Рупор МудФіла

"Сейчас забирают людей из прикрытия аэродромов, артиллерийских расчетов, даже из Patriot - всех отправляют в пехоту... Де-факто, украинской армией руководят враги Украины", - Безуглая

Подписаться на Инсайдер | Прислать контент

ахуй, антидронові сітки на московському НПЗ

Аналітики Defence Express повідомили, що нова міжконтинентальна балістична ракета Hwasong-19, яку Північна Корея вперше випробувала 31 жовтня, є збільшеною копією російської ракети «Ярс».

Під час першого тесту Hwasong-19 досягла висоти 7687,5 км і перебувала у польоті 86 хвилин. За випробувальною балістичною траєкторією ракета пролетіла 1001 км, але за бойової траєкторії, як вказують аналітики, вона здатна подолати відстань у 17 тисяч кілометрів, досягаючи цілей у всій Європі та США.

Це вже ескалація чи ні?)

🤡

Польша предлагает Украине покупать у нее вооружение в кредит, — глава МИД Сикорский

По словам Сикорского, это можно было сделать с самого начала: вот, пожалуйста, покупайте на польских заводах в кредит, а когда восстановитесь, расплатитесь.

Подписаться на Инсайдер | Прислать контент

З нагоди Гелловіну ми з Корсаром передаємо палкі витання слідчому Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, Роману Коломійцю.

Ех, Романе Реневичу, Романе Реневичу… Як же ж Ви могли відмовитись від такого кота, якого я Вам пропонував як неправомірну вигоду за те, щоби Ви, нарешті розпочали розслідувати справу щодо ухилянта Шабуніна? Треба було брати Корсара, проводити, бодай для видимості, якісь слідчі дії – і мали б спокій. А тепер на Вас очікує персональний Гелловін…

Оце дивлюсь я на агентів змін, непідкупних журналістів та представників громадського суспільства й бачу, що на фронт пішли тільки Шабунін з Шерембеєм.

До речі, колишній командир 207 окремого батальйону ТрО (військова частина А7376) підполковник Юшко перед тим, як видати Шабуніну довідку ф.6 про безпосередню участь у бойових діях, перевів цього «агента змін» з посади водія-електрика на посаду розвідника-номера обслуги розвідувального відділення розвідувального взводу. Кажуть, після цього Шабунін разом з Арестовичем 33 рази ходив за лінію фронту й одного разу навіть привів «язика».

Під рубрикою «План перемоги».

Друзі, в Україні знайшлось ще одне підприємство, критично важливе для функціонування економіки в особливий період. Ні, це не виробництво дронів чи мінометів (до речі, завод «Маяк» досі не відновив виробництво українських мінометів через відсутність замовлення з боку Міноборони). І навіть не підприємство «Балістика», що виготовляє тактичне спорядження для української армії (жоден співробітник «Балістики» так і не був заброньований). Це – відомий своєю чесністю, непідкупністю та високим професіоналізмом рекламний листок під назвою «Українська правда», який обслуговує олігарха Пінчука.

Щоправда, власником цього «критично важливого підприємства» є компанія, зареєстрована на Кіпрі, а кінцевим бенефіціаром – громадянин Чехії Томаш Фіала. Але хіба хтось сумнівається, що саме «Українська правда» наповнює український бюджет податками з безграмотних «заказух» та примітивної «джинси»? І що саме УП, а не якась там «Балістика», зранку до вечора тільки й займається тим, що кує перемогу?

Пам’ятаєте, як три тижні тому «Українська правда» влаштовувала істерику з розповідями про те, що на її бездарний і продажний колектив «тисне влада»? У чому цей тиск проявлявся, так ніхто й не зрозумів. І лише зараз стало відомим, що в такий спосіб Пінчук і Фіала вибивали безкоштовну бронь для співробітників свого піар-проєкту.

На фото: наказ міністра культури та стратегічних комунікацій України від 03.10.2024 №676 про визначення критично важливим підприємством ТОВ «УП Медіа Плюс», що належить зареєстрованій на Кіпрі офшорній компанії «Драгон капітал інветсментс лімітед».

Вважаю, що так званий сторонній підготовлений читач актів Конституційного Суду ризикує втратити останні орієнтири в розумінні того, якого ж слушного моменту чи якої надважливої справи „всього життя“ очікує національний орган конституційного контролю для ухвалення рішення по суті справи.

В одному відомому голлівудському фільмі майже на його завершенні один кіногерой, якого грав Джонні Депп (John Christopher „Johnny“ Depp II), сказав іншому, у виконанні Орландо Блума (Orlando Jonathan Blanchard Bloom): „якщо ти чекав слушного моменту, то це був він“. Був у тому розумінні, що ти його щойно безповоротно втратив.

Конституційний Суд, уникаючи ухвалення непростих рішень, ризикує втратити авторитет, довіру та сенс свого існування.

Конституційний Суд України

Три роки тому, у серпні 2021-го, найвідоміший український лейтенант роздав випускникам Академії СБУ пам’ятні жетони на честь себе, коханого. Цікаво, що зараз роблять з цими жетонами правнуки Дзержинського з огляду на те, що на ці брязкальця навіть пляшку пива не виміняєш (не кажучи вже про можливість здати в ломбард)?

