Футбольні історії

"3-й іноземний піхотний полк вітає мсьє Флорана Малуда у своєму громадянському резерві як офіцера. Після виняткової кар’єри в міжнародному футболі він прагне ділитися та передавати цінності відданості молоді у складі легіону", - йдеться в повідомленні.

Це не була видатна кар'єра – радше, скромна. Таких, як Кавелашвілі, дуже багато.

Із хорошого – 46 матчів за збірну він все ж награв, забив 8 голів, щоправда з них 7 – в товарняках.

Головне, чим Кавелашвілі запам'ятався у футболці Грузії – його ледь не вбив Вінні Джонс.

Це був червень 1995-го, за три роки до зйомок культового "Карти, гроші, два стволи". Джонс чомусь не любив грузинів, і ще перед тим в АПЛ діставав Кінкладзе:

"Він грав опорного, я – під нападниками. Джонс намагався посваритися вже в тунелі. Вивести із себе. Підійшов і давай до мене, віч-на-віч: "Я тебе зламаю прямо зараз! Ти не відіграєш і п'яти хвилин! Вибирай, що тобі зламати – ніс? Чи ногу?"

Ну, а Кавелашвілі Джонс нічого не казав – просто заїхав з ноги і пішов з поля на 28-й хвилині.

Падді Креранд згадував: "Хімія між ними відчувалася одразу. Чудові гравці знали, як грати разом. А ми знали, що яким би складним не був матч, Боббі може нанести фірмовий удар невідомо звідки, Лоу придумати гол з нічого у штрафному, а Джордж просто зробить щось магічне".

Лоу дуже журився, що наприкінці кар'єрі в 1974-му його
гол п'ятою за Сіті вибив МЮ з вишки: "Я тоді потрапив у найглибшу депресію в житті".

"Наші клуби не генерують стільки доходів, як клуби інших ліг, а живуть за бізнес-моделлю, що передбачає підготовку й продаж футболістів. В підсумку вони будуть вирішальними для нашої життєздатності", - каже Мікелер.

"Чи змінила мене робота? О, так! Навіть на вулиці люди підходять і кажуть, типу, мені подобається тебе слухати.

Зараз я дуже шкодую, що молодим не підходив до ЗМІ з посмішкою. Тоді я частіше злився, коли мене називали "найманцем", а на Євро-2012 той журналіст після Іспанії взагалі почав з "відвали".

"Що порадив би молоді? Спиратися на традиційні ЗМІ. Соцмережі повні чуток, різних незрозумілих речей. Маєте меседж? Знайдіть журналіста, якому довіряєте, він його донесе. Мбаппе недавно вибрав Мулу Ашура, політичного журналіста. Я б вибрав футбольного. Але його я розумію".

"Увага до футболу падає? Бо змагань забагато. А деякі, як Ліга націй, ще й нудні. Плюс всі намагаються грати однаково, як Пеп. Індивідуальності і креативу стає менше, команди складніше ідентифікувати".

"Нове покоління? Воно не вилазить з YouTube і Twitch, це їхній спосіб самовираження. Але вони досі мріють стати Мбаппе, а не гравцем Ліги королів. І це завжди буде так".

"Чи це був план? Ні, абсолютно. Я жив 11 місяців з 12 в Дубаї, але моя мама захворіла, і я змушений був повернутися до Франції. Тоді Canal+ мені цю роботу й запропонував. Я їм підходив за ігровим досвідом та відвертістю".

"Прямота в ефірі? Я ніколи нічого не роблю заради шуму, а кажу, як є. Глядачі хочуть чесного аналізу, конструктивної критики. Я навіть ПСЖ хвалю, коли потрібно". (сміється)

"Критика друзів? Слухай, на моє щастя ми не транслюємо Лігу 1!"

"Післяматчева студія чи коментування? Тільки післяматчева. Це легше. Живий коментар - робота, де треба вживу ділитися емоціями, не бубніти. І якщо коментуєш ПСЖ, то гучно радіти, як вони заб'ють. Я б не зміг". (сміється)

"Мої стосунки зі ЗМІ? Я був незрілим і не розумів, як треба. Коли я відмовлявся від інтерв'ю, я не думав, що позбавляю себе зв'язку з фанами".

"Я проводжу індивідуальні заняття з людьми, що прагнуть змінити спосіб дихання, бо відчувають дефіцит кисню. Також працюю з Бурладес, командою із Наварри. Заняття більше для спортсменів через переваги, їм функціональне дихання дає переваги. Втім, звичайні люди теж приходять", - каже Оєр.

"Я навчався в Oxygen Advantage, провідній компанії з функціонального дихання, що працює над диханням на основі регулярних гіперкапнічних тренувань, аби підвищити толерантність до кисню в клітинах. Завдяки цьому тіло отримує більше енергії".

В яких тільки ролях не встигає побувати за життя дорослий чоловік – куди там тому Голлівуду.

Гансі Флік вже в 5 років був жертвою – приїхав на велосипеді під автомобіль, стегно зламав.

Лікарі вламували сім'ю на титанові гвинти, але де там! Батько Гансі вбив в голову, що той буде футболістом. Реалізовував свою мрію через сина – типова історія. Сам-то Флік-старший пробитися не зміг і тому лише гарував на будівництві.

Гансі через це не мав спокою. Коли він забивав – йому купували бутси, як в Пеле. Коли грав погано – плівся кілька миль пішки засніженим лісом додому.

