У київських небесах застигла незрима труна. У тій труні лежить паралізована дівчина. Її вже багато літ намагаються усипити і знищити. У крайньому разі перевести до розряду маргінальних, а то й непоширених явищ і фактів. Вони начебто є, ці факти, але ж ми, радянські люди, все, мовляв, розуміємо, ми ж не користуємося зараз мотовилом чи залізними обладунками для бою...
Реліктове. Вимерле. Щоб уже ніхто, ніде, ніколи й нізащо її не згадував, не ставився до неї серйозно, щоб, не доведи Боже, не полюбив цю прокажену й паралізовану дівчину в незримій труні.
Ця дівчина — українська мова.
📖 «Травам не можна помирати» Степан Процюк
#ґудліт
Реліктове. Вимерле. Щоб уже ніхто, ніде, ніколи й нізащо її не згадував, не ставився до неї серйозно, щоб, не доведи Боже, не полюбив цю прокажену й паралізовану дівчину в незримій труні.
Ця дівчина — українська мова.
📖 «Травам не можна помирати» Степан Процюк
#ґудліт