Мене звуть Скотар Сергій (Чубака)
Я військовослужбовець Збройних Сил України, служу за контрактом уже понад 8 років.
Протягом цього часу проходив службу в різних підрозділах: артилерії, артилерійській розвідці, командував механізованим відділенням, був головним сержантом взводу, головним сержантом роти та командиром взводу.
За роки служби я підготував сотні військовослужбовців до виконання бойових завдань, викладаючи тактику, домедичну допомогу та методи сучасного ведення бою. Окрім цього, організовував спортивні заходи для підрозділів, допомагав з матеріальним забезпеченням: радіостанціями, зарядними пристроями, формою, автомобілями, нічними та тепловізійними приладами.
Моя військова дисципліна зразкова, і всі накази я виконую чітко та відповідально.
Події 27.02.2022, м. Овідіополь.
27 лютого 2022 року я виконував службове завдання – супроводжував офіцерів до 35-ї бригади морської піхоти в якості охорони, щоб запобігти можливим загрозам під час їхнього пересування.
Переслідування та загроза.
Під час руху на командний пункт бригади (КП) наш автомобіль почав переслідувати невідомий автомобіль. Він:
здійснював небезпечні маневри,
намагався підрізати нас,
повторював наш маршрут навіть після того, як ми різко змінили напрямок.
Ми доповіли командиру бригади про переслідування та попросили підтримки.
Розуміючи потенційну небезпеку, ми ухвалили рішення зупинитися та встановити особи людей у машині, щоб не допустити підозрілого транспорту до військового об'єкта.
Напад та постріли по колесах.
Коли я намагався подати знаки зупинки та продемонстрував розпізнавальні знаки ЗСУ, водій переслідувачів:
засліпив мене дальнім світлом,
різко натиснув на газ і спробував наїхати на мене.
Я ледве встиг уникнути удару, після чого здійснив попереджувальні постріли в повітря.
Однак машина не зупинилася, а навпаки, заблокувала офіцерів у нашому авто. Через це було прийнято рішення зупинити транспортний засіб, здійснивши попереджувальні постріли!
Після цього автомобіль зник у невідомому напрямку.
Ми не знали, хто був у тій машині, і чи були там поранені. Метою пострілів не було знешкодження осіб, а лише зупинка підозрілого авто.
Загибель водія та відсутність належного розслідування
Згодом стало відомо, що водій автомобіля помер від втрати крові.
Важливо зазначити:
Мою зброю вилучили лише через півтора року після цих подій, коли я повернувся з бойових дій на Херсонському напрямку.
Водій перебував у стані алкогольного сп’яніння.
У машині також був пасажир, про якого свідки повідомляли слідчим, але його ніхто не затримав і не допитав.
У той же день, 27 лютого 2022 року, в Одесі відбувся напад ДРГ росіян на командувача ТРО "Південь". Це дало підстави підозрювати, що переслідувачі могли бути причетні до ворожої діяльності.
Зараз мені готують підозру за ст. 115 ККУ (умисне вбивство)
Замість повного та неупередженого розслідування, слідчі ГУНП Одеської області готують мені підозру у навмисному вбивстві, попри те, що всі мої дії були спрямовані на захист особового складу та виконання службового обов’язку.
Чому це важливо?
Ця справа може стати небезпечним прецедентом, коли військовослужбовці, які діяли в умовах загрози та виконували обов'язки із захисту країни, можуть бути звинувачені у злочинах, яких не скоювали.
Прошу підтримки!
Звертаюся до всіх, хто мене знає – побратимів, посестер, волонтерів, громадських діячів.
Я завжди діяв чесно, справедливо і відповідально, захищав слабших і відстоював правду.
Зараз я потребую справедливого розгляду справи, а не політичних чи формальних рішень.
Дякую всім, хто не залишиться осторонь!
Поширте цей допис в інстаграмі будласка, треба розголос.
