Сьогодні – 1 000 днів великої війни. 2 роки, 8 місяців і 27 днів безперервних повітряних тривог, людського горя, нестерпного болю, але й сили, мужності та героїзму.
Цього сонячного осіннього дня керівництво Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області вирушило до нещодавно відкритої Алеї Героїв в парку імені Т. Г. Шевченка – місця, де віднині ми віддаватимемо данину поваги полеглим, де можемо зібратися, аби підтримати одне одного у дні пам’яті, яких стає дедалі більше.
Із вічності зі стел до нас звертаються імена Героїв, нагадуючи про ціну російсько-української війни. Ці хлопці ціною власного життя відстоювали до смертельного кінця нашу державу. Їх на Алеї Героїв вже понад 100, і на превеликий жаль ця цифра не остаточна.
Так трагічно співпало, що сьогодні оголошено День жалоби за десятьма загиблими внаслідок ворожого ракетного удару по Одесі 18 листопада. Це ще один біль і ще одна втрата, які ми не маємо права забувати.
Але наша пам’ять – це не лише про втрату. Це і про боротьбу, і про глибокий сенс, що прихований у наших історичних стражданнях. Кожен, хто, як і ми сьогодні, прийде сюди, відчує не лише біль, але й непохитну любов до наших Героїв, які заради свободи віддали своє життя, залишивши нам незламний приклад відданості та мужності.
Зберегти Україну, її свободу, цілісність і європейське майбутнє – це наш обов’язок перед пам’яттю кожного з них!
Цього сонячного осіннього дня керівництво Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області вирушило до нещодавно відкритої Алеї Героїв в парку імені Т. Г. Шевченка – місця, де віднині ми віддаватимемо данину поваги полеглим, де можемо зібратися, аби підтримати одне одного у дні пам’яті, яких стає дедалі більше.
Із вічності зі стел до нас звертаються імена Героїв, нагадуючи про ціну російсько-української війни. Ці хлопці ціною власного життя відстоювали до смертельного кінця нашу державу. Їх на Алеї Героїв вже понад 100, і на превеликий жаль ця цифра не остаточна.
Так трагічно співпало, що сьогодні оголошено День жалоби за десятьма загиблими внаслідок ворожого ракетного удару по Одесі 18 листопада. Це ще один біль і ще одна втрата, які ми не маємо права забувати.
Але наша пам’ять – це не лише про втрату. Це і про боротьбу, і про глибокий сенс, що прихований у наших історичних стражданнях. Кожен, хто, як і ми сьогодні, прийде сюди, відчує не лише біль, але й непохитну любов до наших Героїв, які заради свободи віддали своє життя, залишивши нам незламний приклад відданості та мужності.
Зберегти Україну, її свободу, цілісність і європейське майбутнє – це наш обов’язок перед пам’яттю кожного з них!