Сьогодні ми відзначаємо (а не святкуємо як "слуга народа" Коля Тищенко) День пам'яті жертв Голодоморів 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947.

Вперше почув про це від прабабусі на Вінниччині, коли ще був малим школярем і не дуже розумів, про що мова - лише знав, що то щось страшне. До 1991 року звісно ж про це заборонено було згадувати, бо ми всі жили під окупацією Москви, як наші Крим, Донецьк, Луганськ останні 8 років.

Коли вже вступив в університету, отримав доступ до різноманітної інформації, то з'ясував для себе багато чого з нашої історії, про що не говорили в напівсовкових школах в 1990х, принаймні в Центральній Україні.

Маємо зберегти в національній свідомості, що це був один з найстрашніших злочинів росіян проти людства.

Маємо ставитись як до лайна до всіх, хто заперечує цей злочин чи регоче з "сеньйора Голодомора" в московському шоу квартала95.

Дякую всім державам, які визнали Голодомори актом геноциду нашого народу.