Те що Зеленський не підписує закони і вони подекуди йдуть внікуди – це дуже дика хуйня

Бо це прямо суперечить Конституції. Він ЗОБОВʼЯЗАНИЙ або підписати закон протягом 15 днів з моменту його отримання, або повернути в Раду для повторного розгляду.

Якщо він не повертає закон до Ради протягом 15 днів – Конституція чітко передбачає, що закон «вважається схваленим і має бути підписаний». Але Зеленський вперто ігнорує цю вимогу. Мовляв, за те що її не виконуєш все одно немає відповідальності.

Як щось, це підриває конституційний лад. У нас є законодавчий орган – Верховна Рада. Рада це ще й представницький орган. Тобто орган, який представляє народ України (бо там є різні депутати, які представляють інтереси всього народу).

Отже Рада з дотриманням купи процедур, купою старань та обговорень, представляючи увесь народ України приймає закони. Конституція чітко передбачає процедуру їх підписання президентом, а президент такий мєх, не хочу підписувати, все одно мені за це нічого не буде. І все, закон тупо зникає. Тобто по-суті Зеленський зараз може знівелювати будь-який закон. Нагадаю, в нас парламентсько-президентська республіка і демократична форма правління. Не президентська диктатура.

Ну і виходить хуйня: Рада приймає закон про переведення годинників. Нібито на етапі прийняття закону мали порахувати всі економічні, соціальні, культурні, географічні, екологічні «за» і «проти». Закон прийнято, все, народ України опосередковано його прийняв, а тут президент такий: «нє, в Раді одні довбойоби, вони не змогли порахувати все у процесі прийняття закону, он скільки негативних чинників. Я взагалі не буду його підписувати. І все. Пішло все нахуй».

Ладно закон про переведення годинників, а скільки інших уже прийнятих законів тупо висять у президента місяцями, які скоро підуть на роки. І він їх не підписує, хоча мав це зробити протягом 15 днів. Дичина дика.

Те що Зеленський не підписує закони і вони подекуди йдуть внікуди – це дуже дика хуйня

Бо це прямо суперечить Конституції. Він ЗОБОВʼЯЗАНИЙ або підписати закон протягом 15 днів з моменту його отримання, або повернути в Раду для повторного розгляду.

Якщо він не повертає закон до Ради протягом 15 днів – Конституція чітко передбачає, що закон «вважається схваленим і має бути підписаний». Але Зеленський вперто ігнорує цю вимогу. Мовляв, за те що її не виконуєш все одно немає відповідальності.

Як щось, це підриває конституційний лад. У нас є законодавчий орган – Верховна Рада. Рада це ще й представницький орган. Тобто орган, який представляє народ України (бо там є різні депутати, які представляють інтереси всього народу).

Отже Рада з дотриманням купи процедур, купою старань та обговорень, представляючи увесь народ України приймає закони. Конституція чітко передбачає процедуру їх підписання президентом, а президент такий мєх, не хочу підписувати, все одно мені за це нічого не буде. І все, закон тупо зникає. Тобто по-суті Зеленський зараз може знівелювати будь-який закон. Нагадаю, в нас парламентсько-президентська республіка і демократична форма правління. Не президентська диктатура.

Ну і виходить хуйня: Рада приймає закон про переведення годинників. Нібито на етапі прийняття закону мали порахувати всі економічні, соціальні, культурні, географічні, екологічні «за» і «проти». Закон прийнято, все, народ України опосередковано його прийняв, а тут президент такий: «нє, в Раді одні довбойоби, вони не змогли порахувати все у процесі прийняття закону, он скільки негативних чинників. Я взагалі не буду його підписувати. І все. Пішло все нахуй».

Ладно закон про переведення годинників, а скільки інших уже прийнятих законів тупо висять у президента місяцями, які скоро підуть на роки. І він їх не підписує, хоча мав це зробити протягом 15 днів. Дичина дика.

До речі, вгадаєте, який Президент України першим винайшов не підписувати закони, щоб вони зникали? 🍌

Ну але тоді цьому хоч було пояснення. Закон суперечив міжнародним зобовʼязанням України.

11.01.2008, Харків.

Літні харків'яни чекають на "юліну тисячу" — популістську ідею прем'єрки Тимошенко "відновити справедливість" та повернути заморожені радянським урядом рахунки в "Сбєркніжках".

Компенсація в 1000 грн (200$ в цінах 2008 року) коштувала бюджету близько 1,2 мільярдів доларів. В цьому ж році вдарила криза, яка перекреслила спробу Тимошенко через бюджет збільшити собі рейтинг.

"Це значить — 1,4 мільйона населення отримали тисячу, і 21 мільйон заплатив по дві тисячі. Ми програли." — В. Ющенко.

Що купували на ковідну тисячу?
Якщо, звісно, отримували її.

Пратчетта по акції тоді можна було взяти по 120 грн.