Fedorov Real News

Допис російською. Це суті не міняє.

Не ведаю, кто автор текста. Несколько лет назад всплыло где-то в социальных сетях. И не важно, был ли мальчик.
А вообще, Джанни Родари - это наше всё.
"Мальчик детсадовского возраста ерзает на лавке в электричке и отчаянно болтает ногами. Все выдает его крайне возбужденное негодование: и сжатые маленькие кулачки, и распахнутые для слез большие глаза, и нетерпеливые короткие реплики, которыми он прерывает свою старшую спутницу.
Молодая женщина, очевидно мама мальчика, с выражением читает ему мрачную сцену из сказки: «Чиполлино, Чиполлино, сынок! — звал, растерянно оглядываясь по сторонам, бедный старик, когда его уводили солдаты…».
— Все, хватит! – негодование мальчика, вероятно, достигло предела. – Почему же они терпят?!
— Ну, у принца Лимона большая охрана, армия… — мама рассудительно разглаживает страницу.
— Но ведь остальных больше! Их же много! – мальчик в отчаянии ударяет маленьким кулачком по книжке, и она захлопывается. – Чего ж они?!
Мама, слегка напуганная такой бурной реакцией сына, пытается подобрать успокаивающую реплику, когда мужчина напротив отрывается от своей газеты и, взглянув поверх очков на революционно настроенного мальчика, громко и отчетливо проговаривает:
— Потому что они овощи. Это про овощи сказка..."

👆По фіналу... Почавши судові наїзди на військових влада сіє навіть немвітер - бурю. Аби ж то жнива торкнулися тільки сіячів. Власне, більше немає жодного причини, чому суспільство і військові не мають спитати у верховного і його аватарів про ЇХ зальоти. В суді спитати. Тільки не Печерському. Це вже якийсь спец трибунал за рівнем відповідальності. Ціна питання - 20% розваленої країни і сотні тисяч смертей. Висока ціна.
Це і є вже відкрита Скринька Пандори.
Ясна річ, після війни.
Віталій Гайдукевич

Скринька Пандори.
Спустивши на військових шакалів з ДБР і увімкнувши фабрику брудних мантій (Печерний суд), Банкова стрелила собі в ногу. А в кінцевому результаті, може й в голову. Але перед тим, ініціатори наїзду скоїли низку злочинів.
Перш за все, це деморалізація війська:
1. командири бачать, що крайніми за невдачі робитимуть їх. Це підвішує, це збільшує кількість вагань, це додає пасивності - "накой воно мені тра, бути крайнім за все...".
2. це додає відчуття несправедливості - сорян, може зведений батальйон ДБР і вогневою підтримкою дивізіону печерських суддів покаже майстерклас безпомилкових перемог?
3. це акцентований абсурд - а відколи ЦИВІЛЬНІ судді Печерного трешового суду стали розумітися на нюансах військової справи? На підставі яких знань вони буду вирішувти "добро/зло"?
4. це наголошена несправедливість - це хто військовим пред'яви кидає? Ті, хто ігнорували підготовку до війни і просрали 21 рік? Ті, хто вивезли свої сім'ї і залишили на смерть тисячі тисяч цивільних, що замість анонсованого шашлика отримали окупацію? Ті, хто росказували військовим куди бігти, як наступати? Ті, хто методично і пафосно розміновували рейд Маріуполя і відводили ЗСУ в поля з облаштованих позицій? Ті хто фиркали на Мінськ, але ваяли Оман і Стамбул? Ті, хто просрали ракетну програму, розформовували військові частини, залишили беззахисними Гостомель і Жуляни, хто поставляють у військо браковані міни? Серйозно? Це вони вирішили в розбірки погратися?
Друге - моральний злочин. Спроба перекласти на військових про*оби війни, ігноруючі власний тотальний неадекват, це є політика чистої води. Втягувати військових в політику - зло. Влада просто виштовхує лбдей в погонах в політичне полп брю. Тау, це початок відбілювання влади переж виборами, коли б вони не сталися. Це прелюдія до моменту, коли в хрипатих відосах будуть народу розчісувати, шо дехто же ж огого був потужним, а військові - "маємо те, шо маємо". Тобто все хороше - в одне табло, а увесь негатив - то оті піксельні. Це цинічно, несправедливо і не пра вда.
Третє - це використання владою службового становища - військові під час війни не можуть відповісти владі тою ж монетою.
А сказати військовим є що. Про ідіотичні ідеї генеровані ставкою, про топання ніжками "я хочу наступ", про продавання суспільству повітря "два тижня..."...
Влада сама штовхає військових до того, щоб вони почали говорити. Хтось впевнений, що масова зачистка генералів епохи Залужного не матиме наслідків. Хтось тестує суспільство на реакцію кейсами Галушкіна і Лапіна - "а шо ви зробите...". Хтось крепко впевнений, що йому нічого не буде і бумеранг не прилетить.
Чи прилетить? Чи готові вищі офіцери говорити про фатальні помилки політичного керівництва? Коли настане червона лінія, коли "це більше не питання погон чи кар'єри, це питання справедливості"?
Ясна річ вихід із відкритим забралом розкриє багато неприйнятних речей у війську. І тим з вищих командирів, офіцерів і сержантів, хто піде в цей бій за чесність, доведеться визнати і власні помилки й прорахунки. Організаційні, бюрократичні, фахові, міжособистісні. Різні. Ніяких ілюзій, проблеми ЗСУ, це дзеркало проблем суспільства - там однакові люди. І там, і там є лизоблюдство, прогин під чин, некомпетентність, корупція (прости Господи), "кумівство", безсистемність. Але судово-дбрівськими наїздами ці біди не фіксяться. І якщо ми хочемо справедливого (!) з'ясування (!) причин проблем заради розуміння (!) ЯК ВИПРАВИТИ (!), а не призначення винних і крайніх... то треба зараз не суди, а відкритість, гнучкість, готовність чути, придатність до нетипових рішень і дій.
Ну і абеткове - робити висновки про правильність-неправильність дій/рішень військових можуть лише ті, хто мають аналогічний знання. Тобто військові. Це має бути окремий суд, де усі сторони можуть говорити однаковими термінами, ситуаціями і досвідами (!). Зараз цього нема.👇

