David Ikkes

Це просто геніально :3

Завтра буде більший звіт по проробленій роботі на шляху до перших 10 клієнтів, що скористаються послугами курсів по програмуванню, це буде досить непоганий матеріальчик, який потім можна буде переформатувати в повноцінний гайд.

#courses_way

За сьогодні вже нарешті підготував більшу частину promo матеріалів для Google Classroom, що буде використовуватись в рекламі повноцінного курсу.

Результат можна зацінити за посиланням: https://bit.ly/3giY96q

#analy

Найкращий захист — не уподібнюватись. Зосередитись в самому собі. Для розумної керівної частки природно вдовольнятись власними праведними діяннями і саме в них знаходити спокій.

Купив книгу за авторством Марка Аврелія: Наодинці з собою, загалом прочитавши за кілька днів 100 сторінок цих думок, можу сказати, що це досить потужно б'є в голову. В основі лежить стоїцизм, як філософська течія, ніколи не любив філософію, це було щось складне і недосяжне, хоча проводячи аналогії з життям, з досвідом отриманим протягом цього часу, розумієш, що все банальніше.

10/10 однозначно.

#analy

Завжди кудись спішив, досягати чогось більшого, отримувати все і одразу. Життя мене кожен раз било залізним баняком по голові через такі марафони, ну, я обтріпувався, вставав, чухав потилицю і намагався бігти далі, але не виходило, бігти я намагався одразу двома коліями, але якщо порівнювати мене і поїзд, то явно можна отримати когнітивний дисонанс. Бігти потрібно, як і потрібно зупинятись, аби оглядатись, що ти на правильній дорозі, якщо ж біжиш по одній і тій самій, то це зовсім сумно, ніяких нових емоцій.

Збавити темп, якщо вже життя почало влаштовувати на максимумі. Якщо жити день, як останній, то він в певний момент таким стане, мене бентежить страх смерті, моє здоров'я постійно хоче мене послати, далеко і надовго, довгий час, я хотів бути першим і посилав його, дурник правда?

Кістлява мадам прийде, але яка різниця, чи вийде зробити багато, чи вийде мало, якщо не кайфувати від моменту. В мене є один день, постійно лише один день, лише один момент в який я живу. Коли не відчуваю мурашок по шкірі від того, наскільки я красавчик і наскільки я щасливий в даний момент, то з'являються і інші дні, викривлене свідомістю вчора та завтра, переживання і порожні надії. Для чого зайвий тягар?

Потрібно не летіти, а шукати точки найбільшого профіту та кайфу від дій, від думок і від людей, все в комплексі буде складати частину внутрішнього щастя, хоча для кожного воно різне.

Останнім часом почав ще більше довіряти власній інтуїції та відчуттям моменту, почав краще розуміти, що якщо в мене є вільна хвилина чи мені просто не цікаво десь знаходитись, то я краще цю хвилину витрачу на себе, на розвиток, дії та душевний спокій, сидіти я не можу, буду просто йти та робити спринти час від часу, аби обігнати тих, хто заважає мені рухатись з моєю власною швидкістю.

Термін: момент, поки не помру від ендорфіну

Пункт третій — власний темп


| Отже у висновку, мені потрібен резонанс духу, тіла та часу.

#analy

До мене прийшло освітлення стосовно пріоритетів, в цій справі досить сильно вплинув есенціалізм, описаний в чудовій книзі, яку я перечитую ще раз. Я не можу розірватись і опанувати всі технічні вміння, всі бізнесові вміння, бути одним в полі воїном та закривати всі дири на фронтах, це просто нереально.

Часто помічав, що триндіти в мене виходить досить непогано, якщо сильно захотіти. Мій максимум — це аудиторія на 184 людини, як зараз пам'ятаю, в мене трусяться коліна і я розповідаю про якійсь вищі матерії волонтерства і роботи на благо соціальної справедливості. Ще було кілька виступів на конференціях і купа якихось диких історій величезним компаніям в сквері, так, тут теж не обійшлось без пісюрика оковитої, але це питання ми вже закрили у попередньому пості, тому виходів небагато. Мізки, як великий м'яз, прокачати можна абсолютно все, а світ — це велика площадка для експерементів, коли щось не виходить чи це не надто важливо, воно швидко стає пилюкою, що перемелена великими жорнами.

В першу чергу потрібно позбутись змісту, аби вправно жестикулювати та доносити інформацію, тренуватись це робити, ставати актором, що не грає в жодному з фільмів чи театральних постановок. Голос, його тембр, швидкість та звучання в цілому, це досить важливо, повірте людині, яка щовечора з гітарою намагається заспівати пісню так, якою була в оригіналі. Це одна зі складових тренувань, про які я почав задумуватись серйозно, з голосом проблеми є, але не настільки значні.

