Лабораторна миша dan repost
Діма завжди соромиться.
Він фантастичний хлопець - бойовий медик. Вміє у всі ті крапельниці, оклюзійки і «дай шось, бо болить голова, а якщо ще від живота поможе - взагалі зашібісь. І ще від нежиті».
А воно, до речі, так і буває: саме фантастичні - дуже сором‘язливі.
Ніц сам не попросить.
Воно ж добре, що його тітка Оксана мене знає особисто, то два роки тому лишила запит на евакуаційну машину для Дімкіного підрозділу.
Тоді тачку на фронт подарувала родина Юрій Кравець - чорний додж нітро.
Ми його відлагодили, тітка Оксана сама з нами в колоні переганяла.
Так Діма і служить весь цей час.
- Тьоть Оксан, треба запчастини раз-два-три [довжелезний список].
- Альо, Антон? Це Оксана. Тут Дімкє запчастини треба. Можеш допомогти? Список ось такий…
- А чого він сам не набере?)))
- Ой, Антон, соромиться.
Нещодавно, після двох років служби машини, попросились на важкий ремонт Нітро.
Машина ж евакуаційна, дороги не розбирає, ушатали її міцно.
Ті самі діалоги:
- Тьоть Оксан, це Діма, поможіть.
- Алло, Антон? Тут Нітро можна в ваші реабілітачки запхнути?
- А чо він не сам питає?)))
Так ми дивним чином і спілкувались.
Дякую Вам усім ще раз, до речі, що допомогли з ремонтом тачки.
А Діма тим часом перевівся з 48 бригади у 117.
Перекинувся у самісіньке пекло.
Стояв оце до вчора на Покровському напрямку.
Там зараз важкі бої ідуть, якщо чули.
Нарешті в Покровську замість клумб почали копати окопи і встановлювати зуби дракона.
Бої важкі, поранених в Дімкіному підрозділі багато.
Діма всіх 300 вивіз.
Так, завдяки відремонтованому Вами Нітро.
Що характерно, фантастичний медик завжди фантастично лізе в найфантастичнішу дупу.
Таку, що й побратими кажуть:
- Ти що, здурів? Не лізь, не вернешся.
А Дімка: - Та як же я не полізу? Я ж можу.
Це цитати, єслі шо.
Завтра чи післязавтра Діма вертається в Київ.
На щиті.
Він всіх вивіз, але його самого врятувати вже не змогли.
Спочатку міномети, а потім… Не суть.
Ви бачили це фото тижні два тому.
Ми із Вами передали Дмитрий Лагойко справну машину, яка за два тижні проробила неймовірну роботу.
Але там обличчя Діми було заблюрене.
Тут же блюрити вже немає сенсу.
Діма вертається додому.
Просто гляньте, яким фантастичним він був.
Бойовий медик.
До кінця.
Oksana Podlyachuk, Лагойко Настя, мої найщиріші співчуття усій Вашій родині.
Я не знаю, що ще додати…
Підтримати родину можна тут
4149499168241436 Лагойко Анастасія.
Майте тиху ніч.
Він фантастичний хлопець - бойовий медик. Вміє у всі ті крапельниці, оклюзійки і «дай шось, бо болить голова, а якщо ще від живота поможе - взагалі зашібісь. І ще від нежиті».
А воно, до речі, так і буває: саме фантастичні - дуже сором‘язливі.
Ніц сам не попросить.
Воно ж добре, що його тітка Оксана мене знає особисто, то два роки тому лишила запит на евакуаційну машину для Дімкіного підрозділу.
Тоді тачку на фронт подарувала родина Юрій Кравець - чорний додж нітро.
Ми його відлагодили, тітка Оксана сама з нами в колоні переганяла.
Так Діма і служить весь цей час.
- Тьоть Оксан, треба запчастини раз-два-три [довжелезний список].
- Альо, Антон? Це Оксана. Тут Дімкє запчастини треба. Можеш допомогти? Список ось такий…
- А чого він сам не набере?)))
- Ой, Антон, соромиться.
Нещодавно, після двох років служби машини, попросились на важкий ремонт Нітро.
Машина ж евакуаційна, дороги не розбирає, ушатали її міцно.
Ті самі діалоги:
- Тьоть Оксан, це Діма, поможіть.
- Алло, Антон? Тут Нітро можна в ваші реабілітачки запхнути?
- А чо він не сам питає?)))
Так ми дивним чином і спілкувались.
Дякую Вам усім ще раз, до речі, що допомогли з ремонтом тачки.
А Діма тим часом перевівся з 48 бригади у 117.
Перекинувся у самісіньке пекло.
Стояв оце до вчора на Покровському напрямку.
Там зараз важкі бої ідуть, якщо чули.
Нарешті в Покровську замість клумб почали копати окопи і встановлювати зуби дракона.
Бої важкі, поранених в Дімкіному підрозділі багато.
Діма всіх 300 вивіз.
Так, завдяки відремонтованому Вами Нітро.
Що характерно, фантастичний медик завжди фантастично лізе в найфантастичнішу дупу.
Таку, що й побратими кажуть:
- Ти що, здурів? Не лізь, не вернешся.
А Дімка: - Та як же я не полізу? Я ж можу.
Це цитати, єслі шо.
Завтра чи післязавтра Діма вертається в Київ.
На щиті.
Він всіх вивіз, але його самого врятувати вже не змогли.
Спочатку міномети, а потім… Не суть.
Ви бачили це фото тижні два тому.
Ми із Вами передали Дмитрий Лагойко справну машину, яка за два тижні проробила неймовірну роботу.
Але там обличчя Діми було заблюрене.
Тут же блюрити вже немає сенсу.
Діма вертається додому.
Просто гляньте, яким фантастичним він був.
Бойовий медик.
До кінця.
Oksana Podlyachuk, Лагойко Настя, мої найщиріші співчуття усій Вашій родині.
Я не знаю, що ще додати…
Підтримати родину можна тут
4149499168241436 Лагойко Анастасія.
Майте тиху ніч.