Канал сучасного правника

‼️ Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку зі зміною структури ДПС в областях та м. Києві відповідно до адміністративно-територіального устрою України з 01.01.2025 буде проведена зміна ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників.

Перелік нових ДПІ у розрізі адміністративних районів кожної області та ДПІ у місті Київ наведено тут.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855258.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3_bzVROM8dGUrGBbYmcWmb0S_pwqZcZDHRqJHAx-t8hmUQHX1bPVmSfF8_aem_gRi6apZws1GUi_qbu_XRmQ

💼 Якщо адвокат, отримавши судове рішення до електронного кабінету, пропустив строк на його оскарження, і не повідомив про це учасника справи, якого він представляє, негативні наслідки нестиме саме учасник справи.

Суд не зобов`язаний дублювати рішення в ситуації, коли учасник справи як фізична особа не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його інтереси.

Отже, надсилання електронної копії судового рішення адвокату як представнику учасника справи на офіційну електронну адресу є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою вручення якого можна пов`язувати строк на його оскарження.

Ухвала ВС КЦС
справа № 363/2803/16-ц
26 грудня 2024 року

https://reyestr.court.gov.ua/Review/124085038

#процесуальне #адвокат #отримання #клієнт #наслідки

💼 Якщо адвокат направив процесуальний документ на електронну пошту суду, а не через Електронний Суд

19 грудня 2024 року на виконання вимог вказаної ухвали Верховного Суду адвокат … як представник ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та додані до нього матеріали.

Подане клопотання та додані до нього матеріали підлягають поверненню особі, яка їх подала, з огляду на таке.
…
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 вказаного Положення).

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису.

У змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

ВС КЦС
справа № 274/4384/23
26 грудня 2024 року

https://reyestr.court.gov.ua/Review/124085036

#процесуальне #електронний #суд #електронна #пошта #направлення

🔥😎🔥 Посилання на висновки штучного інтелекту «CHAT GPT» у судовій справі.

Надання суду, у якості доказу розрахунків здійснених штучним інтелектом "ChatGPT", на підставі якого суд має встановити відсутність події і складу адміністративного правопорушення, замість надання належного доказі висновку експерта, який буде складений особою, яка має відповідний фах та попереджена про кримінальну відповідальність, за відсутності будь яких інших доказів, суд сприймає як неповагу.

Суддя, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП, що підтверджується: обставинами викладеними у протоколах ЕПР 1№ 156376 від 22.10.24 року, ЕПР1 № 156387, схемою місця ДТП; письмовими поясненнями, фототаблицею з місця події, поясненнями ОСОБА_2 .


П О С Т А Н О В И В:


Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

17 грудня 2024 року
суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя
Справа № 334/8944/24

https://reyestr.court.gov.ua/Review/123895750

#процесуальне #штучний #інтелект

💼 Поділ права оренди земельної ділянки, набутого під час шлюбу.


Визнання права на частку в праві спільної сумісної власності подружжя є зміною правового режиму спільної власності (визначенням часток подружжя у спільному майні), а не способом його поділу в натурі (стаття 71 СК України).

Тому визнання права на частку в праві спільної власності у спорах про поділ майна подружжя допускається як виняток, коли неможливо провести реальний поділ спільного майна, у тому числі неподільного, з виплатою компенсації вартості частки другому з подружжя.

Щодо визнання права оренди на 1/2 земельної ділянки 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га та визнання права оренди на 1/2 земельної ділянки 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га

Суд першої інстанції вважав, що вимога про визнання 1/2 частки права оренди земельних ділянок не підлягає задоволенню, оскільки за ОСОБА_2 не існує зареєстрованого права власності на вказане майно, а отже яке не є спільним майном подружжя в розумінні чинного законодавства;

апеляційний суд вважав, що позовна вимога про виділення ОСОБА_1 права оренди 1/2 частки земельних ділянок без зміни кола орендарів за договорами оренди не є ефективним способом захисту. Крім того, до участі у справі не залучено у якості співвідповідача - ОСОБА_4 , яка є орендодавцем вказаних земельних ділянок, адже зміна кола орендарів вирішує питання про права, інтереси та обов`язки останньої;

суди не врахували, що зобов`язальні права, які виникають на підставі того чи іншого договору, є неоднорідними та мають свою специфіку.

При цьому, це позначається на можливості використати «примусовий» інструментарій для його поділу. Якщо ж між подружжям є спір з приводу права оренди та відсутня згода наймодавця, то суд навряд чи може втрутитися всупереч принципу свободи договору в договір найму і використати «примусовий» інструментарій для його поділу. У такому разі задля справедливого «урівноваження» майнової втрати іншого з подружжя має застосовуватися компенсація (зокрема, компенсація внесеної наперед за рахунок спільних коштів подружжя орендної плати, або ж врахування відповідної компенсації при поділі іншого майна подружжя);

між подружжям є спір з приводу права оренди та відсутня згода наймодавця, позивачка вимог про компенсацію не заявляла. Тому в цій справі визнання права оренди 1/2 частки земельних ділянок, яке виникло на підставі договорів оренди землі, укладених між фізичною особою (наймодавець) та чоловіком позивачки (наймач), є неналежним способом захисту.

Таким чином, суди обґрунтовано відмовили у позові в частині вимог про поділ права оренди земельних ділянок, однак виходили з інших мотивів такої відмови. Тому судові рішення в цій частині належить змінити в мотивувальній частині.

ВС КЦС
27 листопада 2024 року  
справа № 201/13593/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/123949162

#земельне #оренда #поділ

💼 Повноваження військових адміністрацій на продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок.

🔷 З аналізу наведених норм законодавства слідує, що військові адміністрації наділенні повноваженнями на вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, проте із прямою забороною відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік.

...
З викладеного слідує, що наведені вище норми чинного законодавства, розмежовують змістовно різні поняття: "поновлення договору оренди землі", "надання (передача) земельних ділянок у користування" та "укладення договору оренди землі на новий строк".

При цьому варто звернути увагу на те, що надання (передача) земельних ділянок у користування шляхом укладення договору оренди землі є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору, що створює юридичний факт, тобто утворює нові правовідносини між сторонами, які супроводжуються новими зобов`язаннями та укладенням договору з урахуванням актуальних законодавчих норм і рішень відповідних органів влади. Отже під наданням земельних ділянок у користування шляхом укладенням договору оренди землі слід розуміти саме первинне надання земельної ділянки у користування.

Враховуючи те, що у даному спорі мова йде про укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин, положення пункту 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не розповсюджуються на спірні правовідносини сторін, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд зауважує, що визначені у пункті 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" обмеження повноважень військових адміністрацій, зокрема, на надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік, стосується саме первинного надання їх у користування, що супроводжується певною процедурою, а не правовідносин щодо укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин.

ВС КГС
17 грудня 2024 року
Справа № 922/502/24

https://reyestr.court.gov.ua/Review/123928309

#земельне #земельна #ділянка #оренда #поновлення #військова #адміністрація