Тому можна не сильно концентруватись на цьому, німі теж виражають емоції, міміка. Часто виходить кривлятись при розмові, аби невпевнені слова викликали хоча б якійсь емоції, крім бажання розвернутись і піти подалі від мене, як від співрозмовника. Дехто може сказати, що ти веселий тільки через це, навіть не раз чув компліменти стосовно міміки, тому цей варіант теж упускаємо на невизначений термін. Хоча я задумувався про те, щоб писати вступи до занять і репетирувати їх перед дзеркалом, аби одразу зацікавлювати студентів, я ще подумаю більше над цим.

Далі перейдемо до утримання уваги, тут знову ж таки емоції, мені дуже подобаються люди, що вміють це робити і невід'ємною частиною є гумор. Він допомагає розрядити ситуацію чи допомогти зробити на чомусь потужний акцент, в даному випадку емоції допомагають краще запам'ятовувати інформацію, не дуже важливо чи вони позитивні, чи вони негативні, можна робити те саме вселяючи страх чи внутрішню тривогу, хто чому надає більше перевагу. Сильно в цьому плані імпонує Карл Радек, який дозволяв собі писати:

Ах, Клим, пустая голова,
Навозом доверху завалена!
Не лучше ль быть хвостом у Льва,
Чем задницей у Сталина?

Він був надзвичайно негарний, якщо говорити про стандарти краси, проте вмів дуже влучно підмітити певні важливі моменти і прожарити когось (кожен мислить в мірі своєї розпущеності) на максимумі через що його слухали люди, а також не менш важливо, користувався надзвичайною популярністю у жінок.

Тут багато незв'язних думок, проте висновок єдиний, потрібно навчитись краще володіти словом і не тільки українською мовою.

Термін: 6 місяців, поки не вмру від сорому

Пункт другий — риторика

#analy

Довгий час я сумнівався у собі, у своїх силах і можливостях, я сумнівався у тому, що можу керувати своїм життям, так як потрібно мені. За рік я зробив квантовий стрибок, це було важко, завжди заважала тільки безмежна неорганізованість та відсутність дисципліни, так, я навіть не заправляв ліжко ранками.

Більшість проблем у моєму житті приніс алкоголь, я пройобував абсолютно все, роботу, знайомства, відносини, я думав, що ця річ допомагає мені переживати складні моменти, допомагає розгрузитись чи знайти спілкування в якійсь компанії, або десь бути трішки впевненішим. До початку цього місяця кожного вечору я пив по 2 пляшки пива, бо я нервував, сильно нервував і міг дозволити собі робити тільки ввечері, бо вдень я за кермом. З початку цього місяця я почав різко в'язати з цим, випивка почала з'являтись раз на тиждень, але набагато потужніше вклинюватись у вечір, це була ціль забутись і розчинитись у проблемах. Не обійшлось без підтримки зі сторони, але останні рази я вже зрозумів, що можу казати ні, що мені це не потрібно.

Мені постійно повторювала мати, що як хочеш закурити чи випити, краще візьми повіджимайся від підлоги, я довгий час пропускав мимо вух, проте зараз моє ставлення змінилось і я зрозумів, що таке справжня розрядка. Не відкладений біль, а біль тут і зараз, який з високою вірогідністю буде ще більшим через день чи через два, проте результат у дзеркалі буде не розпухше обличчя, яке ти бачиш через запотівше скло, а ширші плечі чи додаткова лінія на передпліччі.

Це перше, чому було вирішено виділити час, фізичній прокачці власного тіла, з початку минулого тижня кожного вечору я почав тягати залізо, вчора я не зміг зробити це наповну, крепатура розриває тіло від болю, на ногах стояти важко. Тепер я спокійно засинаю через природню втому, я не міг спати до 4-х ночі, останній тиждень з легкістю це роблю. Мене покинули нав'язливі думки про проблеми, зараз в голові тільки готові рішення.

Вже готовий все приладдя: ЗФП (гантелі 20 кг х2, розкладна дошка для віджимань), РБ (перчатки, лапи, маківара)
Термін: 3 місяці, поки не вмру від втоми

Пункт перший — фізична підготовка

#courses_way

Ще не зовсім структурований зворотній зв'язок від одного зі студентів, але вже досить непогано:

Мій вчорашній фідбек = 17.05
Вчора повністю сконцентрувався на завданнях на кодворс. Зробив лише 7 за годин 6 і весь вечір потратив на Looking for a benefactor в якому мені постійно видавало помилку. 107 з 120 тестів проходило а в інших ні. Зовсім не видавало жодної підсказки де я зробив помилки, при яких обставинах. Сьогодні понад 3 години грався з цим завданням і вдалося написати код, який мені зарахувало:
import math
def new_avg(arr, newavg):
a = len(arr)
b = sum(arr)
new = (a+1)*newavg - b
if new 0:
return newavg
else:
return math.ceil((a + 1) * newavg - b)