Подорослішавши, він ніколи не робив так з гравцями, а навпаки уникав конфліктів, намагався залишити право на помилку – навіть у Барселоні, що вдруге поспіль розтрощила Реал:

"Ви маєте зрозуміти, що неможливо грати кожен матч, як сьогодні. Ми лише будемо намагатися".

"Футбол мені в дитинстві дорого обійшовся. Грав я в туфлях, нових. Якби забруднив - мама б шкуру зняла, тож я протер їх піонерським галстуком. Зранку влаштували лінійку, і мене з піонерів вигнали. Я й в Комсомолі не був, і в КПРС", - сміявся Буба Кікабідзе.

"Ансамбль був в Африці на гастролях, ми знайшли транзисторний приймач, ледве зловили хвилю. А зараз в Грузії цю гру показують щороку 13 травня".

"Я був в Міллернторі ще в 2016-му. Мені запам'яталася невимушена і радісна атмосфера попри те, що команда програвала аутсайдеру. Я захотів бути її частиною", - каже норвежець.

Голова шахової секції Санкт-Паулі Олівер фон Верш пишається: "Наш шаховий клуб входить до ТОП-10 в Німеччині. У нас було 130 членів, а з приходом Маркуса - вже 180".

"У нас була сильна трансферна кампанія. Ми зберегли Гіббса-Вайта і Мурільйо, купили Миленковича, що нагадує Видича. Я не знаю, чому всі навколо вважали, що ми вилетимо. Зараз вони смішні - Лінекер, Каррагер, усі. Це нагадує історію з Лестером, тільки тоді смішним був я".

Тим часом Бертлс дуже чекає на Ліверпуль, зуб має на мерсисайдців: "Ох, як же вони ненавиділи ті два роки, коли не могли нас перемогти!

Ціллю на сезон він наразі бачить ЛЧ: "Після цих півроку було б розчаруванням туди не потрапити. Європейські клуби привезли б у наші паби тисячі людей".

"Зайшов я вранці на BBC News, а про нас нічого. Нема новин, що Ноттінгем наздогнав за очками Арсенал, який йшов 2-м. Якби на нашому місці був Ліверпуль чи Сіті - це була б головна новина. Ось це дратує".

"Я б не сказав, що я найкращий тренер у світі, але я в ТОП-1", - казав Браян Клаф.

"Весь Ноттінгем в ейфорії, ми виходимо на інший рівень, люди це бачать. А в нас, між іншим, один з найкращих стадіонів в Англії за акустикою", - каже бомбардир Лісників 70-80-х Гаррі Бертлс.

"В мої шкільні роки клуб був успішним, але молодь не бачила", - каже журналіст Деніел Тейлор. "Останні єврокубки - сезон-1995/96. Раніше - 3-тє місце в АПЛ. Гарна була команда, але в 1999-му вона вилетіла, тож речі, що відбуваються, для багатьох вперше".

"Найкращий гравець? Кройф. Кращий за Марадону".

"Найсмішніший? Тігана".

"Найбожевільніший? Дідьє Сікс".

"Наймиліший? Максім Боссі або Маріус Трезор. Розриваюся".

"Найбрудніший? Жан-Луї Казес та Гернот Рор. Обоє".

"Схожий на мене? Грізманн. А до мене був Джордж Бест. Я несвідомо його наслідував".

"Найкращий тренер? Ербен. Це він мене сформував".

"Найважливіший гол? Києву, звісно. 17 березня 1976-го. Той гол вивів мене в інший вимір. Я жив відлюдником в селі і їздив на рок-концерти до Ліону й Парижу. Після Динамо - тільки до США, бо лише там мене не впізнавали. Це було божевілля, мені щодня приходили листи з пропозиціями одружитися. Мама усі зберігала; може, я колись ще їх покажу. У такі моменти я думав про батька, який відмовився грати за Реймс з Копа, щоб вирощувати устриці".

"Я мав варіанти в Лізі чемпіонів, але нічого схожого на "шанс всього життя", - поділився К'єр.

"Яка людина, який капітан!" - писав тоді Франко Барезі. "Я неймовірно пишаюсь, що К'єр - капітан Данії", - казав Каспер Шмайхель.

"Ви виростили справжнього гіганта", - написав перший тренер захисника Гленн Ріддерсгольм його батьку Йорну.

Ще в травні 21-річний хавбек програвав Депортиво Лукаса Переса в 3-му дивізіоні і вибачався перед фанами: "Пробачте нас. Ми справді старалися і виклалися, це все, що можу сказати".

Сама атмосфера Борнмуту не про великі перемоги. Футбол придумали на півночі Англії, де промислові міста, і він негайно прижився в Лондоні. Борнмут же – місто туристів, пенсіонерів і туристів-пенсіонерів. Тут не звикли квапитися.

"Коли я вперше приїхав сюди, то одразу запропонував пустити автобуси, які б возили фанів. Але коли я побачив натовп, що прийшов, то зрозумів – тут треба не автобуси, а швидкі", – сміється ексдиректор Джефф Мостін.

За його словами, Вишні тоді не мали популярності в місті, і навіть мер ходив у шарфі Саутгемптона.

В кінці сезону-2008/09 все повисло на волосині – або перемога над Грімсбі, або ліквідація клубу за борги:

"Ще з 1997-го ми були неплатоспроможні і юрист Тревор Воткінс почав кампанію зі збору грошей, просто зі скринькою по вулиці ходили. Ми повільно досягали дна".

На щастя, вони тоді перемогли Грімсбі.