Занадто круто робити це зараз.

Я нещодавно потрапив на свої відео, зняті до війни. Подкасти, влоги з поїздок.

Тоді, я "бачив це життя вперше" і активно ділився враженнями.

Ділився і закликами випробовувати це життя також.

3 роки в Таїланді, поїздки на Балі, в Камбоджу, Лаос, Сінгапур, Гонконг.

Потім був період життя в Одесі з поїздками в країни Європи.

Я, буквально, був амбасадором життя в русі та онлайн-роботі.

У принципі, зараз ним і залишаюся, от тільки...

Було здорово усвідомлювати, що, на відміну від поточного часу, у людей було менше обмежень, щоб створити собі життя цифрового кочівника.

Або, просто, того, хто активно подорожує і працює онлайн.

Болем у серці відгукується перегляд кожного мого відео, адже від них віє "простотою" і відсутністю того, що є зараз.

А зараз - закрита країна, рубильник у положенні "вижити" замість "стати щасливішим", людожерські закони й обмеження свобод і прав.

Не знаю, коли нашим людям вдасться знову відчувати себе "ок" без необхідності озиратися.

Я вже не кажу про військових, життя яких змінилося на 180 градусів. А точніше, не військових, а цивільних, які стали військовими.

Я за позитивний погляд на речі. Роздумуючи на цю тему, цей позитивний погляд складніше відкалібрувати.

Але я вірю, що там, де створюється великий натяг/опір/тиск, через деякий час настають події зі зворотним вектором.

І, для нас це означає хороші новини.

Працюємо для їх наближення.

Дочекайся.