Мовний трибунал


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha


Гаряче слівце і сувора сатира на мовну неграмотність🔥
Тут ми обговорюємо мовні норми, розвиток та історію української мови. Долучайтесь, щоб дізнатися більше!
Бесіда: https://t.me/+zCnNF_P5jq5kOGFi
🔪 По всім питанням – @Spark_Manager

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Statistika
Postlar filtri


Як правильно сказати "за замовчуванням" українською?

Вислів "за замовчуванням" часто вживається в технічному й повсякденному мовленні, але є калькою з російського "по умолчанию". Для нашої мови це неприродньо, адже значення слова "замовчувати" — приховувати, не розповідати. Також не слід казати "за умовчанням" — воно теж має своє значення: “недоговорений".

✍️Які відповідники можна використовувати:

▪️Усталена мова сайту
▪️Попередньо встановлене значення
▪️Встановити як стандартний спосіб оплати

Запропонувати допис📩 
Мовний трибунал | Підписатись✅

1.3k 3 19 10 48

Не тільки кар’єру будує, а й очі👨‍🏫

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅

2.3k 3 21 3 112

Справка чи довідка?

Рекомендується замінити слово "справка" на "довідка", як і вислів "наводіть справкі" на "довідуватися про щось". Хоча ці слова й зустрічається в словниках як синоніми, у сучасній українській мові перевага віддається останньому варіанту.

Згідно з Грінченком, слово "справка" є зменшеною формою від "справа", а також вживається в значенні російського "исправность".

Підсумуємо: хоча "справка" й зустрічається в словниках, сьогодні вважається застарілим варіантом, і в багатьох випадках краще вживати "довідка".

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅


Залишимо це без розлогих коментарів, просто зазначимо, що в словниках ці поняття іноді використовуються як синоніми. Нехай кожен і кожна самі оберуть значення, яке їм ближче.

Джерело: zno_lit_era (Інстаграм)

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅


Про різницю між “пригодою” та “нагодою”

Запам’ятайте, з нагоди приїзду (обставина, момент) подруги я спік круасани, і вони стали в пригоді (подія, користь), коли ми зголодніли, блукаючи лісом.

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅




Машина ніколи не буде чистою, якщо приганяти її на "хімчістку".

За фото дякуємо @Yaroslav_Voronkov

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅


За сучасними нормами української мови рекомендується уникати слова “невід’ємний” у значеннях, окрім математичних (всі додатні числа та нуль), оскільки може бути калькою з російської.

Невід’ємне право → невідчужуване право

Проте деякі запропоновані варіанти можуть видатися незвичними для пересічної людини: становити невід'ємну особливість характеру —>
сидіти в крові.

Водночас не варто забувати про всю ту літературну спадщину, яку ми маємо з використанням цього слова. Наприклад, у творі “Людина біжить над прірвою” І. Багряного: «Бо ж переможе ця спрагла весняного воскресіння земля, а він, син цієї землі, — невід'ємний від неї».

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅


Дайте спокій Ужгородови!

Джерело: інтернет
Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅

3.8k 2 31 18 125

Випічка ≠ перепічка🥐

Випічка — це загальний термін, який позначає як процес випікання, так і готові випечені вироби. Належить до будь-якої їжі, що проходить через процес випікання. Наприклад, хліб, булочки, пироги.

Перепічка — це корж, зазвичай приготований із кислого хлібного тіста, що смажиться на сковороді з маслом (салом, смальцем). Існує ще й інше значення перепічки як маленької пасочки, яку залишають у священника після освячення пасок.

Отже, випічка є більш загальним терміном для всіх виробів, що готуються за допомогою випікання, тоді як перепічка вказує на конкретний тип коржа (або пасочки), що має вужче значення.

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅


Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування “Рідна мова”, Панас Мирний.

З Новим роком! Бажаємо вам знайти натхнення для вивчення незнаних слів, дослідити теми, які вас цікавлять, і продовжувати бути кращими читачами та читачками нашої мовної спільноти.

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅


Сервірування проти Сервіровки

Сервірування та сервіровка — це терміни, які часто вживаються, але мають різницю в значеннях, котру важливо розуміти.

Сервірувати — це дієслово, що описує саму дію підготовки столу: розставляння посуду, серветок, прикрас тощо.
▪️Штені полетів стрімголов у загальний зал — сервірувати [дія] столик у затишному закуткові біля буфета.
▪️Кожна господарка повинна вміти не тільки приготувати смачний обід, але й гарно сервірувати [дія] стіл.

