Читаючи «Демон Мідноголовий» Барбари Кінгсолвер, я постійно лювлю себе на думці, що це могло б бути щось із творчості Донни Тартт, яка вирішила знову вразити нас своєю майстерністю: тут є і сімейні драми, і таємниці, і трохи зламаних сердець на додачу.

До речі, сама авторка також неодноразово згадувала Діккенса як безкінечне джерело натхнення і це відчутно в кожному з її трьох романів:

«Таємна історія» —
той випадок, коли група студентів в коледжі вирішує, що філософські дискусії надто нудні без трохи... вбивства. Вони організовують своєрідний «клуб убивць» і з таким азартом виходять за межі моралі, що потім самі не знають, як звідти вибратися. Обожнюю цю осінню історію і атмосферу, яку створила Тартт.

«Щиголь» —
це історія про Тео Деккера, хлопця, який примудрився пережити вибух в музеї і вкрасти при цьому шедевр світового мистецтва. Його життя перетворюється на довжелезний квест із серії «знайди себе, поки тебе не знайдуть інші». Численні переїзди, пошуки сенсу, наркотики, самотність і небезпеки — тут є все.

«Маленький друг» —
і маленька героїня в стилі Гарпер Лі, яка взяла на себе важке завдання — розкрити вбивство власного брата. Що могло піти не так? Ну, приблизно все. Історія в антуражі південного містечка, де під кожним кущем ховаються таємниці, а сусіди такі доброзичливі, що мимоволі починаєш їх боятися.

Якщо чекаєте на переклад «Демона», який обіцяють вже в листопаді, і ще не прочитали щось з Тартт, то саме час.