Наукове товариство студентів

🎉Сьогодні ми «перетнули» весняний екватор. Третій конференційний день позаду.

Традиційно анонсуємо те, що чекає на вас наступного дня!

Четвер відкриє лекція Євгена Синиці на тему «Після війни: українська археологія у (не)звичних ролях».

Після лекції розпочнуть роботу такі робочі секції:

🔷Археологічні студії

🔷Політична історія, державотворення та розвиток владних інституцій

Третій день тижня — третій день Шевченківської весни!

Запрошуємо слухачів долучитися до ХХІІІ Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених завтра об 11:00.

Розпочне день Ілля Левченко із лекцією на тему «Мистецтво в дії: теорія агенції образу та декілька кейсів до неї»

Також передбачена робота двох секцій:
🔹Історія культури та мистецтва
🔹Урбаністика та історична географія

Нагадуємо, що ми щодня, до 14 березня включно, чекаємо в гості не лише доповідачів — а й усіх зацікавлених у бібліотеці Максимовича, аудиторії 31а.

Перший день ХХІІІ Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» проходив в чудовій, весняній атмосфері.

Після урочистого відкриття завідувачка Кафедри архівознавства та спеціальних історичних галузей, професор Марина Геннадіївна Палієнко, виступила із лекцією на тему «Архіви у збереженні історичної памʼяті та національної ідентичності», приурочену до одноіменної робочої секції конференції.

Також ми були невимовно раді бачити у якості слухачів й велику кількість студентів освітньої програми «Архівознавство» 🫶

Ділимось з вами світлинами. Далі — більше💙

📸@myshko_honchar

Вже завтра, 11 березня, стартує другий конференційний день Шевченківської весни.
Чекаємо усі охочих слухачів об 11:10.

Після відкриття на вас чекає лекція «Міжнародна стратегія Дональда Трампа» від пана Тараса Грищенка.

Після лекції розпочнуть роботу ще три секції:

• Історія міжнародних відносин
• Краєзнавство в Україні та світі
• Музеєзнавство, памʼяткознавство

Нагадуємо, що ми щодня, до 14 березня включно, чекаємо в гості не лише доповідачів — а й усіх зацікавлених 3 бібліотеці Максимовича, аудиторії 31а.

Сьогодні, 10 березня у такий весняний день, більше 230 років тому народивля Устим Кармелюк. Людина настільки неординарна, що про неї серед істориків ходили найрізноманітніші думки: хтось вважав його за грабіжника, інші — за очільника "національного" руху.
Навіть після смерти його образ "месника" увійшов у пам'ять народу, позбавлений гострих кутів.
Щоб навчитись відрізняти «реального» Кармелюка від «фольклорного» — радимо прочитати наш новий допис

Архіви – це те, без чого історик – не історик, а історичне дослідження – не дослідження. Побутує думка, що архіви – це щось застаріле й нудне, проте вона хибна. Робота з архівами – важлива, вона надає оригінальності та змісту вашій науковій роботі. Про те, як працювати з архівами Науковій рубриці розповів заступник декана Тарас Юрійович Пшеничний, інтерв'ю з яким ви можете переглянути за посиланням, а ми ділимося цим із вами в новому дописі Наукової рубрики!

А ще Наукове товариство студентів планує допомогти вам із доступом до архіву, який вам потрібен для курсової/магістерської/іншої наукової роботи! Якщо ви потребуєте допомоги з процедурою доступу, то можете заповнити форму за посиланням і ми з вами зв'яжемося

Весна прийшла - тож ми запрошуємо слухачів нашої Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів та молодих вчених!

Цьогорічна Шевченківська весна триватиме цілих 5 днів (10-14 березня), тож свято науки перетворюється на повноцінний фестиваль. 🥳

Більше того - ми підготували для вас сюприз: щодня, перед початком роботи секцій, на усіх присутніх чекатиме невелика лекція від провідних українських науковців, викладачів нашого факультету. Їх імена та теми лекцій ви знайдете в програмі, повну версію якої ми докріплюємо в коментарі цього допису.

Відкриття конференції відбудеться завтра об 11:00. Програму першого конференційного дня докріплюємо в дописі.

‼️Радо чекатимемо усіх!
Оберіть конференційний день у формі, (можна відвідати хоч усі 😉) - та приходьте надихатися.

З любов'ю,
Наукове товариство студентів історичного факультету та Кафедра історії мистецтв. 💙

Ілюстратор: Владислав Шандерик
Дизайн програми підготував: Богдан Новаковський

Товариство!🖋️

Книжкова рубрика Наукового товариства студентів оголошує конкурс найкращих рецензій на художню та фантастичну літературу.

🎁Передбачено 5 призових місць.
Призовий фонд сформовано видавництвом «Віхола», тож
кожен учасник, який посяде призове місце — отримає книгу від видавництва.

Які саме книги на вас чекають — розкажемо в наступних дописах товариства.

