«Я звинувачую Україну в тому, що вона не закрила повітряний простір до трагедії. Та я звинувачую Росію в тому, що коїться в Україні», — каже Сілейна Фрейдрікс. 4 роки тому її син із дівчиною загинули в катастрофі рейсу МН-17. За цей час вона так і не наважилась щось змінити в їхній кімнаті — там досі розіслане ліжко, розкидані речі, а на столі — пляшка з водою. Після кремації Сілейна зробила тату зі шматочками попелу — із написом «Дейзі любить Брайса», а на шиї тепер завжди носить кулон із першими літерами їхніх імен