проковтнула за сьогодні решту 550 сторінок і от шо скажу
пітьма хоч і здається на перший погляд містичним детективчиком насправді є великим роздумом про людське зло, байдужість, прощення, людські гріхи і їх спокуту. вся книжка буквально є однією великою відсилкою - на поверхні лежать грецькі міфи і біблія, трошки під ними - данте, кінг і колесо сансари, і це явно тільки початок. імена у павлюка невипадкові, більшість (а може і усі?) мають в собі прихований символізм.
за вайбом схоже на дуже тріповий епізод чорного зеркала, на проклятий острів і те забуте богом село з власним богом-мером навіть трошки схоже на памфір. атмосфера дуже моторошна і постійно змушує тебе задумуватись, що реальне, а що вигадка.
мій скромний висновок: 10/10, пітьма дійсно варта всього хайпу.
деякі речі після першого прочитання залишились для мене незрозумілими або недокрученими, тому я сто відсотків ще буду її перечитувати, пережовувати, шукати всі пасхалки і проводити аналогії.
пітьма хоч і здається на перший погляд містичним детективчиком насправді є великим роздумом про людське зло, байдужість, прощення, людські гріхи і їх спокуту. вся книжка буквально є однією великою відсилкою - на поверхні лежать грецькі міфи і біблія, трошки під ними - данте, кінг і колесо сансари, і це явно тільки початок. імена у павлюка невипадкові, більшість (а може і усі?) мають в собі прихований символізм.
за вайбом схоже на дуже тріповий епізод чорного зеркала, на проклятий острів і те забуте богом село з власним богом-мером навіть трошки схоже на памфір. атмосфера дуже моторошна і постійно змушує тебе задумуватись, що реальне, а що вигадка.
мій скромний висновок: 10/10, пітьма дійсно варта всього хайпу.
деякі речі після першого прочитання залишились для мене незрозумілими або недокрученими, тому я сто відсотків ще буду її перечитувати, пережовувати, шукати всі пасхалки і проводити аналогії.