"Від початку Великої війни між військовими і політиками існував неоголошений договір: аналіз правильності управлінських рішень ( крім корупції та держзради) залишимо на після війни.
Можна знімати з посад, відправляти у відстойник, але вивчення кримінальності тих чи інших рішень - потім.
Але в голові у Зеленського вже не Перемога, а другий термін. А значить перемогати треба конкурентів. А конкуренти - військові.
Тому договір розірвано. Почалися показові посадки військових.
Чому показові?
Бо арештовувати людину в погонах - абсурд. Вона і так не має права відлучатися з місця несення служби, це само по собі є криміналом.
Так що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ще й повторна підозра після внесення застави - сигнал іншим військовим.
Але все на світі має зворотній ефект.
Особливо - звинувачення політичного керівництва до військового.
В підозрі генералу пишуть, що командувач ОТУ Харків «неправильно оцінив розвіддані», «не готувався до наступу ворога» й тому має бути притягнений до кримінальної відповідальності.
Чому тоді немає справи про неправильну оцінку 52 розвід інформацій західних розвідок про неминучість вторгнення рф на територію України?
Адже 106 стаття Конституції України чітко визначає, що Президент «приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі ЗАГРОЗИ нападу, небезпеки державній незалежності України»
Які наслідки принесла відмова Президента Зеленського оголосити мобілізацію, підвищення боєготовності військ та введення воєнного стану для виведення ЗСУ на рубежі оборони з одночасною евакуацією населення - ми знаємо: на раніше вказаних за 6(!) місяців розвідкою напрямках рашисти в лютому- березні йшли без особливих зусиль. Через незруйновані мости по новим дорогам без жодних фортифікаційних споруд для ЗСУ.
Вже 26 лютого росіяни окупували Мелітополь, 2 березня Херсон, 5 березня Гостомель, 2 березня був оточений Маріуполь.
Це вам не «вклинення» ворога під Вовчанськом!
А якщо військові нагадають політикам, що передбачений в 2019 законодавством План оборони вони отримали за 2,5 місяці до війни, а Стратегічний план застосування ЗСУ, частиною якого є Стратегічний план розгортання ЗСУ так і не був затверджений Верховним Головнокомандувачем?
А якщо спитають, чому до 2019 на Чонгарі було 21 тис укр військ з приданими артилерійськими і ракетними дівізіонами, а в лютому 2022 там залишився напівкомплектний батальйон морпіхів і 8 саперів на 24 мости?
Або чому після особистої презентації директором ЦРУ напрямків і сил вторгнення росіян саме з Гостомельського аеропорту - головного напрямку рос десанту - було знято бригаду НГУ?
***********************
Влада всю війну відповідає, що такі питання не на часі.
Я впевнений, що у вільній країні, яка веде війну на виживання, будь-які питання на часі.
Не на часі лише політичні справи проти військових."
Юрій Луценко

Схоже на гібридний ультиматум.

Трамп готовий "любити росіян" до останнього рубля (копійки вже давно не актуальні), але не до останнього росіянина. Він справді вважає що з економікою у Путіна швах і пропонує йому свою "послугу". На перший погляд безкоштовну :)
Майже як соломинку для потопельника... А раптом клюне?!

Як різко змінився світ! 15 грудня 2021 року російський МИД надсилав свої ультиматуми США і НАТО дипломатичною поштою, а через пару днів організували злив текстів у пресу. Ми пам'ятаємо, що і США і НАТО як могли ухилялися від діяльної відповіді на ті ультиматуми. На словах відкинули, але нічого натомість не зробили. Свого ультиматуму не висунули.

І ось через 3 роки новий президент і, за сумісництвом, власник однієї з соцмереж, висуває вже свій власний ультиматум, завуальований і по формі і за змістом. Причому, ми ж не знаємо, а чи читав Трамп узагалі про ті російські ультиматуми? Вони ж не йому призначалися.

