Казка на Ніч: Поламаний зореліт (друга частина)
Минуло кілька днів після того, як Алекс отримав мапу. Вона лежала на його столі, мовчазно мерехтячи своїм блакитним світлом. Але одного вечора, коли Алекс саме малював у блокноті уявний дизайн зорельота, мапа раптом ожила. Її світло стало яскравішим, і на поверхні з'явився новий символ — сяюча стрілка, що вказувала вгору.
— Що це означає? — здивувався Алекс.
Раптом у кімнаті з’явилася голограма Ореліса. Його образ був напівпрозорий, але вираз його обличчя був сповнений рішучості.
— Вітаю, Алекс. Мапа готова вести тебе до Орації. Але щоб потрапити туди, тобі потрібен космічний корабель. Ти можеш його побудувати, використовуючи ресурси на твоїй планеті. Я допоможу, — сказав Ореліс.
Алекс відчув хвилювання. Він мріяв про космічні подорожі все життя, але побудувати справжній зореліт?! Це було чимось неймовірним.
— З чого почати? — запитав він.
— Почни з міцного каркаса, — відповів Ореліс. — Використай металеві частини, які можна знайти у твоєму гаражі. Я передам тобі схему.
На мапі з’явилася тривимірна модель корабля. Вона була невеликою, але достатньо просторою для одного пасажира. Алекс розпочав пошуки матеріалів.
Наступні кілька днів хлопчик провів у гаражі. Він знайшов старі металеві труби, алюмінієві пластини та навіть деталі старого велосипедного насоса, які ідеально підходили для створення системи повітряного регулювання. Ореліс спілкувався з ним через мапу, даючи поради:
— Цей двигун потрібно закріпити тут. Добре, тепер перевір гвинти. Пам’ятай, симетрія важлива для стійкості корабля.
Проблеми виникали постійно. Одного разу Алекс помітив, що зібраний каркас почав хитатися. Щоб виправити це, він знайшов кілька міцних болтів і закріпив основні елементи додатковими перекладинами.
— Молодець, Алекс! Ти вже майже готовий, — сказав Ореліс, спостерігаючи за його роботою.
Найбільшою проблемою було джерело енергії. Ореліс порадив використовувати магніти з моторів, які були у старих побутових приладах. Алекс провів цілий день, розбираючи стару пральну машину та мікрохвильовку, що стояли в коморі.
Врешті-решт він створив простий, але потужний енергетичний блок. Коли Алекс під’єднав його до корабля, мапа засвітилася ще яскравіше. Здавалося, вона схвалювала його роботу.
— Тепер залишилося тільки закрити обшивку й протестувати двигун, — сказав Ореліс.
Алекс закріпив алюмінієві пластини, які служили зовнішньою оболонкою, і покрив їх спеціальним спреєм, що відбивав тепло. На носі корабля він намалював маленьку зірку — символ своєї мрії.
Коли все було готово, він натиснув кнопку запуску двигуна і корабель загудів.
— У тебе вийшло! — радісно вигукнув Ореліс. — Тепер ти готовий до подорожі.
Алекс дивився на своє творіння, відчуваючи гордість. Попереду була велика пригода, але зараз він знав одне: коли мрієш і працюєш над своєю метою, усе можливо.
Кінець другої частини.
Читати першу частину.
🦉 Мерітейл
Минуло кілька днів після того, як Алекс отримав мапу. Вона лежала на його столі, мовчазно мерехтячи своїм блакитним світлом. Але одного вечора, коли Алекс саме малював у блокноті уявний дизайн зорельота, мапа раптом ожила. Її світло стало яскравішим, і на поверхні з'явився новий символ — сяюча стрілка, що вказувала вгору.
— Що це означає? — здивувався Алекс.
Раптом у кімнаті з’явилася голограма Ореліса. Його образ був напівпрозорий, але вираз його обличчя був сповнений рішучості.
— Вітаю, Алекс. Мапа готова вести тебе до Орації. Але щоб потрапити туди, тобі потрібен космічний корабель. Ти можеш його побудувати, використовуючи ресурси на твоїй планеті. Я допоможу, — сказав Ореліс.
Алекс відчув хвилювання. Він мріяв про космічні подорожі все життя, але побудувати справжній зореліт?! Це було чимось неймовірним.
— З чого почати? — запитав він.
— Почни з міцного каркаса, — відповів Ореліс. — Використай металеві частини, які можна знайти у твоєму гаражі. Я передам тобі схему.
На мапі з’явилася тривимірна модель корабля. Вона була невеликою, але достатньо просторою для одного пасажира. Алекс розпочав пошуки матеріалів.
Наступні кілька днів хлопчик провів у гаражі. Він знайшов старі металеві труби, алюмінієві пластини та навіть деталі старого велосипедного насоса, які ідеально підходили для створення системи повітряного регулювання. Ореліс спілкувався з ним через мапу, даючи поради:
— Цей двигун потрібно закріпити тут. Добре, тепер перевір гвинти. Пам’ятай, симетрія важлива для стійкості корабля.
Проблеми виникали постійно. Одного разу Алекс помітив, що зібраний каркас почав хитатися. Щоб виправити це, він знайшов кілька міцних болтів і закріпив основні елементи додатковими перекладинами.
— Молодець, Алекс! Ти вже майже готовий, — сказав Ореліс, спостерігаючи за його роботою.
Найбільшою проблемою було джерело енергії. Ореліс порадив використовувати магніти з моторів, які були у старих побутових приладах. Алекс провів цілий день, розбираючи стару пральну машину та мікрохвильовку, що стояли в коморі.
Врешті-решт він створив простий, але потужний енергетичний блок. Коли Алекс під’єднав його до корабля, мапа засвітилася ще яскравіше. Здавалося, вона схвалювала його роботу.
— Тепер залишилося тільки закрити обшивку й протестувати двигун, — сказав Ореліс.
Алекс закріпив алюмінієві пластини, які служили зовнішньою оболонкою, і покрив їх спеціальним спреєм, що відбивав тепло. На носі корабля він намалював маленьку зірку — символ своєї мрії.
Коли все було готово, він натиснув кнопку запуску двигуна і корабель загудів.
— У тебе вийшло! — радісно вигукнув Ореліс. — Тепер ти готовий до подорожі.
Алекс дивився на своє творіння, відчуваючи гордість. Попереду була велика пригода, але зараз він знав одне: коли мрієш і працюєш над своєю метою, усе можливо.
Кінець другої частини.
Читати першу частину.
🦉 Мерітейл