Сьогодні, 22 листопада, святкують Міжнародний день музиканта.
Він пов'язаний із днем вшанування святої Цецилії, покровительки музикантів, у християнській традиції. Свята Цецилія, яка жила в III столітті, вважається символом духовного зв’язку музики та віри. Легенда розповідає, що під час свого мученицького шляху вона співала хвалу Господу, що й стало підставою для її зв’язку з музикою.
Офіційно День музики на честь святої Цецилії почали святкувати у Європі від XV століття, і з часом це свято поширилося в усьому світі, поступово трансформуючись у день усіх музикантів.
А ось вперше уніфікував символи нот для записування музики на папір італійський чернець Гвідо д'Ареццо, який жив у XI столітті. Він зобразив їх у вигляді зафарбованих квадратів на нотному стані, що складається з паралельних ліній. Саме д'Ареццо придумав назви нот. Він позначив їх першими складами слів молитви до Іоанна Хрестителя.
Ut queant laxis resonare fibris, Mira gestorum famuli tuorum, Solve polluti labii reatum, Sancte Ioannes перекладається як "Дай нам чисті уста, Святий Йоане, щоб ми могли усією силою свого голосу свідчити про чудеса твоїх діянь".
Склади ut, re, mi, fa, sol, la стали назвами нот. Назву ноті "сі" дали за першими літерами імені Sancte Ioannes – Святий Іоанн. Оскільки спів частіше починали із приголосних літер, ut пізніше замінили на do. Заголовна нота ряду дістала назву від латинської Dominus – "Бог".
Сучасна інтерпретація назв нот виглядає так:
Do – Dominus (Господь);
Re – Rerum (матерія);
Mi – miraculum (диво);
Fa – familias planetarium (сім'я планет, тобто сонячна система);
Sol – solis (сонце);
La – lactea via (Чумацький шлях);
Si – siderae (небеса)
Цікавий Київ
Він пов'язаний із днем вшанування святої Цецилії, покровительки музикантів, у християнській традиції. Свята Цецилія, яка жила в III столітті, вважається символом духовного зв’язку музики та віри. Легенда розповідає, що під час свого мученицького шляху вона співала хвалу Господу, що й стало підставою для її зв’язку з музикою.
Офіційно День музики на честь святої Цецилії почали святкувати у Європі від XV століття, і з часом це свято поширилося в усьому світі, поступово трансформуючись у день усіх музикантів.
А ось вперше уніфікував символи нот для записування музики на папір італійський чернець Гвідо д'Ареццо, який жив у XI столітті. Він зобразив їх у вигляді зафарбованих квадратів на нотному стані, що складається з паралельних ліній. Саме д'Ареццо придумав назви нот. Він позначив їх першими складами слів молитви до Іоанна Хрестителя.
Ut queant laxis resonare fibris, Mira gestorum famuli tuorum, Solve polluti labii reatum, Sancte Ioannes перекладається як "Дай нам чисті уста, Святий Йоане, щоб ми могли усією силою свого голосу свідчити про чудеса твоїх діянь".
Склади ut, re, mi, fa, sol, la стали назвами нот. Назву ноті "сі" дали за першими літерами імені Sancte Ioannes – Святий Іоанн. Оскільки спів частіше починали із приголосних літер, ut пізніше замінили на do. Заголовна нота ряду дістала назву від латинської Dominus – "Бог".
Сучасна інтерпретація назв нот виглядає так:
Do – Dominus (Господь);
Re – Rerum (матерія);
Mi – miraculum (диво);
Fa – familias planetarium (сім'я планет, тобто сонячна система);
Sol – solis (сонце);
La – lactea via (Чумацький шлях);
Si – siderae (небеса)
Цікавий Київ