Karazin University

​​Каразінський вражає ✨

Однією з видатних і знаних у світі особистостей, які зробили помітний внесок у світову культуру, є вільна слухачка юридичного факультету Харківського університету, видатна дизайнерка одягу, володарка премії «Оскар» Варвара Каринська.

🩰👗 Чи знали ви, що саме вона зробила справжній переворот у балетній моді, створивши балетну пачку, яку використовують і досьогодні?

До неї балетні пачки були подібні на парасольки з численними металевими спицями, які додавали значного навантаження та обмежували свободу рухів танцівників балету. Каринська зуміла полегшити балетну пачку, поєднавши разом понад 10 шарів шифону так, щоб верхні були коротші за нижні. Завдяки цьому костюм виглядав більш витончено та красиво, а зірки балету могли рухатися на сцені максимально легко.

Крім цього, Варвара Андріївна активно творила з кіновиробниками Бродвею та Голлівуду, співпрацювала з Сальвадором Далі та Марком Шагалом. У її костюмах знімались Вів’єн Лі, Марлен Дітріх, Ліз Тейлор та інші зірки.

А у 1948 році Каринська була відзначена найвищою кінопремією «Оскар» за дизайн костюмів для фільму «Жанна д’Арк» (США) з Інгрід Бергман у головній ролі.

Каразінський пам’ятає та пишається видатною вільною слухачкою університету.

День байбака: Тимко III спрогнозував настання ранньої весни 🌱

🙌 Сьогодні ми вкотре відзначаємо традиційне лютневе свято, повʼязане з пророкуванням весни. Проте цьогоріч з урахуванням низки умов оголошення віщування відбулося дистанційно.

Тепла зима дуже позначилася на бабаках, які вже прокинулись. До того ж міцно заснути їм не давали постійні струси землі, що відбуваються через близькі обстріли у прифронтовій смузі. Тварини третій рік поспіль живуть в стресових умовах і не можуть повноцінно поринути у зимову сплячку.

Університетський віщун бабак Тимко ІІІ теж не спить і поводиться досить активно. У такому стані мандрувати до біостанції університету в Гайдарах йому вкрай небезпечно. Отже, Тимко здійснив віщування приходу весни цього року прямо з рідної домівки — біологічного степового стаціонару у Великобурлуцькій громаді Куп’янського району.

✅ Сьогодні біля головного корпусу Каразінського науковці університету, зоологи та екологи передали віщування весни Тимка III.

💬 Віщування байбака розшифрував завідувач біостанції Каразінського університету Володимир Грубник: «Цього року весна нікуди не виходила. Вона в нас є і буде, але ще можуть бути невеличкі морози, і сніжок може вкрити землю».

Віримо, що ця весна буде не тільки теплою, а й сповненою щасливих новин, і вже наступного року ми всі разом розбудимо Тимка під мирним українським небом! 🇺🇦

​​Каразінському університету — 220 років: історія, яка надихає 💙

✔️ 220 років тому, у серці Слобожанщини, відбулося урочисте відкриття осередку науки, освіти й культури, який змінив хід історії та став потужним імпульсом у перетворенні Харкова на освітянську столицю України. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — це не просто стіни, це велична історія, виписана мудрістю, працею та натхненням багатьох поколінь.

З моменту свого заснування у 1804 році з ініціативи видатного просвітника Василя Назаровича Каразіна та відкриття в 1805 році, університет став маяком знань для всієї України. Саме тут творилася наука: від перших відкриттів у фізиці й хімії до новітніх технологій та інновацій. З Каразінським пов'язана діяльність світочів, чиї імена стали синонімами світового прогресу — математик Михайло Остроградський, біолог Ілля Мечников, хімік Микола Бекетов, історик Дмитро Багалій, фізик Лев Ландау, і цей список нескінченний.

🙌 За довгу історію Каразінського відбулося чимало змін, але протягом усього його існування найбільшою цінністю університету завжди залишалися люди. Викладачі, працівники, студенти та випускники — кожен з них додавав свій унікальний рядок у літопис Каразінського. Це спільнота, що творить історію не лише для себе, а й для країни. Сьогодні каразінці — це яскравий приклад єдності, сили духу й бажання змінювати світ на краще.

220 років — це не просто цифра, це втілення незламності, навіть у найскладніші часи. Університет пережив війни, революції, виклики сьогодення, але завжди залишався непохитним у своїй місії — бути центром освітнього й культурного життя.

Вітаємо багатотисячну спільноту Каразінського університету! Нехай університет процвітає ще багато століть, а кожен з вас відчуває гордість бути частиною цієї великої родини. Хай ваша праця, натхнення й знання множать славу Каразінського, а мрії й амбіції завжди ведуть до нових вершин.

Зберігайте тепло традицій, примножуйте здобутки й завжди пам’ятайте: ви — серце і душа нашого легендарного університету. Зі святом! 💙💛

​​Каразінський вражає ⚡️

За час існування університету каразінці в багатьох сферах були першими. На них рівнялися, ними надихалися, брали приклад. Адже їхні відкриття, наукова діяльність змінюють світ.

