сиджу читаю «вовчі землі» і яка ж це хороша книжка!

чимось вона нагадує відьмака, от тільки з нечистю тут товаришує сліпа жінка (яка до того ж дуже давня і саркастична). сюжет досі до кінця не зрозумілий, бо тут кілька ліній одразу, але основна — захист лорда і полювання на мисливця/серійного вбивцю в світі духів і нечисті. мені подобається світобудова і стиль написання, бо він поступово затягує і занурює в сві🥽🕯

а ще з цікавого, тут епіграфи — це цитати з інших книжок, і є навіть цитата з «шістки воронів»!
#лічі_читає