Трошечки поділюся виттям на Каїна ❤️
Моя улюблена драматична бойова машина
Червонокосий зачаровано слухав чужий шепіт, не в змозі відірвати погляд. Губи його болісно зігнулися, проте він не промовив жодного слова. Чужі жовті очі, схожі на зміїні, палали у темряві, поволі наближаючись до своєї закляклої жертви.
– Ти сумував за мною, К-х-хаїн? – питання прозвучало так тихо, що здавалося подихом розжареного вітру.
Той продовжував мовчати, остаточно завмерши на одному місці й не намагаючись більше відійти. Між супротивниками (друзями?) залишилося ледь кілька сантиметрів вільного простору. Як з такої позиції битися Адам не являв – це більше нагадувало пристрасні обійми без рук.
На цей раз смертний затримав погляд на Каїні: занепалий недбало зірвав гумку з пучка на голові, який після втечі через вікно перетворився на недоглянуту клумбу. Червона хвиля волосся розтеклася по його спині, вітер підхоплював легкі пасма й під сонячним промінням перетворював їх на вогненні язики. До нефіліма донісся духмяний запах східних спецій із нотками кориці.
*** Гайз, книга на редагуванні й матиме ще чотири кола вичитки, тож можливі похибки.