Помилка була в тому що я не звертався до команди raise а використовував return. Вирніше на самому початку коли писав різні функції я цю команду використовував але неправильно мабуть, тому відмовився. Щиро признаюсь, хоть зробив завдання, то не знаю в чому різниця між return i raise в цьому прикладі. Мушу перечитати більше про неї. Минулий тиждень, майже не займався по курсу з моєї вини як і ні, тому не було фідбеків. Мої головні уваги до кодворс по завданнях. Хоть і якщо правильно напишу код, то в 80% він більший ніж у людей, тобто не до кінця часо ефективний. Після вирішення задач, я переглядаю коментарі, і часом розумію коротку версію запису а часто ні. Проте найцікавіші копюю до себе в нотатку (всі зроблені завдання на кодворс перекидую в тхт файли з завданням, моїм рішенням як і найцікавішими рішеннями від інших користувачів, які я більш менш розумію, і теоретично сам міг би написати.) Дуже довго мучився при написанні програми по gcd = найшов такий варінт
def hcfnaive(a,b):
if(b==0):
return a
else:
return hcfnaive(b,a%b)
проте зовсім не розумію запису return hcfnaive(b,a%b), тому що передаєм дві величини а отримуємо 1.

18.05 Сьогодні так як вище написав закінчив після декількох годин спроб вчорашнє завдання і в кінці кінців приступив до курсу Автоматизация тестирования с помощью Selenium и Python. В вечері напишу скільки мені вдалось з нього зробити. Замітив наступне, коли я займаюсь завданнями на кодворс, то хоть роблю їх не так багато як би хотів сам, то взагалі не лишається часу, на теорію, курс ітд. Мушу трошки змінити свій підхід, щоб більш ефективно використовувати свій час. Але маю щось таке, що як не можу виконати щось, мені не хочиться його залишити, і взятись за щось інші. Тому часом можу навіть 2 дня потратити на вирішення якогось одного завдання.

Замітка 22.05
#courses_way

Пройшов етап переосмислення того, що вже було зроблено, чи якщо порівнювати з економікою, то це була потужна стагнація. За останні 3 дні почав готувати посиленими темпами матеріали для курсів по програмуванню, я відчував, що почав втрачати нитку ідеї, яку задумував спочатку, мені треба бачити результати, які дає проект. Результатів або зовсім не було, або в мене занадто висока планка очікувань від себе та команди.

Наразі потрібно закінчити першу частину сервісу: Моніторинг навчального процесу та автоматизована перевірка завдань.

Подумавши і прикинувши, який профіт дасть це мені, вийде досить непогано. Зі сторони користувача, я хочу економити свій час поза заняттями на перевірку та оцінку знань, проте підтримку студентів прийдеться взяти повністю на себе, при чому постаратись давати її 24/7 по можливості.

Всього лекційних занять лише 24 години на місяць, дві пари (3 години) по вихідних. Неструктуровані матеріали вже готові, готовий навчальний план та структура заняття, залишилось оформити завдання від яких буде залежати подача матеріалів. Взагалі це дається трішки важче ніж я думав, просто досить багато рутинної роботи (не виключаю частку творчості у цьому), яку потрібно просто робити.

| school.humu.social далі більше..

#qui

Що для вас робота?

#analy

Пройшов відносно довгий період, що я просто втрачав себе. Мій головний стержень, те, що тримає на плаву і дає впевненість — робота.

Як завжди в голові каша, важко створити якійсь формулювання, аби вони мене задовільнили на максимумі, надто висока планка до всього, що я можу дозволити собі думати. Це нормальний стан, коли не так, починається потужний стрес, з яким досить важко боротись. Останній місяць я почав шукати річ, яка дасть мені дисципліну, що буде змушувати вставати в 7:50, аби заставати маму перед роботою і говорити з нею, що буде давати можливість встигати більше за світловий день. Скажу впевнено, я її знайшов, повернемось до початку.

Що ж я маю на увазі під роботою?
Під роботою я розумію все, що допомагає йти до цілі, це не просто робота, яка приносить гроші, коли ти "працюєш на дядю", це щось значно більше, особисто для мене. Це досить принципово, тому мене не зовсім цікавить те, як сприймають це інші люди. Коли чимось займаюсь, досить сконцентрований на справі, мене не відволікає навіть працюючий 20-ти кілограмовий перфоратор за стіною, це не стан потоку, це дисципліна, вказівка собі, що мені зараз потрібно займатись тим, що приведе в кінцевому результаті до чогось більшого. Принципи та дисципліна створюють опору, яка не буде руйнуватись від впливу зовні, повинен бути визначений круг, куди ти не допускаєш нікого, а змінюєш границі цього, лише коли все ґрунтовно обдумаєш і зважиш. Моя опора — це моя справа, мої мрії та плани, це моя робота.

Так я розумів роботу в 2019 році, для мене це була синергія страху та любові, де:

Страх — це те, що допомагає робити величезний крок, якщо його побороти;

Любов — це те, що допомагає переступати через себе, аби не боятись;

Знайшов в одному зі своїх старих каналів, вирішив поділитись.

| далі більше..