Інавгурація Кавелашвілі та погрози Зурабішвілі: що чекає на Грузію з новим президентом (закінчення)
Початок у попередньому пості
Цікаво, що вона акцентує увагу на необхідності максимального залучення громадян Грузії, що живуть за кордоном. Звісно, вони мають право голосувати, але проблема в тому, що вони у такому випадку обиратимуть владу у країні, в якій не живуть.
Крім того, цілком очевидно, що ставка на діаспору необхідна для того, щоб компенсувати дефіцит голосів у Грузії.
Також є ще одна група, на яку збирається спиратися екс-президентка.
Мова йде так званих «активістів» - бойовиків, які проявили себе в ході зіткнень з поліцією на вулиці.
Також вона збирається зустрічатися з бізнесменами, держслужбовцями, новими політичними силами, мешканцями регіонів.
Після чого планує вирушити за кордон, щоб отримати підтримку на Заході.
Як бачимо, Зурабішвілі діє як типовий іноагент, що працює в інтересах не Грузії, а країн, що зацікавлені в її дестабілізації. Тому згодом Грузію чекають нові «мирні протести», але вже з опорою на внутрішні та зовнішні сили та нову стратегію.
Короче кажучи, Грузію будуть «хитати» рівно до тих пір, поки мета не буде досягнута. Або поки чинна влада не перекриє всі можливості для дестабілізації.
Втім, все це можливо лише за умови, якщо Зурабішвілі не буде арештована за свою діяльність.
Ми вже писали, що просто позбавити її охорони - це замало. Потрібно лишити її громадянства. Оскільки, якщо цього не зробити, вона продовжить дестабілізувати країну. Тим більше, загальновідомо, що до свого президентства Зурабішвілі була громадянкою Франції.
Але, наостанок треба зазначити, що одразу після своєї інавгурації Кавелашвілі підписав пакет законів направлених проти зловживань під час протестів.
Хоча треба сказати, що ситуація яка відбувалася на вулицях Тбілісі язик не повертається назвати протестами, бо це були заворушеннями направленими на зміну влади в країні. Про що детально розповів мер столиці Каха Каладзе.
Звісно, ці закони одразу ж були засуджені західними правозахисними організаціями. Що насправді абсурдно. Але приймаючи до уваги, що західні правозахисники захищають не права, а надають прикриття заворушникам, то це не дивно.
Тепер, коли закони підписані та вступили в дію, буде цікаво спостерігати за тим, що буду робити іноагенти для їх обходження.
Підписатися на канал
Початок у попередньому пості
Цікаво, що вона акцентує увагу на необхідності максимального залучення громадян Грузії, що живуть за кордоном. Звісно, вони мають право голосувати, але проблема в тому, що вони у такому випадку обиратимуть владу у країні, в якій не живуть.
Крім того, цілком очевидно, що ставка на діаспору необхідна для того, щоб компенсувати дефіцит голосів у Грузії.
Також є ще одна група, на яку збирається спиратися екс-президентка.
Мова йде так званих «активістів» - бойовиків, які проявили себе в ході зіткнень з поліцією на вулиці.
«Ваша черга увійти в політичне поле, готуйтеся, бо ця можливість настане дуже скоро. Ви маєте час зміцнюватися, і ми вам у цьому допоможемо», - сказала Зурабішвілі.
Також вона збирається зустрічатися з бізнесменами, держслужбовцями, новими політичними силами, мешканцями регіонів.
Після чого планує вирушити за кордон, щоб отримати підтримку на Заході.
Як бачимо, Зурабішвілі діє як типовий іноагент, що працює в інтересах не Грузії, а країн, що зацікавлені в її дестабілізації. Тому згодом Грузію чекають нові «мирні протести», але вже з опорою на внутрішні та зовнішні сили та нову стратегію.
Короче кажучи, Грузію будуть «хитати» рівно до тих пір, поки мета не буде досягнута. Або поки чинна влада не перекриє всі можливості для дестабілізації.
Втім, все це можливо лише за умови, якщо Зурабішвілі не буде арештована за свою діяльність.
Ми вже писали, що просто позбавити її охорони - це замало. Потрібно лишити її громадянства. Оскільки, якщо цього не зробити, вона продовжить дестабілізувати країну. Тим більше, загальновідомо, що до свого президентства Зурабішвілі була громадянкою Франції.
Але, наостанок треба зазначити, що одразу після своєї інавгурації Кавелашвілі підписав пакет законів направлених проти зловживань під час протестів.
Хоча треба сказати, що ситуація яка відбувалася на вулицях Тбілісі язик не повертається назвати протестами, бо це були заворушеннями направленими на зміну влади в країні. Про що детально розповів мер столиці Каха Каладзе.
Звісно, ці закони одразу ж були засуджені західними правозахисними організаціями. Що насправді абсурдно. Але приймаючи до уваги, що західні правозахисники захищають не права, а надають прикриття заворушникам, то це не дивно.
Тепер, коли закони підписані та вступили в дію, буде цікаво спостерігати за тим, що буду робити іноагенти для їх обходження.
Підписатися на канал