🙋‍♂️ І однією з таких видатних особистостей був астроном Микола Барабашов, про якого відомо не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Він присвятив своє життя вивченню тіл Сонячної системи, був одним з основоположників по суті нової науки планетології та провадив вивчення Місяця і планет у період початку космічної ери людства.

Вчений розумів, що саме Місяць і планети будуть тими небесними тілами, до яких насамперед полетить людина. За допомогою явища фотометрії вчений здійснив два важливих відкриття щодо Місяця. Зокрема, спостереження полярних шапок показали, що вони — двокомпонентні та частково складаються з водяної криги, яка залишається на своєму місці постійно, а частково — із замерзлої вуглекислоти, яка в літній період випаровується.

Астроному також вдалося побачити сезонну зміну яскравості темних ділянок на Марсі й він припустив, що за цим можуть стояти надзвичайно потужні пилові бурі. Обидва припущення згодом підтвердилися.

Його ім’ям названо малу планету № 2883, на Марсі у північній півкулі є кратер Барабашов 🪐🌖

Крім цього, у 1930 році Миколу Барабашова призначили директором Астрономічної обсерваторії університету, у 1943–1945 роках був ректором Харківського університету.

Своїми працями Барабашов зробив внесок у розуміння небесних тіл, заклавши основу для майбутніх досліджень. Його наукова спадщина є свідченням жаги до пізнання та наполегливості — якостей, що вже не одне покоління панують у Каразінському.

​​🔊 ННІ «Каразінська школа бізнесу» запрошує на отримання стипендії PhD за темою «Активізація соціального підприємництва в зонах конфлікту». Стипендія є частиною програми Seizmic Doctoral Network у межах гранту ЄС Marie Skłodowska-Curie Actions (MSCA) Doctoral Network call 2023, партнером якого є Каразінський університет.

Згідно з вимогами щодо мобільності в інструкціях MSCA, кандидати не повинні проживати або здійснювати свою основну діяльність (робота, навчання тощо) в Україні понад 12 місяців за останні 3 роки безпосередньо перед датою вступу на навчання.

Для вступу в межах програми заявник повинен:

• бути українцем або іноземцем, який понад 12 місяців протягом останніх 3 років безпосередньо перед датою вступу не знаходився в Україні;
• для навчання на здобуття ступеня доктора філософії (PhD) університет приймає абітурієнтів за NRK7 (освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста).

Стандартний термін навчання — чотири роки. Стипендія надається на 3 роки та передбачається, що кандидат зможе завершити навчання протягом 3 років.

🏷 Стипендія становить (на 3 роки) максимум 161 585 євро (допомога на проживання) плюс 21 600 євро (допомога на мобільність). Стипендія включає плату за навчання, офісне приміщення, витрати на навчання та проїзд.

Протягом програми учасник може перебувати як в Україні, так і в Копенгагенській бізнес-школі (Данія) під керівництвом наукового керівника Каразінської школи бізнесу.

⏰ Подання заявок: до 15 лютого 2025 року.

Більш детальна інформація доступна за посиланням 🌐

​​День Соборності України: університет відзначає 💙💛

Кожного року, 22 січня, українці з різних куточків країни та світу згадують про подію, що заклала підвалини ідеї об’єднаної та незалежної України – проголошення Акта Злуки. У 1919 році на Софійській площі Києва було оголошено про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) та Української Народної Республіки (УНР) в єдину державу. Цей історичний момент став символом незламного прагнення нашого народу до єдності та незалежності.

У стінах Каразінського університету науковці, студенти та діячі культури десятиліттями розвивали ідеї української ідентичності, ставали рушіями змін і зберігали дух свободи навіть у найтемніші часи.

Сьогодні, коли Україна знову відстоює свою незалежність у війні з росією, День Соборності набуває нового сенсу. Це не лише спогад про історичний акт, а й заклик до єднання у спільній боротьбі за майбутнє. Наш університет, попри виклики війни, продовжує своє служіння Україні: каразінці організовують волонтерські ініціативи, працюють над інноваційними дослідженнями, провадять освітній процес, підтримують культурне життя, знаходяться у лавах Збройних сил України, виховують майбутнє покоління.

Від Карпат до Слобожанщини, від Полісся до Причорномор'я ми тримаємося разом, бо розуміємо: наші корені міцні лише тоді, коли ми єдині.

Єднаймося, бо в єдності — наша сила! 🇺🇦

Фото: Вікторія Якименко

​​Каразінський вражає 💫

Чи уявляєте ви, що ім’я засновника нашого університету відоме далеко за межами не тільки України, але й цілої планети?

Адже на честь Василя Каразіна названо астероїд (6547) Vasilkarazin 🤩

Цей астероїд було відкрито 2 вересня 1987 року в Кримській астрофізичній обсерваторії. Відомо про нього зараз небагато. Розташований він на слабо нахиленій (4,9 градуси), але витягнутій орбіті (ексцентриситет е=0,25).

Його перигелійна відстань складає 1,971 астрономічних одиниць, афелійна 3,166 астрономічних одиниць до Землі він ближче ніж на 0,9 астрономічних одиниць не наближається.

Пишаємося, що ім’я Василя Назаровича надихнуло астрономів дати назву космічному об’єкту!