Отже, ми не знаємо, спеціально це зроблено чи ні, але протиборство РФії з "колективним Заходом" повертається до ситуації кінця 2021 року, коли ні повномасштабного вторгнення, ні чисельних жертв, ні зруйнованих міст ще не було. Звідтепер це виглядає як золоті часи, про які Трамп каже що у Америки вони попереду, а у нас були позаду.

Мені чомусь здається, що якби Кремль вже тоді отримав відповідь ультиматумом на ультиматум, то усього цього що зараз є, можливо, й не було б. А було б і те і ті, чого й кого уже, на жаль, немає. Але це лише моя якбитологія.

Натомість, що ж буде тепер? У Кремлі, звичайно, вже прочитали допис Дональда Трампа. Варіантів відповіді може бути два: відповідати чи ні.

Ні, мовляв, читали в пресі, але офіційно ніхто не звертався. І нагадати, що вони самі свої ультиматуми оформили офіційно на бланках МИДа. Це означає ухилитися від відповіді.

А якщо відповідати по суті, то як? Формально Трамп викликає Путіна на діалог без попередніх умов. Тож Путін може відповісти висуненням своїх власних вимог: читайте ультиматум 2021 року. І це вже не про війну в Україні, а про присутність НАТО у колишніх країнах соцтабору і навіть, про присутність США в Європі. Підняти ставки по максимуму. "Орєшнік" всякий, ядерна зброя, наскок на Трампа.

А можна і піти на діалог. Без попередніх умов. Ультиматум на ультиматум - нічия. Врятуємо світ від 3-ї Світової разом! Або через коротку риторичну ескалацію перейти до політичної деескалації - до довгих і безрезультатних переговорів. Але це навряд чи. Російська економіка ж не витримає, якщо вірити Трампу і не лише йому.

Це, так би мовити, з хорошого. А ризики? Ми ще не чули від Трампа ультиматуму для України. Чекаємо його наступного допису... (с) Володимир Горбач

24 години після інавгурації минули. Ультиматум Трампа Путіну:
«Я не збираюсь завдавати шкоди Росії. Я люблю російський народ і завжди мав дуже добрі стосунки з президентом Путіним – незважаючи на брехню радикальних лівих про “Росію, Росію, Росію”. Ми ніколи не повинні забувати, що Росія допомогла нам виграти Другу світову війну, втративши майже 60 мільйонів життів.

З огляду на все це я збираюсь зробити для Росії, чия економіка зазнає краху, і для президента Путіна дуже велику послугу. Давайте укладемо угоду зараз і зупинимо цю безглузду війну! Далі буде лише гірше.

Якщо ми не досягнемо угоди найближчим часом, у мене не залишиться іншого вибору, окрім як запровадити високі податки, тарифи та санкції на все, що Росія продає до Сполучених Штатів та інших країн, які беруть участь у цьому процесі.

Давайте покінчимо з цією війною, яка ніколи б не почалася, якби я був президентом! Ми можемо зробити це легким чи важким шляхом — і легкий шлях завжди кращий. Час домовитися. Жодних більше втрат життів!».
--
Отак і виглядає трампівська «агресивна манера ведення переговорів». Трамп дійсно вирішив не тягнути кота за різне і спробувати вирішити проблему одразу, з розгону.

Тому просто взяв – і підняв ставки: «або-або». Або Путін все ж йде на загострення і отримує все, обіцяне Трампом (бо той в жодному разі не погодиться виглядати балаболом і слабаком). Бо якщо Трамп все ж публічно вліз у війну – здати назад в нього не вийде. В сенсі, якщо Путін ризикне відмовитись від «великої (і коштовної) послуги Трампа» - 47-му президенту США так чи інакше доведеться карати Росію, збільшувати допомогу Україні і втілювати свої погрози та обіцянки в реальність.

Або Путін зіскакує з агресивної позиції і і йде на переговори – причому одразу з надламаною позицією «того, що піддався і визнав право іншого командувати».

В принципі, заяву Трампа можна розцінювати як ультиматум. Причому дуже показово, яку форму повідомлення про ультиматум обрав Трамп: це послуга, причому дуже велика, Путіну і Росії. В термінах Трампа: це те, за що Путін і Росія йому винні і муситимуть розплатитись.

Так, це ризикована стратегія, але подивимось, чи спрацює. О.Голобуцький

СБУ каже, що провела понад 150 спецоперацій і 85 затримань за три дні

Повідомляється, що підозру отримали:

▫️19 ворожих агентів, які шпигували і здійснювали диверсії на користь російських спецслужб;
▫️39 причетних до злочинів у воєнній сфері, в тому до розкрадання коштів оборонного держбюджету;
▫️63 особи, в тому числі співробітникам ТЦК, колишніх МСЕК і ВЛК, а також медустанов, які були задіяні в "ухилянтських схемах";
▫️7 осіб, які шкодили держбезпеці в кіберпросторі. Серед них антиукраїнські пропагандисти;
▫️24 особи, які шкодили економічним інтересам держави;
▫️7 осіб, причетним до незаконного обігу зброї