Війна забрала лозівчанина Олега Лобойко
Серце молодшого сержанта Лобойка Олега Михайловича, зупинилося в КП “Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова” 19 грудня 2024 року. З важкими пораненнями, отриманими 28 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання, командира танкового гранатомету 1 протитанкового відділення протитанкового взводу, роти вогневої підтримки 4 батальйону оперативного призначення, доставили до медичного закладу. Поранення Олегу Лобойко завдано у результаті скиду вибухівки з ворожого БПЛА в районі н.п. Новоданилівка Запорізької області.
Лобойко Олег Михайлович народився 3 липня 1972 року в с. Козача Лопань, Дергачівського району, Харківської області. Згодом родина переїхала на постійне місце проживання до м. Лозова.
Освіту Олег здобував у Лозівській загальноосвітній школі № 12. Був активним, доброзичливим юнаком, мав багато друзів.
У 1990 році був призваний на строкову військову службу. Після її проходження пішов навчатися до Харківського залізничного технікуму, де отримав професію «Технік-електрик».
Створив сім’ю. Народилася донька Маргарита, яка стала сенсом його життя.
Працював Олег Михайлович старшим електромеханіком ремонтно-ревізійної ділянки ЕЧ-6 на залізниці м. Лозова.
У 2024 році був мобілізований Лозівським РТЦК та СП.
У загиблого залишилися: мати – Валентина Павлівна та донька - Маргарита.
Щирі співчуття рідним та близьким загиблого захисника. Царство небесне та вічний спокій полеглому!
Серце молодшого сержанта Лобойка Олега Михайловича, зупинилося в КП “Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова” 19 грудня 2024 року. З важкими пораненнями, отриманими 28 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання, командира танкового гранатомету 1 протитанкового відділення протитанкового взводу, роти вогневої підтримки 4 батальйону оперативного призначення, доставили до медичного закладу. Поранення Олегу Лобойко завдано у результаті скиду вибухівки з ворожого БПЛА в районі н.п. Новоданилівка Запорізької області.
Лобойко Олег Михайлович народився 3 липня 1972 року в с. Козача Лопань, Дергачівського району, Харківської області. Згодом родина переїхала на постійне місце проживання до м. Лозова.
Освіту Олег здобував у Лозівській загальноосвітній школі № 12. Був активним, доброзичливим юнаком, мав багато друзів.
У 1990 році був призваний на строкову військову службу. Після її проходження пішов навчатися до Харківського залізничного технікуму, де отримав професію «Технік-електрик».
Створив сім’ю. Народилася донька Маргарита, яка стала сенсом його життя.
Працював Олег Михайлович старшим електромеханіком ремонтно-ревізійної ділянки ЕЧ-6 на залізниці м. Лозова.
У 2024 році був мобілізований Лозівським РТЦК та СП.
У загиблого залишилися: мати – Валентина Павлівна та донька - Маргарита.
Щирі співчуття рідним та близьким загиблого захисника. Царство небесне та вічний спокій полеглому!