Казка на Ніч: Поламаний зореліт (третя частина)
Алекс сидів у своєму кораблі, дивлячись на мерехтливі вогники зірок, які заповнювали космос навколо. Мапа перед ним сяяла м’яким блакитним світлом, а червона лінія показувала маршрут, що вів до загадкової планети Орації.
— Починаємо подорож, — сказав він сам собі, натиснувши кнопку запуску двигуна. Корабель плавно піднявся і вирушив назустріч невідомому.
За кілька годин польоту Алекс зіткнувся з першою перешкодою — астероїдним полем. Величезні камені рухалися хаотично, часом зіштовхуючись між собою. Корабель затремтів, і Алекс схопився за штурвал.
— Ореліс, ти не попереджав мене про це! — вигукнув хлопчик, хоч його голографічного наставника вже не було поруч.
Він зосередився і, слідуючи підказкам на екрані корабля, почав маневрувати між астероїдами. Один із каменів усе ж зачепив корпус, і Алекс швидко ввімкнув захисне поле. Йому вдалося пройти крізь цю небезпечну зону, але його серце було сповнене хвилювання ще дуже довго.
— Можливо, це лише початок випробувань, — прошепотів він, вдивляючись у нескінченний космос.
Раптом навколо пролунало дивне гудіння, а корабель почав втрачати швидкість. На екрані з’явився сигнал, схожий на серію химерних звуків і символів. Алекс зупинився, не знаючи, що робити.
— Що це може бути? — задумався він.
В цю мить на горизонті з’явився інший корабель. Він був схожий на величезну медузу з сяючими щупальцями.
— Хто це? — Алекс увімкнув комунікацію.
На екрані з’явилося обличчя іншого мандрівника. Це була дівчина з пурпуровою шкірою та блискучими очима.
— Я Ліра з планети Етель. Схоже, ти теж шукаєш Орацію, — сказала вона. — Це сигнал охоронців маршруту. Вони перевіряють наші наміри.
Ліра пояснила, що сигнал потрібно не просто розгадати, а відповісти з правдивими словами про свою мету. Алекс записав коротке повідомлення:
«Я Алекс із планети Земля. Я подорожую, щоб дізнатися більше про Всесвіт і допомогти своїй планеті».
Після цього сигнал зник, а кораблі знову змогли рухатися зі звичною швидкістю.
Алекс і Ліра продовжили шлях разом. Через деякий час їх зупинили три сяючі кораблі, які, здавалося, складалися з чистого світла. З кораблів пролунав голос:
— Чому ви шукаєте Орацію?
Ліра відповіла першою:
— Ми хочемо отримати знання, щоб допомогти своїм планетам.
Охоронці попросили кожного довести свою щирість. Ліра розповіла, що подорожує, щоб знайти спосіб зберегти свою планету, яка страждає від нестачі води. Алекс поділився своєю історією про те, як допоміг Орелісу й вирішив використовувати знання для того, щоб покращити життя на Землі.
— Ваші наміри чисті. Ви можете продовжити шлях, — промовив голос, і кораблі-охоронці зникли.
Коли Алекс і Ліра нарешті досягли Орації, перед ними відкрилася дивовижна картина. Вся планета була вкрита сяючими лісами та райдужними озерами. Атмосфера здавалася тихою, ніби планета чекала своїх гостей.
Алекс обережно посадив корабель на рівнині, оточеній світними квітами. Як тільки вони ступили на землю, перед ними з’явилася стежка з мерехтливих каменів, яка вела у глиб лісу.
— Це шлях із мапи, — сказав Алекс.
Друзі зрозуміли, що попереду на них чекає головне сховище знань, і лише їхня мудрість, рішучість та здатність працювати разом зможуть відкрити його таємниці.
Кінець третьої частини.
Читати першу частину.
Читати другу частину.
🦉 Мерітейл
Алекс сидів у своєму кораблі, дивлячись на мерехтливі вогники зірок, які заповнювали космос навколо. Мапа перед ним сяяла м’яким блакитним світлом, а червона лінія показувала маршрут, що вів до загадкової планети Орації.
— Починаємо подорож, — сказав він сам собі, натиснувши кнопку запуску двигуна. Корабель плавно піднявся і вирушив назустріч невідомому.
За кілька годин польоту Алекс зіткнувся з першою перешкодою — астероїдним полем. Величезні камені рухалися хаотично, часом зіштовхуючись між собою. Корабель затремтів, і Алекс схопився за штурвал.
— Ореліс, ти не попереджав мене про це! — вигукнув хлопчик, хоч його голографічного наставника вже не було поруч.
Він зосередився і, слідуючи підказкам на екрані корабля, почав маневрувати між астероїдами. Один із каменів усе ж зачепив корпус, і Алекс швидко ввімкнув захисне поле. Йому вдалося пройти крізь цю небезпечну зону, але його серце було сповнене хвилювання ще дуже довго.
— Можливо, це лише початок випробувань, — прошепотів він, вдивляючись у нескінченний космос.
Раптом навколо пролунало дивне гудіння, а корабель почав втрачати швидкість. На екрані з’явився сигнал, схожий на серію химерних звуків і символів. Алекс зупинився, не знаючи, що робити.
— Що це може бути? — задумався він.
В цю мить на горизонті з’явився інший корабель. Він був схожий на величезну медузу з сяючими щупальцями.
— Хто це? — Алекс увімкнув комунікацію.
На екрані з’явилося обличчя іншого мандрівника. Це була дівчина з пурпуровою шкірою та блискучими очима.
— Я Ліра з планети Етель. Схоже, ти теж шукаєш Орацію, — сказала вона. — Це сигнал охоронців маршруту. Вони перевіряють наші наміри.
Ліра пояснила, що сигнал потрібно не просто розгадати, а відповісти з правдивими словами про свою мету. Алекс записав коротке повідомлення:
«Я Алекс із планети Земля. Я подорожую, щоб дізнатися більше про Всесвіт і допомогти своїй планеті».
Після цього сигнал зник, а кораблі знову змогли рухатися зі звичною швидкістю.
Алекс і Ліра продовжили шлях разом. Через деякий час їх зупинили три сяючі кораблі, які, здавалося, складалися з чистого світла. З кораблів пролунав голос:
— Чому ви шукаєте Орацію?
Ліра відповіла першою:
— Ми хочемо отримати знання, щоб допомогти своїм планетам.
Охоронці попросили кожного довести свою щирість. Ліра розповіла, що подорожує, щоб знайти спосіб зберегти свою планету, яка страждає від нестачі води. Алекс поділився своєю історією про те, як допоміг Орелісу й вирішив використовувати знання для того, щоб покращити життя на Землі.
— Ваші наміри чисті. Ви можете продовжити шлях, — промовив голос, і кораблі-охоронці зникли.
Коли Алекс і Ліра нарешті досягли Орації, перед ними відкрилася дивовижна картина. Вся планета була вкрита сяючими лісами та райдужними озерами. Атмосфера здавалася тихою, ніби планета чекала своїх гостей.
Алекс обережно посадив корабель на рівнині, оточеній світними квітами. Як тільки вони ступили на землю, перед ними з’явилася стежка з мерехтливих каменів, яка вела у глиб лісу.
— Це шлях із мапи, — сказав Алекс.
Друзі зрозуміли, що попереду на них чекає головне сховище знань, і лише їхня мудрість, рішучість та здатність працювати разом зможуть відкрити його таємниці.
Кінець третьої частини.
Читати першу частину.
Читати другу частину.
🦉 Мерітейл