Може, так би невидимо й жив,
та котроїсь липневої ночі
впала зірка з високих верхів
У дитячі незамкнені очі —
пропекла борозну межи брів
і засіяла пам'ять золою...
Затулитись од неї хотів —
Та долоня була замалою.
© Ігор Римарук
та котроїсь липневої ночі
впала зірка з високих верхів
У дитячі незамкнені очі —
пропекла борозну межи брів
і засіяла пам'ять золою...
Затулитись од неї хотів —
Та долоня була замалою.
© Ігор Римарук