Окрім злості, ви, ймовірно, відчуваєте й розчарування. Бо якщо від західних журналістів, геніїв-візіонерів & міжнародних інституцій ми і так нічого не очікували, то приємні й непогані люди без жодної адженди, які тривіалізують чи висміюють біду твоєї країни — це кожного разу раптова підніжка.

…моя улюблена американська письменниця, яка вирішує поміркувати про те, що фото постраждалих від війни українських котиків — постановочні,

…милий і в цілому проукраїнський британський історик у твітері, який пише, що раз уже river Dnipro is trending, то він запостить — ні, не посилання на гуманітарні фонди, а прикольну монету з Борисфеном,

…талановита й харизматична нішева АСМРтистка, яка записує ціле відео, щоб висміяти тих, хто підтримує українських біженців,

etc etc. Якщо чесно, я досі не навчилася ігнорувати вестерняцький западлізм. Але давайте так: кожне таке розчарування — це зайвий привід подивуватися моральній цілісності наших.

Поманділа — поширюю банку полтавських волонтерів на помпи і човни для ДСНС, давайте скинемось по гривні за кожного, хто нас розчарував за ці дні, і допоможемо закрити збір за 0,0001 секунди.

https://send.monobank.ua/jar/p1x47iqiW