"Баляси точити"
У ХVІІ—ХVІІІ ст. цей вираз ще не був фразеологізмом. Він означав процес виготовлення баляс — стовпчиків, билець та інших деталей, якими прикрашали будинки, човни, сани. Виточувати балясини (стовпчики) — праця легка, весела, що дає простір для фантазії. Під час такої роботи можна вести дотепну розмову. Мабуть, тому токарів і називали балясниками.
Згодом висловом «баляси точити» стали характеризувати безпредметну, несерйозну, розважальну розмову.
🔸Далі Максим уже орудував бесідою: точив баляси та балян¬драси; розказував про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам (Панас Мирний, Хіба ревуть воли…, XI).
У ХVІІ—ХVІІІ ст. цей вираз ще не був фразеологізмом. Він означав процес виготовлення баляс — стовпчиків, билець та інших деталей, якими прикрашали будинки, човни, сани. Виточувати балясини (стовпчики) — праця легка, весела, що дає простір для фантазії. Під час такої роботи можна вести дотепну розмову. Мабуть, тому токарів і називали балясниками.
Згодом висловом «баляси точити» стали характеризувати безпредметну, несерйозну, розважальну розмову.
🔸Далі Максим уже орудував бесідою: точив баляси та балян¬драси; розказував про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам (Панас Мирний, Хіба ревуть воли…, XI).