Міндовкілля

🌲У лісі-лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялиночка і…козуля, і рись!

❄️У природному заповіднику “Горгани” фотопастка зазнімкувала постаті диких тварин на локації з казковими ялинками.

Козуля і рись ніби “завмерли” на мить, щоб помилуватися красою засніжених Карпат.

⭐️З Різдвом Христовим!

💬«Українське Різдво – свято родинного затишку та давніх традицій. З Різдвом Христовим пов’язано безліч прекрасних звичаїв святкування, які є унікальними для різних куточків України. Наприклад, так виглядає святкування Різдва на території еколого-освітнього візит-центру НПП "Верховинський". Так звана “шопка” – це ансамбль вирізьблених із дерева фігур новонародженого дитяти, його матері, волхвів та ягнятка. Кожен, хто проїжджає повз, має змогу помилуватися цим видовищем і зробити фото на пам’ять. Родзинка святкування – традиційна коляда в гуцульському одязі, яка триває до Водохреща», - Світлана Гринчук.

❗️Сьогодні, у Різдво, росія знову атакувала українську енергетику. Ворог продовжує свої намагання занурити нас у темряву, позбавити можливості провести цей день у родинному колі, як це було завжди. Продовжує руйнувати наші домівки своїми російськими бомбами.

Але попри це, різдвяна зірка зійшла. Так само, як колись над Запорізькою Січчю, над землянками борців за українську незалежність, над українськими містами і селами, попри атеїстичну радянську пропаганду, голодомори та світові війни.

Різдво – це символ надії. Сьогодні наше головне завдання – плекати цю надію, жити й розвиватися далі, що б не сталося.

💬 «Побажаймо сьогодні щасливого Різдва Христового всім, хто зараз на першій лінії оборони: тим, хто керує дроном, стоїть на варті проти російських ракет, йде у розвідку. Тим, хто працює у цей день. Тим, хто смакує кутю при світлі свічок, без святкових гірлянд. Усім, хто чекає рідних додому. Усім, хто переживає непоправні втрати. Усім, хто поруч», - Світлана Гринчук.

🇺🇦🇪🇺Україна та ЄС: зелений курс продовжується!

🤝Європейська комісія в оновленому складі розпочала свою роботу. Україні ж необхідно вибудовувати співпрацю з її новими членами. Як зробити це максимально ефективно, обговорили представники Уряду, Парламенту та громадськості.

Гарні новини – продовження Європейської зеленої угоди та підтримка процесу розширення ЄС залишаються серед пріоритетів роботи Єврокомісії. Це означає, що загалом співпраця продовжуватиметься в тому ж напрямку, що й раніше.

👥Учасники дискусії "Україна та політика нового складу Єврокомісії: як вибудувати співпрацю в умовах оновленого зеленого курсу" відзначили, що за останні роки, навіть в таких складних умовах Україна досягла значних євроінтеграційних успіхів у сфері довкілля та боротьби зі зміною клімату.

“Виклики перед нами стоять дуже серйозні. Напевно, наша країна перша, яка взяла на себе такі амбітні зобов’язання за такий короткий термін. І зараз нам потрібно дуже багато працювати, аби їх втілити. Особливу увагу приділяємо створенню дорожніх карт і покрокових механізмів імплементації. Із стратегічних досягнень – в цьому році було прийнято Закон "Про основні засади державної кліматичної політики України", яким встановлено 2050 рік датою досягнення кліматичної нейтральності. Крім того, схвалено Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, розроблену за ініціативи Міндовкілля”, – зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва

⚖️Головні ж виклики для України стосуються адаптації законодавства до стандартів ЄС. І це складне питання, оскільки має значний вплив на промисловість та економіку країни.

📄 Наразі розроблено законопроєкт про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу, про речовини що руйнують озоновий шар. Вона передбачає поступове вилучення з обігу гідрофторвуглеців (ГФВ) – потужних парникових газів, які використовуються у холодильній техніці та системах кондиціонування повітря. Виконання її вимог потребуватиме значних інвестицій та впровадження новітніх технологій.

💡Другий виклик – впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. СТВ це новий і складний фінансовий механізм для України, який сприятиме скороченню викидів та стане важливим кроком до досягнення кліматичних цілей. Впровадження цієї системи не лише стимулюватиме бізнес інвестувати в екологічні технології, але й матиме позитивний вплив на економіку країни, сприяючи її адаптації до європейських стандартів та відкриваючи нові можливості для міжнародної співпраці. Наразі Міндовкілля розроблено план впровадження національної СТВ, який проходить погодження.

📊Ще одним складним, але нагальним завданням є відновлення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Наразі розроблено законопроєкт, який вже ухвалено Верховною Радою України в першому читанні і очікується остаточне прийняття у першому кварталі наступного року. Основна мета – дотримання стратегічного курсу держави для набуття повноправного членства України в ЄС та виконання зобов’язань України в рамках UKRAINE FACILITY.

“Війна створює додаткові виклики, але ми продовжуємо активний діалог з ЄС, шукаємо підтримки міжнародних партнерів, залучаємо громадськість та бізнес. Адже спільними зусиллями ми здатні впоратися з усіма викликами. Україна має потенціал не лише подолати ці труднощі, але й використати їх як каталізатор для сталого повоєнного відновлення”, – підсумувала

Вікторія Киреєва.