Сервіровка — це іменник, що позначає результат дії або акцентує на завершенні процесу.
▪️Директор міського ресторану не придумав би такої блискучої сервіровки [результат]...
▪️Біля столів метушилися старші вихованки й виховательки, закінчуючи сервіровку [завершення процесу, без акценту на самій дії].

Знали про різницю?

За фото дякуємо @i_am_rba

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅

3.3k 3 12 12 46

Хто крайній? Чи, може, останній?

Слово "крайній" стало набагато поширенішим в українській мові, замінюючи слово "останній", хоча історично воно має інше значення. Вперше така заміна була зафіксована серед людей, чия діяльність пов’язана з ризиком для життя, таких як військові, рятувальники тощо. Вони використовували "крайній" замість "останній", щоб не накликати нещастя.

З часом цей термін вийшов за межі професійних жаргонів і став популярним у масовій культурі. Водночас мовознавці та мовознавиці наголошують на правильності використання слова "останній" у контекстах, коли мова йде про завершальний етап чогось. Термін "крайній" своєю чергою має значення "той, що знаходиться на краю".

Отже, у черзі треба питати "Хто останній?", а не "Хто крайній?". Адже ми говоримо про того, хто “завершує (закінчує) чергу”, а не того, хто “стоїть з краю” (хоча й тут можна знайти лазівку). Важливо пам'ятати про правильне використання термінів у відповідних ситуаціях, аби уникати непорозумінь у мові.

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅


Помилятися — не погано, погано — не виправляти помилки✍️

За фото дякуємо @yoursdolorem

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись


Аромоксамит

Згадали цікаве слово з реклами відомого кавового бренду — аромоксамит. Це штучно створений термін, який поєднує "аромат" і "оксамит", підкреслюючи вишуканість та унікальність кави.

Слово не має історичного чи мовного коріння, а було створено спеціально для рекламної кампанії, щоб виділити продукт серед інших.

"Аромоксамит" — це приклад того, як мова адаптується під впливом маркетингу, розширюючи свої межі, створюючи нові асоціації. Чи потрапить це слово до словників? Навряд чи. Але його використання в рекламі є цікавим і варте уваги.

Запропонувати допис📩

Мовний трибунал | Підписатись✅

4.2k 3 20 7 104

Літерою дня “Е” в нас вже була, як щодо “Є”?

Кешбек — повернення частини коштів (грошей), витрачених на придбання, оплату товарів або послуг.

Серед запропонованих українських еквівалентів є такі варіанти: коштоверт, грошоверт, вернигріш, повернення коштів, віддача. Чи вважаєте ви такі варіанти вдалими?

За фото дякуємо @RusNaz

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅


Як пишеться "отож-бо"?

"Отож" є сполучником, який за правилами української мови пишеться разом. Якщо до нього додається підсилювальна частка "бо", як і в багатьох подібних випадках (наприклад, "тому-то", "теж-то"), ми повинні використовувати дефіс.

Відповідно, правильний варіант написання — "отож-бо".

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅

3.9k 2 14 1 101

Можна ображати — здачу не дасть💅

За фото дякуємо @yoursdolorem

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись


Об’ява або оголошення: що вибрати?

Бачимо, вам дуже сподобалось питання про "об’яву/оголошення", тож розберімося, яке з цих слів краще використовувати.

Словники подають ці терміни синонімічними, але сучасні мовознавчі ресурси рекомендують уникати вживання слова "об’ява". Пропонується використовувати "оголошення", оскільки воно має ширше застосування та вважається більш нейтральним.

Ці два терміни зафіксовані в словниках і використовуються як у літературі, так і в усному мовленні та на письмі. Однак у контексті офіційних повідомлень, документів, а також дій найкраще вживати саме "оголошення". Наприклад, "оголошення конкурсу". "Об’ява" здебільшого позначає матеріальний предмет, наприклад, плакат чи листок із певним повідомленням, а не на дію оголошення.

Якщо йдеться про офіційне повідомлення, документи тощо, варто обрати “оголошення” — воно є більш нейтральним та повним. Однак у розмовному вжитку немає нічого поганого у використанні “об’яви”. Це слово, ймовірно, є запозиченням (jawić się, jа́вити, jeviti), і не обов'язково з російської; зустрічається в словниках та повсякденному мовленні.

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅


Фєдька-аборванєц🥴

Джерело: Перекладацький попрошуй (Мережа Х)

Запропонувати допис📩
Мовний трибунал | Підписатись✅

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.