Оральний осельтамивір кращий для лікування вагітних. Вагітним рекомендується отримувати те ж противірусне дозування, що і невагітним.