Kito San news

Те що я кажу весь час вже рік. Не дрони, не Ф-16, ні будь яка інша вундервафля не виграють війну. Лише злагоджена робота всіх компонентів бою з грамотним командиром працює. Але основою завжди буде стійка і навчена піхота. Ті що приймають удар першими. Без них не буде нічого.

Пацани на відео нижче - леви. Велика їм повага.

Ниттям підарів в їх пабліках задоволений. Можем павтаріть.

Отвєчаю, це чисто нормальні пацани. До них можна йти. В Кракені важко, битися доведеться по справжньому, але там дбають про людей. Там люди не мʼясо, а брати. А Чілі сам виходить в поле.

Постійно підіймається питання "в ЗСУ 1 мільйон народу, у кацапів на території України 600 тисяч, навіщо мобілізація, ааааа, геноцид, хай син порошенко служить..."

Поясню для дітей природи.
Один мільйон - це загальна чисельність Сил Оборони України.

Сюди входять:
- Частини що стоять вздовж кордонів на відносно спокійних ділянках (наприклад кордон з Білоруссю).
- Частини ПВО, що захищають ваші міста.
- Транспорт-логістика-ремонт-заправка.
- Діловоди-персонал-бухгалтери, і не кажіть що це не треба. Всіх розумних запрошую до нас на позицію саме діловода, бо вже майже рік не можемо знайти людей.
- Медики.
- Навчальні центри.
- Може для когось це новина, але пацани в госпіталях, навіть покалічені, теж в армії. Бо так вони отримують лікування та грошове забезпечення. Звільнять їх після лікування. І поранених на жаль багато.
- Скажу єрєсь, але людям треба відпочивати. Хоча би інколи відходити в тил на відновлення.
- Насправді тут список буде на сто пунктів, але ідея зрозуміла і так.

На фронті, активних бійців не думаю що більше ніж 200-250 тисяч. І це нормально. Це так само як і в інших арміях світу, у нас співвідношення навіть зміщено більше до бойової частини.

Але цього катастрофічно мало щоб тримати фронт. Ну і кацапів банально більше. Бо за спиною їх 600 тисяч ще як мінімум пара мільйонів.

Дивно що треба пояснювати такі елементарні речі. І ще більш дивно, що народний депутат пиздить хуйню про "1 мільйон".

До речі, коли такий піздьож почався минулий раз, то почався "аудит і реформи". На фронт забрали трохи ПВОшників, а також розформували центр розробки і в піхоту пішли програмісти. Без сумніву, це дуже підвищило нашу боєздатність. Так переможемо!

Хочу написати про людей, які зазвичай в тіні, про них ніколи не пишуть в новинах, вони рідко отримують нагороди, але без них війна була б неможлива.

Недавно у мене був допис про енергетики і там я написав, що нам їх видають. Багато хто тоді здивувався, типу нічого собі!
А сьогодні я заїхав на КСП і там крім їжі, вони і енергетиків лежала коробка снусів різних видів. Сам я не вживаю, але більшість пацанів так, тому це взагалі класний підгон. І ось все це у нас є завдяки одній людині, начальнику логістики, або ж S4, якщо по стандартам НАТО.
Машини завжди заправлені. Завжди є їжа: продукти, якщо готуєш сам, пайки на позиції, або горяча їжа туди де можна нормально привезти. Завжди є ніштяки, шоколад, енергоси, всяка фігня типу серветок і навіть снуси. Раз мені привезли стіки для айкоса коли я попросив.
І все це в умовах, коли штаби вище не допомагають, а скоріш заважають. Тобто людина на цій посаді має пахати як віл і демонструвати просто захмарний рівень кмітливості і підприємництва.
Уявіть собі війну без логістики. Все закінчиться за дві доби.

Коротше, Пух, ти красавчик і мощний тіп )

На жаль не в усіх підрозділах так. Але це вже питання до конкретних людей.

До речі, в арміях НАТО теж не мед. Як казали інструктори британці "Армія ніколи не дасть вам того, що ви просите. Це ваша задача, діставати все для належного виконання завдань і бути гнучкими".

Що стосується зброї та БК. Цим займається інша служба, РАО. І теж дуже важливо мати на РАО кваліфікованих, чесних і розумних фахівців. Бо від них залежить боєздатність. Про це якось напишу окремо.

Так, мене поправили що снуси дістав офіцер з МПЗ. Він теж молодець ) Але це ніяк не міняє все вище написане.

Мій особистий рейтинг міст в яких я жив під час війни. Тобто жив я багато де, але деякі хочу виділити.

1) Харків. Харків - ван лав. Харків - мьод. Найкраще місто України для мене. Дуже подобається в усіх аспектах. Вийти пройтись по центру, випити кави, з'їсти шавуху біля Сумського ринки - майже ретрит.

2) Крам. Знаю що багатьом не загодить, але я люблю Краматорськ. Він затишний і з душею. Мені там подобається.

Ну і антирейтинг. Дуже вибачаюсь перед усіма своїми друзями, що в мене тут є, але... це Запоріжжя. Місто совка, депресії і водіїв єбланів.

Кожен раз коли ми щось втрачаємо, зʼявляється купа дописів на тему «а чому там не заміновано все, ааааа». У мене зустрічне питання. А якими саме мінами, шановні? Україна взагалі то одна з країн учасниць Оттавського договору про заборону виробництва і використання протипіхотних мін. У нас їх тупо дуже мало. А от Росія договір не підписувала.

Недавно я закінчив читати гарну книжку. Пітер Хізер "Падіння римської імперії". Рекомендую.

І серед всього іншого там є дуже цікавий момент. Поведінка імперської бюрократії, богатих землевласників, да і самих імператорів. Вони творили просто якусь унікальну хуйню. Можна навіть сказати, що імперія впала, бо її активно руйнували з середини. При тому очевидно ж, що всі ці люди хотіли чогось іншого, переслідували певні свої цілі, точно не хотіли руйнування Імперії. Але ми можемо оцінувати їх дії з історичної перспективи.
Подібна ситуація була, до речі, під час завоювання монголами Китаю. Там намісники тупо здавали провінції, щоб їх не відволікали від пияцтва і блядства. Насправді нічого нового, все це вже було. Наші дебіли ще і не найгірші. Погано тільки, що історію не знають.

Зразу відповім на "ти пишеш що не спиш, а от книжки читаєш!!! пиздиш! диванний воін!". Будь хто, хто служив знає, що в армії і особливо на війні у тебе не буде часу на себе. Але натомість буде досить багато часу, коли ти умовно не робиш ніхера. Сидиш в очікуванні, що щось станеться. "Спостерігайте!"
Можна тикать в хом'ячка, можна читати. Я читаю.