Публікую власні роздуми 5-річної давності про Помаранчеву революцію. Хотілося б ще написати багато, але не час....Вчора та сьогодні згадував про події 2004-го і 2013-го років. З моменту першої минуло уже 15 років, з моменту другої – всього лише шість. Так сталось, що я став очевидцем обох; мені так би мовити, «пощастило» дізнаватися про них не з підручників, а з свого життя.
✔️Події 2004-року згадую з приємністю... Це був час, коли пробуджувалась національна свідомість, повіяв вітер свободи та перемін. Ще навчаючись в школі, я був захвачений тими подіями, переживав разом з усіма, з хвилюванням і цікавістю щодня слухав новини, носив помаранчеву символіку, вболівав за тих, хто стояв на майдані.
Віктора Ющенка й досі поважаю за розважливість і поміркованість, за прагнення шукати діалогу і шляхи об'єднання країни. Помаранчева революція була мирною і обійшлася без людських жертв. Це головне! В цьому є немала заслуга Віктора Андрійовича. Незважаючи на деякі подальші помилки і розчарування, вважаю його європейським президентом, про якого не соромно згадувати й досі.
✔️Події 2013-го року сприймав вже трохи по-іншому... По-перше, у мене вже був сформований якийсь досвід; по-друге, я став на 10 років доросліший, більше цікавився політичним життям країни; по-третє, в цей час мені було доступно значно більше джерел інформації, доступ до яких я міг безперешкодно мати в одному смартфоні. Я спостерігав за подіями з тривогою, з побоюванням як за себе, свою сім’ю, так і за країну загалом. Вже не був такий оптимістичний. Якось під однією із публікацій, в якій один режим зображався уособленням абсолютного зла, а інший – добра, я залишив такий коментар:
«...Ви підхопили пісню, яку зараз популярно співати. Пройде небагато часу і люди співатимуть протилежні пісні...» (що, власне, й сталось через декілька років). Більше, на жаль, про події 2013-року писати не стану, бо пройшло ще не так багато часу, і суспільство ще надто наелектризоване.
Пережили вже два майдани... І можливо ще буде. Ще не раз будемо згадувати цей феномен, і намагатимемось його осмислити: було це стихійне явище, кероване якимись «вищими» силами, чи це була добре продумана і реалізована політтехнологія, чи просто величезний натовп захотів так виразити свою образу на владу? Віра, воля, громадянська самосвідомість, гідність, злість, помста – все змішується докупи і таким чином виникає феном майдану. Хтось спостерігає за цим, а хтось користується цими процесами для досягнення своїх цілей. Та не про це зараз!
День свободи сьогодні згадуємо... В одній із відомих пісень є такі слова: «Libertà, quanti hai fatto piangere» –
«Свобода! Скольких ты заставила плакать». І тим не менше, автор продовжує:
«До тех пор, Пока есть смысл жить, Я буду жить, чтобы получить тебя!». Аль Бано Каррізі стверджує, що писалась ця пісня аж дев’ять місяців, саме тоді, коли відзначалось 750-річчя міста Берліна, і було свято і на західній, і на східній стороні. Кажуть, що режим Чаушеску в Румунії скидали саме під звуки «Liberta».
У нас своя історія, свої пісні, під які проходили революції, свої гасла, свої ідеали. У нас свій шлях до свободи, своє розуміння свободи...
❗️Але як християнин, залишу одне побажання – щоб ми не були подібні до «морської хвилі, яку жене й кидає вітер», щоб не піддавались впливу інформаційним технологіям та усілякого роду інформаційним вітрам. З кожним роком їх з’являтиметься дедалі більше. Ви повинні мати основу. Ви повинні дбати про її міцність щодня. Цією основою є Ісус Христос і Його вчення, яке записане у чотирьох Євангеліях та посланнях апостолів. Тоді ви пізнаєте правду, і ця правда «зробить вас вільними» (Iван.8:32). Під «правдою» я розумію не політичні вподобання чи громадянську позицію, а Правду, яка після земного життя, дасть вам життя вічне.
«Цей світ проминає разом з усіма своїми спокусами. А хто виконує волю Божу, той живе вічно» (1Iван.2:17) – каже Писання💯. З Днем гідності та свободи!🇺🇦
Власний погляд – GENISSH
Підтримати канал:
Приват або
Моно