🇪🇺 Оновлена Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди: розповідаємо про нововведення в деталях

Продовжуємо аналізувати ключові зміни у європейському законодавстві. В минулій публікації ми розповідали про ТОП-3 нововведення переглянутої Директиви 2010/75/ЄС. Це рух до декарбонізації виробничих процесів, покращення ефективності використання ресурсів та сприяння циркулярній економіці, новий підхід до видачі дозволів підприємствам.

📄 Серед інших змін, що безпосередньо пов'язані з охороною навколишнього природного середовища, можна виокремити наступні:

⏺ ЄС розширило  сферу застосування оновленої Директиви.  До неї включено кілька нових видів діяльності, для яких будуть розроблені висновки з найкращих доступних технологій та методів управління. Йдеться про видобуток руд (боксити, хром, кобальт, мідь, золото, залізо, свинець, літій, марганець, нікель, паладій, платина, олово, вольфрам і цинк), виробництво акумуляторних батарей, виробництво водню шляхом електролізу води, експлуатацію полігонів відходів тощо. Також, в Директиві вводиться новий розділ щодо вирощування птиці та свиней.
⏺ Окрім декарбонізації, ефективного використання ресурсів та сприяння циркулярній економіці оновлені НДТМ мають забезпечити використання менш токсичних небезпечних хімічних речовин.
⏺ Вперше в законодавство ЄС у сфері навколишнього природного середовища вводяться положення щодо права людини на компенсацію фізичними або юридичними особами шкоди, завданої здоров'ю людини в процесі діяльності установок внаслідок невиконання національних заходів, ухвалених відповідно до цієї Директиви. Для «найсерйозніших порушень» передбачено штрафи у розмірі не менше 3% річного обігу оператора на рівні ЄС у фінансовому році, що передує року порушення. Також розширені повноваження компетентних органів щодо призупинення діяльності установок, які працюють з порушенням умов експлуатації. Таким чином, підсилено норми, що запобігають потенційним порушенням.

📄 Разом з переглядом Директиви набрав чинності новий Регламент про Портал промислових викидів (IEPR). Він має замінити європейський Реєстр викидів та перенесення забруднювачів (E-PRTR). Портал покращить доступ громадськості до екологічних даних, забезпечуючи можливість отримати інформацію про дозволи, видані в ЄС. Вебсайт Порталу надаватиме більш вичерпну інформацію про промислові об'єкти, спростить електронне звітування для операторів та посилить моніторинг викидів і використання ресурсів.

Протягом наступних двох років Єврокомісія розробить форми звітності операторів для Порталу, що відображатимуть інформацію про обсяги викидів та використання ресурсів. Перші дані будуть подані підприємствами у 2027 році та опубліковані на Порталі у 2028 році.

Нагадаємо, що оновлена Директива набула чинності 4 серпня 2024 року. Держави-члени ЄС мають 22 місяці для її транспонування в національне законодавство.

З попереднім матеріалом можна ознайомитися за посиланням.

🐻Доброго бадьорого ранку від ведмедів з “Синевиру”

Бажаємо вам продуктивного понеділка і веселого настрою, як у цих ведмедиків з Реабілітаційного центру бурого ведмедя, розташованому в нацпарку "Синевир"

Ну і давайте зацінимо їх стетчинг. Вражає як не як?

📸@iruncya // sergeeva_ansta

🇺🇦🇱🇹 Литва залишається надійним партнером України у питаннях захисту та відновлення довкілля, - Світлана Гринчук.
 
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук взяла участь у перших міжурядових консультаціях між Україною та Литвою, результатом яких стало підписання прем’єр-міністрами Денисом Шмигалем та Гінтаутасом Палуцкасом спільної заяви щодо співпраці на найближчу перспективу.

«Рада особисто познайомитися з новопризначеним Міністром навколишнього середовища Литовської Республіки Повіласом Подярскісом. З колегою обговорили подальші напрямки співпраці у довкіллєвій сфері», - зазначила Світлана Гринчук.

За її словами, Литва залишається нашим надійним партнером у процесі євроінтеграції. Литовські колеги запевнили, що продовжать надавати Україні як політичну, так і консультативну підтримку протягом усього переговорного процесу щодо вступу до ЄС та на шляху до Північноатлантичного альянсу.

«Подякувала литовським партнерам за допомогу природно-заповідному фонду та лісовому господарству України. З 2022 року Литва здійснює шефство над нацпарком Пуща Радзивіла. Крім того, з початку повномасштабного вторгнення рф лісовим господарствам та нацпаркам «Нобельський», «Пуща Радзівіла», «Нижньодністровський», «Кам’янська Січ», «Синевир», Рівненському природному заповіднику передано від Литовської Республіки 33 автомобілі, моторні човни, обладнання для відеоспостереження, 300 комплектів протипожежного одягу, комп’ютери, дрони, фотопастки тощо. Очікуємо у 2025 році на передачу ще низки техніки, яка сприятиме покращенню лісової інфраструктури та підвищенню ефективності реагування на надзвичайні ситуації», - наголосила Світлана Гринчук.

Ще один ключовий трек нашого співробітництва із Литвою – пункт 8 Формули миру Володимира Зеленського про екологічну безпеку. Він є фундаментальним для отримання Україною репарацій за зруйноване довкілля, реалізації проєктів “зеленого” відновлення України та впровадження європейських стандартів.

«Вдячна литовським та українським колегам за продуктивну роботу та єдність у поглядах на майбутнє України та всього європейського континенту. Впевнена, цей день у Києві дасть вагомий поштовх для розвитку спільних ініціатив», - подякувала Світлана Гринчук.