🗓️Прийом заявок триватиме до 25 березня включно, конкурс є повністю безкоштовним для учасників.

Результати конкурсу будуть оголошені 2 квітня.
Подальше нагородження узгоджуватиметься із учасниками конкурсу.

‼️Для участі необхідно заповнити форму.
З вимогами до формлення робіт просимо ознайомитися за посиланням.

За наявності запитань просимо звертатися за електронною адресою istfaknts@gmail.com або за телеграм-тегом @JeanSibelius

Календарно вже наступила весна, але вам не вистачає духу пробудження природи?🍃
З цим вам може допомогти наша лекція на тему весняно-обрядового циклу! Ви не тільки дізнаєтесь, які обряди проводили та, які сенси у них вкладали, а ще й навчитеся заспівувати веснянки.🌸
Наша лекторка Юлія Миколайчук покаже який тембр потрібно тримати, щоб правильно закликати весну.
Реєстрація на захід доступна за формою

Дизайнерка: Анастасія Межерицька

💐Останній день подачі тез для участі в XXIII Всеукраїнській конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» вже сьогодні.

Хутчіш заповнюй форму за посиланням💙

Давно хотіли собі придбати шкіряне взуття та чорну шкіряну накидку?

Ми, звичайно, не збираємось засуджувати вас за ваші смаки, але...
Але було б добре, якби ви ще й знали про те, як саме виготовлялася шкіра для такого одягу!
А також про зусилля, які докладали майстри для її вичинки.

Прочитайте про це у новому дописі нашої рубрики "Моя хата не скраю", та дізнайтесь, хто такі чинбарі та як їм жилося.

Авторка: Анастасія Терещенко
Редакторка: Оксана Кулик
Оформлювачка: Вікторія Гуд
Дизайнер: Владислав Шандерик

#несвятігоршкиліплять

Осип Турянський — трагічний свідок війни чи забутий геній літератури? Полонений, який вижив у нелюдських умовах, чи письменник, що передав у слові весь біль людських страждань? А може, його ім’я загубилося в історії, хоча його твори й досі залишаються актуальними? Запрошую зануритися в історію життя Турянського та відкрити для себе його непросту долю в сьогоднішньому дописі.

День Героїв Небесної Сотні — про подвиги, ціну яких неможливо забути. Памʼятаємо та шануємо кожного.

Сніжить вже два дні, але Весна — все одно скоро 🌱

Лагідно нагадуємо вам: прийом тез для участі в ХХІІІ конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» продовжується!

На вас чекатимуть аж 15 секцій:
🔶Археологічні студії
🔷Архівознавство, джерелознавство, спеціальні історичні дисципліни та методологія історії
🔶Військова історія
🔷Економічна історія України та країн світу
🔶Етноконфесійна взаємодія у світовій та вітчизняній історії
🔷Історія культури та мистецтва
🔶Історія міжнародних відносин
🔷Музеєзнавство, памʼяткознавство
🔶Політична історія, державотворення та розвиток владних інституцій
🔷Публічна історія
🔶Соціальна історія України та країн світу
🔷Соціальна та культурна антропологія.
🔶Краєзнавство в Україні та світі
🔷Урбаністика та історична географія

🖋️Подати тези на конференцію можна при заповненні реєстраційної форми
✔️Ознайомитися з вимогами до оформлення тез можна за посиланням

‼️Шевченкіт нагадує: прийом заявок триває до 27 лютого включно.
А також ще раз закликає вас позначити в своєму календарику клітинки 10-14 березня (якщо ви досі цього не зробили), адже це —дати проведення конференції, яка відбудеться повністю в очному форматі.

🎨Дизайнер та ілюстратор: Владислав Шандерик

Валентин Римський — християнський мученик чи покровитель закоханих? Таємний священник, який ризикував життям заради любові, чи відважний чудотворець, здатний зцілювати сліпих? А можливо, це лише красиві легенди, створені віками? Пропоную розглянути детальніше життя Валентина в сьогоднішньому дописі.

Авторка: Юлія Плохотишина
Редакторка: Софія Борищук
Оформлювач: Новаковський Богдан
Дизайнерка: Анастасія Межерицька

Італійські та французькі коментатори поступово "перекрутили" окремі положення «Поетики» та сформували типову для класицизму концепцію єдності місця, часу і дії. Німецький популяризатор естетичних ідеалів Арістотеля, Готгольд Ефраїм Лессінг, вважав «Поетику» такою ж непомильною, як «Основи» Евкліда. Так само важко було уявити освіченого митця без знайомства з думками Арістотеля про прекрасне в Іспанії, Нідерландах та Англії.
Чому саме ця робота впливала на західне мислення про мистецтво впродовж багатьох століть, і донині виклад безліч дискусій?

Читайте в новому дописі книжкової рубрики

Автор: Остап Демків
Редакторка: Марія Левченко
Дизайнер: Богдан Новаковський